Можливість застосування відеоконференції в ході судового провадження - це загальноєвропейська практика. Про це сказала в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" прокурор по справі ЄЕСУ за обвинуваченням екс-прем'єра Юлії Тимошенко Вікторія Калита.
"Наша пропозиція провести судове засідання в режимі відеоконференції грунтується виключно на нормах чинного законодавства. Я і мої колеги про це неодноразово говорили. Розмови про те, що участь в засіданні по відеоконференції незаконно, про те, що нібито тільки одна окрема процесуальна дія може відбуватися через відеозв'язок, - все це ніщо інше, як спроба перекрутити і трактувати норми закону на свій лад", - заявила Калита.
За її словами, можливість проведення відеоконференції передбачена ст. 85-3 КПК України.
"Ця норма передбачає можливість участі підсудного у процесуальних діях шляхом відеозв'язку. Ця норма не обмежує роботу адвоката, який може бути присутнім як в залі суду, так і поруч зі своїм підзахисним. Я і мої колеги неодноразово відзначали, що застосування цієї норми можливе тільки за згодою підсудної. Поза її волі, такий процес неможливий", - зазначила прокурор.
На уточнююче питання про заяви сторони захисту Тимошенко про можливість оскарження застосування відеоконференції в Європейському суді, прокурор пояснила: "Мені, якщо чесно, не зрозуміло, що вони зібралися оскаржувати. Адже суд може прийняти таке рішення виключно на підставі згоди підсудної. Крім того, хочу підкреслити, що практика відеоконференції - це якраз європейська практика, яка в чинному КПК і в новому КПК виписана саме на вимогу європейських та міжнародних стандартів. Ця норма спрямована на гуманізацію кримінальної юстиції та судового провадження. Відповідно, такі заяви - не що інше, як спроба знову ж видати бажане за дійсне, хоча насправді все інакше", - пояснила Калита.
Вона також додала, що таким клопотанням сторона державного обвинувачення врахувала позицію підсудної в частині її категоричного небажання з'являтися в суд.
Коментарі
5