Вау-ефекти і декорації: авторка "Рагу.лі" розібрала пресконференцію Зеленського

Те, як проведено пресконференцію, було розраховано на електорат Зеленського. Для тих, хто не знає внутрішньої кухні. Як видовище для глядача - президент спілкується, відкритий і йому є що розказати. Хоча насправді ніяких сенсацій не було.

Картинку створили для пересічного представника українського суспільства, який не дуже цікавиться політикою. Але можливо зверне свою увагу на щорічну конференцію. президента. Тому що це подія. Для такого глядача зробили продукт, який відповідає очікуванням і має отримати схвальну реакцію серед мас.

Так. Декорації для досить таки нудного заходу. Щоб людям було що обговорювати. Телефон, переписка з Яною Дугарь – заздалегідь продуманий хід, який міг би пом'якшити будь-яке запитання стосовно цієї справи. Очевидно, що президент підозрював, що його запитуватимуть про Авакова. Хотів уникнути конкретної відповіді. Прикритись такою декорацією від усіх дискомфортних запитань і реплік. Мовляв, я контролюю справу, спілкуюся із людьми, які з нею пов'язані.

Зеленський – представник шоу-бізнесової індустрії. Йому треба підкріплювати свій образ дуже доступного лідера, простого, не віддаленого, не забронзовілого Володимира Олександровича, який відмовляється від чаю. Тому були такі вау-ефекти.

Багато реплік були, як мені здається, заготовками наперед. Коли ти знаєш, що скоріше за все тебе про це запитають, і готуєш ефектний жест. Із серії з репліками про Кличка, заготівками очевидно щодо деяких журналістів, як то Голованова. У випадку із журналісткою Шустера вийшов непоганий експромт. Коли та запитала про українців, які покидають Україну, а Зеленський відповів: Шустер же повернувся, отже не всі покидають. Це був непоганий хід, підколочка. І таких декоративних моментів було достатньо.

Зеленський передавав всім привіти. Передавав привіт Ахметову. Привіт Разумкову, коли говорив, що деякі люди не голосують за санкції проти Медведчука.

Вступна частина Зеленського була довгою. Незрозуміло, чому президент говорив не про результати своєї роботи, а про анонс святкування Дня Незалежності.

Ніякого вектору Зеленський не озвучив, окрім сумнівного закону про деолігархізацію. Зеленський його дуже кіноматографічно представив, теж зробив вау-ефект. Не зрозуміло, яким механізмом президент буде цього досягати. Якщо зараз немає ніяких покарань тих, кого ловлять на хабарах, або хто веде антиукраїнську діяльність. Тому не дуже вірю в закон про олігархів.

Вектору нації Зеленський ніякого не задав. Крім того, що у нас має бути якась мрія.

Це була фактично заява. Суспільство дуже часто перевіряють на реакцію висловлюваннями, які собі дозволяють наближені до Зеленського політики, або він сам.

Тема із косовороткою затьмарила всі меседжі, які озвучив Зеленський. Скільки обговорювали косоворотку і скільки пресконференцію – небо і земля.

Здається, якщо середньостатистично подивитися, що українці знають про косоворотку і що про заяви Зеленського журналістам, то про косоворотку знають більше. У нас дуже великий перекіс у бік якоїсь серіальної естетики.

Скоріше за все у нього є звичка спілкуватися російською за кадром.

Почав говорити російською і виправився посеред відповіді. За це йому повага. Нарешті Зеленський почав усвідомлювати, що він робить. Але у нього це має бути просто рефлекс, який не дозволяє переходити на російську.

Президент мав би робити зауваження журналістам, які зверталися до нього російською. Тому ще це була пресконференція для українців. Які можуть не знати іноземну мову і не зрозуміти запитання, не кажучи вже про відповідь. Державна мова – українська і пресконференція має бути українською.

Більше претензій до журналістів, ніж до Зеленського. Запитань, на які можна отримати конкретні, цікаві відповіді, майже не було. Багато запитань були для того, щоб просто їх поставити. Із серії "Що ви скажете про державні дачі? А взагалі то я хочу запросити вас на інтерв'ю". Чи Гордон, який слугував підставкою під певні меседжі.

Порівняно з прес-конференцією на першу річницю президентства у Зеленського ляпів було набагато менше. Видно, що він більше розбирається у темах, про які його запитують. Тому було навіть досить нудно, тому що не викручувався.