Ексклюзиви
Вівторок, 06 квітня 2021 10:06

Викрадення судді Чауса: до чого тут Смирнов?

Нікого в Україні вже не дивує чергове порушення закону командою Володимира Зеленського, як і ним особисто. Ну що такого – назвав людей контрабандистами без вироку суду. Ну подумаєш – скасував указ про призначення двох суддів КСУ, не маючи повноважень ні на їх звільнення, ні на скасування такого виду указів. Ну хіба ж це погано – влаштувати шоу з спецпризначенцями і скасуванням невигідних результатів виборів на окремих дільницях, щоб протягти свого кандидата у ВР. Але міжнародний скандал з викраденням людини – такого у Зеленського донедавна ще не було.

  Микола Чаус, суддя Дніпровського райсуду Києва
Микола Чаус, суддя Дніпровського райсуду Києва

Донедавна, тому що схоже саме це і відбулось на початку квітня у Молдові. Тій самій Молдові, з якою б Україна мала вибудовувати партнерські стосунки з огляду на спільну проблему – окупацію Росією територій. Але такі речі команду Зеленського цікавлять набагато менше, ніж порятунок власних шкурок на фоні наростаючого валу скандалів і суцільного провалу в управлінні країною. Тож поки Володимир Олександрович, як прийнято говорити в його фракції, "свалил из этой страны" в Катар, ми згадаємо історію судді Чауса, яка цими днями одержала зовсім неочікуване продовження з міжнародним скандалом.

Почати слід, мабуть, з короткої передісторії про самого суддю Чауса. Відомим на всю країну він став у 2016 році, коли був затриманий НАБУ на отриманні хабаря у 150 тисяч доларів, які вирішив прикопати у себе на грядках, у банках для консервації. Невдовзі по тому Чаус зник, а з'явився вже у Молдові, де попросив політичного притулку. Спочатку йому відмовили, і навіть завели справу за незаконний перетин молдовського кордону, однак Чаус оскаржив відмову до суду, а справу проти нього у Молдові закрили.

Власне, з виїзду Чауса з України наша історія і починається, оскільки, за версією слідства, в цьому йому допомагав такий собі пан А.О. Смирнов, на той час адвокат Чауса. Цей факт був зафіксований в ухвалі Вищого антикорупційного суду по справі № 991/1532/20. Цікаво, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень цю ухвалу наразі побачити неможливо, засідання в якому її було постановлено, проводилось в закритому режимі – однак, її копії можна знайти у ЗМІ, а на сайті судової влади є запис про відповідне засідання (під головуванням судді Хамзіна у справі за тим же номером, що і в опублікованих копіях ухвали), тож повністю приховати існування цього документа та його зміст, не вдалось. Так вийшло, що пан Смирнов Андрій Олександрович наразі облишив адвокатсько-прикордонну діяльність і влаштувався на посаду заступника керівника Офісу президента. Влаштувався, варто зазначити, ще за пана Богдана і пану Єрмаку дістався "у спадок".

В Офісі президента пан Смирнов відповідав за роботу з правоохоронними органами, на чому і попав в скандал, коли в мережу потрапили записи з кабінету тодішнього очільника ДБР Романа Труби. На цих записах згадувався і суддя Чаус, позиція щодо якого у пана Смирнова діаметрально змінилась – від допомоги Чаусу у втечі від правосуддя, до постановки голові ДБР завдання "*бать его прямо сейчас". Вибачте, "*бать" колишнього клієнта планувалось через допити матері, дружини та адвоката судді, одночасно з цим намагаючись "заманити" його назад в Україну (ця частина плану перебувала у віданні самого пана Смирнова, який зізнався, що має контакт з Чаусом). Ще цікавий момент, який теж відіграє свою роль – на записах є згадка про те, що паралельно з справою в ДБР, існує також і справа в НАБУ щодо судді Чауса і це є проблемою.

Очевидно, здібностей пана Труби "*бать" (перепрошую, це востаннє) суддю-втікача не вистачило і Микола Чаус відносно спокійно перебував у Молдові, де мав всі підстави сподіватись на рішення суду у справі про надання політичного притулку, на свою користь. Можливо саме останній факт і став причиною того, що суддю Чауса в Молдові просто викрали.

Про викрадення Чауса ще 3 квітня повідомив його адвокат в Молдові, пан Юліан Белан, який звернувся з відповідною заявою до правоохоронців, заявивши, що подібні події дають підстави для сумнівів у здатності держави захистити власних жителів.

Як розповів сьогодні, 5 квітня, на брифінгу міністр внутрішніх справ Молдови, слідчі змогли встановити обставини викрадення судді Чауса в Кишиневі і навіть затримати одного з підозрюваних. Завдяки цьому вдалось знайти автомобілі, якими користувались при викраденні, відновити їх маршрут і отримати переписку, яка велась українською. Наразі молдовським правоохоронцям відомо, що 3 квітня в Кишиневі Чауса викрала група чоловіків, які спілкувались між собою українською та російською мовами, а після викрадення вирушили в бік молдовсько-українського кордону і наразі перетнули його, в'їхавши на територію України.

Скандал з викраденням Чауса протягом цих днів є основною темою молдовських ЗМІ і дійшов навіть до президентки країни, пані Маї Санду, яка заявила, що подібні викрадення є недопустимими, незалежно від того, іде мова про громадян Молдови, чи іноземців (як би там не було, щонайменше до рішення суду у справі про надання політичного притулку, Чаус мав законні підстави перебувати в Молдові і користуватись імунітетом проти екстрадиції).

З усім цим, повернемось до наших державних діячів, і спробуємо розібратись, навіщо було все це творити. Версію про "невідворотність покарання" Чаусу можна, гадаю, відкинути одразу – зрештою, де команда Зеленського і де правосуддя та законність як такі, як і невідворотність покарання корупціонерам, зокрема.

Набагато більш перспективною є інша версія – коли Чаус таки б отримав політичний притулок у Молдові, в Україні неодмінно б піднялось питання: "А як так вийшло, що екссуддя зміг втекти вже будучи пійманим на хабарі, а один з людей, які йому в цьому допомогли (і це зафіксовано рішенням суду), наразі є одним з очільників Офісу президента Зеленського?" Звісно, це запитання ніхто б не ставив, якби Чауса вдалось упіймати і зразково-показово судити.

Ця версія має ще два аргументи на свою користь. Перший – організацію втечі Чауса свого часу у Зеленського намагались прив'язати до Петра Порошенка, намагаючись посадити того ну хоч за що-небудь. Безрезультатно, але для запуску медіакампанії силами ботоферми цього цілком вистачило б. Другий аргумент – в тій самій ухвалі, в якій фігурував пан Смирнов. В її тексті згадувалось, що слідчі НАБУ вважають, що у втечі Чауса певну роль відігравав співробітник ГУР МО, заступником керівника якого на той час був генерал-майор Василь Бурба, який очолив управління в жовтні 2016 року.

Генерала Бурбу представляти немає необхідності. Неодноразово нагороджений офіцер, який брав участь у війні з Росією з 2014 року, координуючи роботу контррозвідки СБУ. На самому початку АТО група під його командуванням затримала кадрового офіцера ГРУ РФ Романа Філатова та ліквідувала його агентурну мережу, яка діяла на півдні України. Філатова згодом вдалось обміняти на українських військовополонених та незаконно ув'язнених в Криму активістів. Проте широкому загалу генерал Бурба відомий передусім через скандал з зривом операції щодо затримання російських найманців з "групи Вагнера" в Білорусі. Майже одразу після зриву спецоперації з затримання "вагнерівців", генерала Бурбу на посаді начальника ГУР МО замінили на Кирила Буданова. Тоді ЗМІ пов'язували таке рішення Зеленського з тим, що начебто генерал Бурба вимагав розслідування причетності керівництва ОП до зриву спецоперації, про яку він та заступник голови СБУ Руслан Баранецький доповіли Зеленському за тиждень до цього. Згодом, в інтерв'ю Інтерфаксу генерал заперечив причетність президента до допомоги "вагнерівцям". Однак на звільненні генерала Бурби з посади начальника ГУР МО ця історія не закінчилась. В кінці лютого цього року з'явилась інформація, що Василя Бурбу з сім'єю виселили з будинку та позбавили охорони і документів прикриття. Були опубліковані навіть відповідні документи, зокрема лист від ДУС, в якому йшлось про те, що генерала виселили з відомчого будинку через проведення ремонту без погодження з Держуправління справами. Невдовзі в Нацполіції заявили, що генерала та його сім'ю продовжують охороняти.

Всі ці події відбувались на фоні новин про розслідування командою Bellingcat історії з провалом спецоперації з затримання "вагнерівців", у якому генерал Бурба відігравав не останню роль. Сказати, що офіс Зеленського це питання дуже непокоїть, означає не сказати нічого – регулярно з'являється інформація то про намагання ОП перешкодити завершенню розслідування, то про спроби його дискредитувати, вмовивши свідків відмовитись від своїх слів, хоча самі розслідувачі навіть не кажуть, що мова йде про однозначну зраду, оперуючи поняттям "помилка". Це все може здатись досить конспірологічним, якщо не згадати ще одну гучну подію 2021 року – затримання Семена Семенченка та Євгена Шевченка, яких одразу по затриманню відправили до СІЗО на два місяці за звинуваченням в організації незаконного збройного формування. Річ у тім, що діяльність "приватної армії" Семенченка-Шевченка зацікавила СБУ тільки після того, як Євген Шевченко дав інтерв'ю Bellingcat щодо справи "вагнерівців".

Повертаючись до історії з суддею Чаусом, бачимо можливість вбити одразу двох зайців – відбілити репутацію пана Смирнова, одночасно дискредитувавши генерала Бурбу, приписавши йому ключову роль в організації втечі Чауса. Однак, для того, щоб це реалізувати, потрібні дві речі. Перша – сам суддя Чаус, з чим, як бачимо, уже розібрались. Друга – потрібно щоб він офіційно дав свідчення про те, що організацією його втечі займався особисто генерал Бурба і, чом би й ні, Петро Порошенко (щоб заразом зірвати весь джек-пот). Власне, з другим етапом цього плану може вийти заминка, оскільки на фоні того, скандалу, який розгорівся в Молдові (а там на кону уже репутація і політичне майбутнє президента і керівників силових відомств), досить проблематичним буде обмежитись пресрелізом ДБР в стилі "ой, а у нас тут суддя Чаус в комірчині знайшовся і ТАКЕ розказав, ви не повірите". Ну і не слід забувати про те, що суддю потрібно буде якось "сховати" від НАБУ, яке також розслідує справу щодо нього.

Що ж, поспостерігаємо за розвитком цієї ситуації. Провал в економіці, провал в медицині, корупційні скандали та непотизм, систематичні порушення закону, незаконні арешти і політичні переслідування активістів – чому б не додати до цього коктейлю ще й міжнародний скандал з скоєнням тяжкого злочину? Просто цікаво, чим все закінчиться.

Зараз ви читаєте новину «Викрадення судді Чауса: до чого тут Смирнов?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 6652
Голосування Чому не можна розпускати Верховну Раду?
  • Це суперечить Конституції
  • Хай знімуть недоторканість, ухвалять закони про імпічмент, про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і новий Виборчий кодекс і можуть йти
  • За нинішніх умов на дострокових виборах у ВР не пройдуть нові партії
  • Мені байдуже до їхньої роботи. Їхні обіцянки на хліб не намастиш
  • Я не проти розпуску. Владу в країні треба перезавантажити повністю
  • Я проти будь-яких ініціатив президента
Переглянути