"Вийшов на біржу, де до нього придивляються інвестори": політичне майбутнє Разумкова визначать лічені тижні

"З поста спікера ще ніхто не ставав президентом. Тепер цей запобіжник знято", - заявив Дмитро Разумков відразу після свого відкликання з посади спікера.

Про його відставку говорили вже рік. Все вирішилося 15 вересня. Тоді на футболі лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія нібито домовився з олігархом Ігорем Коломойським, що відкликання Разумкова підтримають підконтрольні йому обранці з депутатських груп.

7 жовтня 284 проголосували за зняття Разумкова з посади. Якби не групи "За майбутнє", "Довіра", майже вся фракція "Батьківщина", деякі позафракційні, то 215 голосів "Слуг народу" не вистачило б.

 

У політикумі заговорили, що Разумков може створити свою депутатську групу в парламенті. Особисто в список він завів трьох депутатів: Неллі Яковлеву, Василя Мокана, Володимира Козака. Перші двоє відкрито виступили на його захист під час виїзної фракції в Трускавці.

На Разумкова орієнтуються ще троє, які не голосували за відставку. Це - Дмитро Наталуха, голова комітету економічного розвитку. Також очільники комітетів з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак та аграрного Микола Сольський. Не підтримали його звільнення й Оксана Дмитрієва, Олег Воронько, Артем Дмитрук та Людмила Буймистер.

У "Слузі народу" говорять: якщо Разумков створить свою групу, почнуть процедуру позбавлення його мандата народного депутата.

- Ще до того, як було прийнято рішення, чи буду я головою Верховної Ради, я говорив, що будуватиму команду, - казав Разумков. - І всередині парламенту, я сподіваюся, знайдуться такі люди, і поза ним.

Gazeta.ua запитала в експертів про подальшу політичну долю екс-спікера.

Юрій Подорожній, експерт в Українському центрі суспільного розвитку:

- Разумкова - один з небагатьох із "зеленої" команди, хто пішов із посади без негативу. Як політтехнолог, гарно це розумів: або піде, або його підуть. Тож можна піти, як Андрій Богдан з Офісу президента, чи Руслан Рябошапка з Генпрокуратури – з негативним шлейфом. Колишнього прем'єра Андрія Гончарука не копав лише ледачий.

У боротьбі Зеленський-Разумков президент виглядав не дуже. Бо в уявленні більшості спікер пішов з посади як людина, яка боролася за закон. Що хотів дотримуватися регламенту, а йому не дали. Разумков пішов з позитивом і це робить його фігурою, під яку можна було б створювати політичну силу. Очевидно, Разумков розраховує на це. Не стане таким лідером опозиції, як свого часу Ющенко. Коли виходив на трибуну Верховної Ради і казав: "Я повернусь". Масштаб особистості не той. Під Ющенка можна було виділяти кошти і людський ресурс, а от під Разумкова – незрозуміло. Якийсь період ще буде цікавим. Тоді треба буде привертати до себе увагу. Тим паче, за останні два роки українські новини перетворилися в хайп. Якщо немає хайпу, то це не має значення. Піднімають ціни на комуналку, а людям плювати. Краще обговоримо, чи викликав якийсь депутат повій.

Навіть якщо створить сам чи під нього створять політсилу, вона не потрапить у перший ешелон. Це буде партія, про яку перед виборами до Верхової Ради обговорюватимуть, чи подолає прохідний бар'єр. Це партія рівня Гройсмана, Шарія, Мураєва, які незабаром боротимуться за проходження в парламент.

Якщо потрапить в ОПЗЖ чи "Європейську солідарність", то розчиниться, стане ніким і там не має політичного майбутнього. Має зайти в проект, де буде щонайменше першим, другим номером чи рівним серед лідерів. Говорять, Разумков може приєднатися до Кличка. Але він зникне на фоні столичного мера.

Найближчим часом побачимо змагання між політиками за спонсора. Разумкову можуть давати гроші і Ахметов, і Коломойський, і Пінчук. Навіть Порошенко міг би фінансувати паралельний проект, щоб забрати у "зелених" якісь відсотки.

Разумков розраховуватиме на розчарованих виборців "Слуг народу". Територіально вони по всій Україні. Менше на Заході, більше на Сході. Це інтелектуальна частина виборців Зеленського, які розчарувалися в президентові як політику. Але які не підтримуватимуть старі політичні проєкти. Тим більше, сьогодні активно вивільнилася ніша "Голосу" - проукраїнського, західного, ліберального виборця.

 

Євген Магда, фахівець з питань гібридності в Центрі суспільних відносин:

- У Разумкова немає харизми, якою міг би в себе закохати. Тому йому потрібно діяти максимально оперативно. Якщо до кінця осені не покаже нову команду, свої нові можливості у Верховній Раді, поза парламентом, далі буде складно себе презентувати.

Його цінність як другого номера в чиїйсь команді полягає в знаннях про Зеленського: як мислить, як буде діяти. Разумков - досвідчений політтехнолог. Розуміє політичні процеси. Зараз перебуває у певному шпагаті. Між потребою про себе заявити і усвідомленням того, що якщо це зробить, то стане активною мішенню для нападок. Уже роздмухують скандал, ніби передав якісь землі Верховної Ради. Це виглядає слабенько порівняно з тим, що роблять "слуги". Говорять про позбавлення його мандата народного депутата. Але це може бути на користь. У нас люблять тих, кого переслідує влада.

Разумков орієнтується на російськомовного чи двомовного виборця. Має бути помірковано-патріотичним. Це колишні виборці Януковича, які 2019 року голосували за Зеленського, а зараз розчаровані в президентові.

Михайло Басараб, політолог:

- Разумкову зараз дають невиправданий аванс щодо політичного майбутнього. Така увага прикута винятково через конфлікт із Володимиром Зеленським. Явні та приховані опоненти президента зацікавлені у підігріванні цього протистояння. Зокрема, дають телеефіри на своїх каналах. Це сприяє Разумкову. Маємо безпрецедентний крок в період правління Зеленського. Попередні звільнені високопосадовці йшли тихіше. Якщо висловлювали невдоволення, то не публічно і обтічно. Разумков пішов на відкрите і тривале протистояння. Голову Верховної Ради було важче звільнити, ніж керівника свого Офісу.

Майбутнє Разумкова залежить від того, чи викличе він інтерес у серйозних інвесторів на біржі політичних акторів. Це олігархи. На нього можуть робити ставки Ахметов, Порошенко. Не варто забувати про Пінчука. Відомо про стосунки Разумкова із Сергієм Тігіпком, небідною людиною, доволі самостійним гравцем. Є ще Коломойський, який відомий своєю підступною комунікацією, зокрема, з Зеленським. Те, що він залишається придворним олігархом, не означає, що не зможе створювати проблеми президентові і не фінансуватиме альтернативні проєкти. Разумков як політичний актор вийшов на біржу, де до нього придивлятимуться потенційні інвестори, які керують асортиментом політичних фігур. Подивляться, як поведеться далі: буде намагатися вести активну кампанію чи знітиться і відійде в тінь. Поки не факт, що його візьмуть і навколо почнуть будувати новий політичний проект. У політика Разумкова непоганий баланс довіри. Але він не обов'язково переходить у високий електоральний рейтинг. Довіряти – не означає піти і проголосувати.

В останні місяці протистояння Разумкова з Зеленським, екс-спікер "поправішав": в його заявах стало менше проросійського космополітизму. З'явилося більше стриманого патріотизму. Не виключаю, що це робилося з кон'юнктурних міркувань. Зрозуміло, що патріотичного населення у нас більше. На ватних чи проросійських гаслах далеко не заїдеш. Ця ніша доволі куца і там уже є виразні та давно відомі гравці: ОПЗЖ, Мураєв, Борис Колесніков створює новий проєкт. Входити туди буде складніше. А от патріотична і прозахідна ніша значно більша. Ширше поле для маневру для нових гравців. Але своє єство, ідеологічні переконання нікуди не дінеш. Разумков святкував 9 травня, бо "дєди воєвалі", хоч вся Україна відзначає 8 травня. Попри свій молодий вік так показав, що є радянською людиною.

Він був проти санкцій щодо Медведчука, одним з ініціаторів перегляду закону про захист державної мови. Стосовно війни, окупованих територій у Разумкова лайтово-російська риторика. Що треба боротися за тих людей, переконувати. Якою б не була динаміка Разумкова в останні місяці, його завжди хилитиме в проросійський бік. Разумков нагадує реінкарнацію Тігіпка в українській політиці. З одного боку це був "білий комірець" - ошатний костюм, європейський лук, а з іншого - комсомольський номенклатурний політик проросійського спрямування.

Якщо Разумков хоче мати політичне майбутнє, то йому зараз треба по максимуму використати свій статус. Повинен бути готовим до наступних парламентських виборів. Щоб підвищити свою політичну капіталізацію, має зібрати довкола себе групу депутатів. Як вовк-одинак нікому не цікавий. Хіба на других чи третіх ролях для підсилення якогось умовно центристського політичного проєкту. Щоб можна було торгуватися з потенційними партнерами чи інвесторами, треба показати свій капітал. Що має на сьогодні – недостатньо. Переваги, які отримав у конфлікті з Зеленським, швидко розчиняться. Виходити з якимось ініціативами краще від групи чи депутатського об'єднання. Найімовірніше, створить таке. Колись говорили, що частину фракції "Голос" Железняка і Рудик готують під Разумкова. Але в українській політиці все мінливо. Щодо депутатів зі "Слуг народу", яких він привів чи які голосували проти його відставки – не факт, що підуть за ним. Багато хто пообростав зобов'язаннями, зв'язками, доходами, увійшли до інших груп впливу. Всі ці люди є списочниками. Залишать фракцію, і є великий ризик втратити мандат. Якщо Разумкову вдасться втримати позитивну динаміку, є велика ймовірність, що до нього потягнуться і приєднаються до його об'єднання. На це є лічені тижні.

×