Цього тижня лідер Української народної партії, що входить до блоку "Наша Україна — Народна самооборона", 56-річний Юрій Костенко повернувся зі словенських гір. Там він займався альпінізмом.
Біля входу до штабу Української народної партії на вул. Пушкінській зустрічає працівниця прес-служби Наталя. Каже, що машина Костенка стоїть у заторі, й проводить сходами до його кабінету.
— Юрій Іванович, як альпініст, забрався на п"ятий поверх, — жартує над захопленням Костенка Наталія.
За півгодини до кабінету заходить лідер УНП. Сідає на зелений шкіряний диван.
Ви розробляєте зміни до закону, які дозволять створити єдину партію на базі блоку "Наша Україна — Народна самооборона"?
— Справді, чинний "Закон про політичні партії" не передбачає об"єднання. Ще в лютому УНП розробила й подала до Мін"юсту пропозиції змін. Лише коли парламент їх ухвалить, буде знято перешкоду для об"єднання ідеологічних сил. Тоді ідеологічні партії зможуть боротися за владу в країні. Нині за владу борються лише бізнес-проекти. На останніх виборах хто обіцяв більшу пенсію, зарплату — за того й голосували. Це прямий підкуп.
Але блоки-лідери привели тих самих олігархів, які керуються насамперед власними бізнес-інтересами.
— Особисто я відповідаю за склад списку Української народної партії, який ми делегували до блоку "Наша Україна – Народна самооборона". У першій сотні у нас є дев"ять представників. Якби кожна партія, як ми, формувала списки не за гроші, то і запитань таких не виникало б.
У ситуації, що склалася, винні не ідеологічні партії. Візьмімо наш досвід. 2006 року ми самостійно пішли на вибори, але не змогли переконати виборця проголосувати за ідейну партію. Бо він реагує на яскраву рекламу, а вона дуже дорога. Поки немає обмеження на виборчі фонди, борються гроші, а не ідеї.
Маєте на увазі Партію регіонів, БЮТ і НУ-НС?
— Усіх без винятку. У нас політична система сформувалася не на основі боротьби ідей, а на основі того, що комуністи нікуди з влади не пішли. Вони себе оголосили або безпартійними, або соціалістами. Залишилися й в уряді, й у парламенті. І почали будувати так звану ринкову економіку. У результаті "освяченого" колишньою радянською номенклатурою "дерибана" державної власності виник великий приватний капітал, що пішов у владу — під вивісками різних партій та блоків. Так ми отримали класичну кланову модель влади.
Патріотичний виборець пішов туди, де побачив коралі
Як сталося, що нині комуністи не змагалися в обіцянках із мегаблоками, а набрали більше голосів, ніж на минулих виборах?
— Комуністи мають дякувати соціалістам. І не лише вони. Частина прихильників соціалістів пішла й до Тимошенко, й до "Нашої України".
Але ж у Тимошенко з"явилося аж на півтора мільйона більше голосів на цих виборах...
— Відбулося також перетікання патріотичного електорату від Ющенка й нашої партії до Тимошенко. Вона на цих виборах дуже вдало проексплуатувала національний фактор, починаючи від вбрання й закінчуючи патріотичною риторикою, яку почасти перейняла від виборчої кампанії Української народної партії 2006 року. "З Україною в серці" — це наше гасло, яке було на біґбордах по всій Україні ще влітку 2005-го. "Хочеш двомовності — вивчи українську" — також взято з наших листівок того ж року. Цього разу вона продемонструвала більшу українськість, ніж безликий незрозумілий блок, що складався з трьох частин: лівої, ліберальної та правої. І якщо про перші дві — "Народну самооборону" та "Народний союз Наша Україна" було відомо з назви, то про присутність правих практично ніхто нічого не знав. Це відповідь на запитання, куди поділися близько півмільйона голосів, відданих на минулих виборах за УНП. Патріотичний виборець пішов туди, де побачив коралі.
Чи зможе Віктор Ющенко якось повернути свій електорат, щоб за нього вдруге проголосували на президентських виборах?
— Президент має демонструвати політику, яка поділяється більшістю виборців. А виборець хоче не дешевої ковбаси, а робочих місць. Це найбільша проблема України — високооплачувані робочі місця. Друге — він хоче мати можливість самостійно вирішувати проблеми. Потрібне створення умов для малого підприємництва. Це і є в програмі президента Ющенка. Якщо уряд Тимошенко її втілюватиме в життя, тоді є місце і для Тимошенко-прем"єра, і для Ющенка-президента. А якщо влада знову використовуватиметься лише для вирішення особистих питань, то від заміни президента Ющенка на президента Тимошенко буде хіба що гірше.
Як уникнути розколу у блоці НУ-НС, де не всі підтримують ідею прем"єрства Тимошенко?
— Запитання не до мене: зараз ідеться про розподіл посад, а я не маю в цьому ніякого інтересу.
Тимошенко перед виборами пообіцяла повернути вклади Ощадбанку СРСР за два роки. Це реально?
— Так, це можна зробити, якщо прийняти закон, що визнає ці 132 мільярди наших вкладів державним боргом Росії перед Україною. Тільки тоді з"явиться реальний механізм їх повернення. Свого часу представники УНП такий законопроект вносили на розгляд парламенту. Там були всі необхідні розрахунки. Але жоден український парламент не наважився його ухвалити. А от Росія сьогодні наважується говорити про нібито наші 15 мільярдів боргів за так званий дешевий газ. Ми ще раз внесемо на розгляд Верховної Ради законопроект про визнання заощаджень українських громадян державним боргом Росії перед Україною. От і побачимо, як Тимошенко та її фракція голосуватимуть.
Минулого тижня на інтернет-сайті "Нашої України" з"явилася заява від вашого імені, в якій ви нібито не заперечували проти широкої коаліції. Але потім вона зникла. Що це було?
— У мене понад тиждень був відключений телефон. Жодних коментарів і заяв у цей час я не давав. Є інформація, що цю заяву поширили із Секретаріату без мого відома.
4 
8759
Коментарі