Згоди поки не дійшли. Що стало на заваді і чого чекати українцям від боротьби за крісла у Брюсселі, - розказує Gazeta.ua.
Вечеря з підтекстом
17 червня представники країн ЄС зібралися у Брюсселі на вечерю.
Зустріч була неформальною, тож офіційних звітів чи повідомлень про неї немає. Натомість є дані ЗМІ про учасників заходу. Підсумок невтішний: погодити кандидатури на посади членів Єврокомісії, котрі потім мають обирати президента або президентку Ради Європи та голову дипломатії ЄС, не вдалося.
Президент Ради Європи Шарль Мішель заявив журналістам, що учасники зустрічі усвідомлюють свою відповідальність погодити кандидатури до кінця червня до саміту ЄС , який заплановано на 27-28 червня, але "їм доведеться сумлінно та наполегливо попрацювати".
Даремна тривога
Посилаючись на власні джерела, видання "Politico" каже, що каменем спотикання стала позиція "Європейської народної партії", котра не змогла домовитися з євросоціалістами про розподіл посад. Тому ввечері "ЄНП" зробила хід конем: запропонувала соціалістам розбити п'ятирічний термін головування у Раді Європи на два терміни по 2,5 років та один з них передати кандидатурі від соціалістів, котру підтримає. Остаточного погодження ця формула ще не отримала, однак шанси на це високі.
Обговорюваними є такі кандидатури:
• Урсула фон дер Ляєн на президентку Єврокомісії,
• Роберта Метсола на голову Європарламенту,
• Антоніу Коста (екс-прем'єр Португалії) на президента Ради Європи,
• Кая Каллас (чинна прем'єрка Естонії) на Верховного представника ЄС (керівника європейської дипломатії).
"Проігнорували"
Претенденти на три з чотирьох найвищих посад у ЄС є висуванцями від "ЄНП", що викликає стурбованість інших партій. Принаймні, вона підігрівається прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, котрий заявив: "Результати виборів (до Європарламенту, - Gazeta.ua) зрозумілі: праві партії зміцніли, ліві та ліберали втратили позиції. "ЄНП" же, замість того, щоб дослухатися до виборців, об'єдналася з соціалістами та лібералами".
За його словами, вечеря 17 червня була результативною, "ЄНП" із соціалістами та лібералами уклали угоду та розділили між собою вищі посади в ЄС.
Однак це суперечить словам дипломатів ЄС, котрі стверджують, шо кандидатури не погоджені, спершу сторони перемовин "хочуть бачити програми" претендентів. Представник "ЄНП" має очолити Раду Європи, - стверджує прем'єр Хорватії Андрей Пленкович, але соціалісти та, за деякими даними, консерватори, котрі мають третій результат на виборах, вимагають вищі посади й собі.
А соціалістів розлютила пропозиція "розбивки" терміну, тому Урсула фон дер Ляєн не здобула підтримки на тій зустрічі. Вона взагалі вийшла з кімнати, не дочекавшись фіналу дискусії. В "ЄНП" неофіційно визнали, що то була погана ідея.
Незадоволеною залишилася й прем'єрка Італії Джорджія Мелоні. За повідомленнями ЗМІ, вона закликала учасників дискусії виходити з результатів виборів до ЄП. Іншими словами, претензія "ЄНП" на три з чотирьох керівних посад викликала зауваження.
Українське питання у нових єврореаліях
Західні ЗМІ, крім іншого, наголошують, що на вечері 17 червня йшлося про фіксацію позиції Євросоюзу по Україні, про наступництво, зокрема, щодо фінансової та військової підтримки нашої країни. Конкретних рішень учасники заходу не напрацювали, але тема мала цікаве продовження - 17 червня Єврокомісія опублікувала рішення про Аудиторську раду контролю з використання коштів, котрі наша країна отримає за механізмом Ukraine Facility. Нагадаємо, йдеться про 50 мільярдів євро. До Аудиторської ради увійдуть 3 члени, штаб-квартиру нова структура матиме у Брюсселі та секретаріат у Києві. Це означає, що кошти від ЄС Україна матиме незалежно від результатів перемовин по кандидатурах на вищі посади в Євросоюзі.
Один результат є
Утім, одну кандидатуру погодити таки вдалося. Прем'єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що сприймає позицію Угорщини по своїй кандидатурі на посаду генерального секретаря НАТО "зі стриманим оптимізмом". За його словами, відбулися переговори з Віктором Орбаном, який раніше був категорично проти Рютте.
За даними Financial Times, кандидат пообіцяв Орбану те, чого угорський прем'єр домігся від чинного генсека Альянсу Єнса Столтенберга: можливість для країни-члена НАТО, - конкретно для Угорщини, - не брати участі у фінансовій та військовій підтримці України проти РФ. Причому, наголосив Рютте, він напише Орбану офіційного листа з підтвердженням домовленостей, отже, усного порозуміння досягнуто.
Психоаналіз для НАТО
Тим часом, сам Єнс Столтенберг 18 червня зустрівся з президентом США Джо Байденом. Він публічно уточнив свої слова про нарощування Альянсом свого ядерного потенціалу: йдеться про модернізацію. Та наголосив про плани збільшити підтримку нашої країни найближчим часом. Зі свого боку, Джо Байден схвалив політику НАТО відносно України.
До слова, генсек НАТО звинуватив Китай у підтримці російської агресії в Україні та закликав притягти КНР до відповідальності. МЗС Китаю зреагував - порадив Столтенбергу "зайнятися психоаналізом, а не брехнею та наклепом".
Загалом інтрига з кандидатурами на вищі посади в ЄС для України важлива, але не критична: основні значимі позиції, як-от підтримка та початок переговорів про членство, зафіксовані у документах, скасувати яких не зможе навіть найпослідовніший противник української євроінтеграції. Утім, критично налаштований керівник Єврокомісії може суттєво загальмувати виділення коштів або запровадити різноманітні обмеження для експорту українських товарів на євроринки.
А от інтрига щодо генерального секретаря НАТО, вибори якого очікуються восени, більш значима, якщо Столтенберг зустрічається з Байденом на тлі переговорів Рютте з Орбаном. Якщо Угорщина зафіксує "особливий статус" всередині Альянсу, за цим же сценарієм можуть піти й інші країни-члени НАТО, що, звісно, є ризиком часткового послаблення блоку. Судячи з останніх повідомлень, всередині Альянсу готуються до такого розвитку подій, бо витрачають на оборону на 1% більше від тих 2% ВВП, до яких закликає збільшити видатки на оборону Альянс.
4 
8759
Коментарі