Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроект "слуг народу" №2237, який зокрема скасовує отримання попереднього дозволу парламенту на затримання чи арешт нардепа. Це забезпечує процедуру зняття недоторканності з депутатів, яку вже закріпили в Конституції.
Рішення підтримав 291 нардеп.
З них 223 зі "Слуги народу", 22 — з "Опозиційної платформи — За життя", 17 — з групи "Довіра", 15 — з групи "За майбутнє", 14 — позафракційні.
"Батьківщина" та "Європейська солідарність" утрималися, "Голос" був проти.
Законопроект виключає з Кримінального процесуального кодексу норму, яка вказує, що Верховна Рада має давати згоду на притягнення до відповідальності нардепа. Нині вона виглядає ось так:
"Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України".
Клопотання про затримання, обшук чи прослуховування нардепа розглядатиме слідчий суддя апеляційного суду (у питаннях корупції — слідчий суддя Вищого антикорупційного суду), а погоджуватиме — генпрокурор. Закон зобов'язує розглядати такі клопотання лише за участі нардепа.
Також лише генпрокурор (або особа, яка виконує його повноваження) отримав право відкривати провадження щодо нардепів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Разумков висловився щодо депутатської недоторканності
Ця норма викликала критику з боку фракції "Голос", зокрема депутатки Олександри Устінової. Яка вимагала підтримати правку, що надала б право на відкриття провадження керівникам Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань. Фракція також зареєструвала альтернативний законопроект.
Також норма викликала критику з боку Центру протидії корупції, який назвав це "монополією" генпрокурора на відкриття проваджень. А також назвав особисту участь нардепа під час розгляду клопотань слідчих у суді "небезпечною новацією".
"Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого народного обранця про суд та без його участі в засіданні. Таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому", — ствердили в ЦПК.
3 вересня Верховна Рада ухвалила закон, яким скасувала норму про недоторканність народних депутатів у Конституції. Вона запрацює з 1 січня 2020 року.
Закон забирає з 80 статті Конституції України два абзаци, за якими депутатами гарантувалася недоторканність і забезпечувалося затримання, арешт або притягнення до кримінальної відповідальності лише з дозволу Верховної Ради. З нового року норма матиме такий вигляд: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".
Для фактичного зняття недоторканності треба змінити норми Кримінального процесуального кодексу, закону "Про статус народного депутата", заявили в Центрі протидії корупції. Адже, попри зміну Конституції, у КПК лишилася вимога отримувати попередній дозвіл Верховної Ради для повідомлення про підозру, затримання, обрання запобіжного заходу нардепу, обшук і прослуховування.
4 жовтня парламент підтримав закон, який дозволить Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань прослуховувати нардепів.
4 
8759
Коментарі
4