Директор Київського інституту конфліктології та політичних досліджень Михайло Погребинський, 60 років, вважає найкращою для країни коаліцію Блоку Юлії Тимошенко й Партії регіонів.

Чи є оскарження дій ЦВК в суді щодо встановлення результатів виборів спробою відтягнути початок роботи нового парламенту?

— Безперечно. Хоча варто було б поставити крапку в питанні: чи були масові фальсифікації під час виборів? Бо незрозуміло, що це за дані міліції, згідно з якими набагато менше людей мало б узяти участь у виборах. Варто б узнати також, чи справді мільйони людей голосують із чужими паспортами. Але за нинішніх обставин з"ясувати істину неможливо.

Кому вигідне це затягування?

— Усім, крім Юлії Тимошенко. Бо не відбудеться її бліцкриг. Ющенко ж досі не зацікавлений у тому, щоб вона стала прем"єром. Але публічно відмовити їй не може. А таке затягування дає можливість усі суперечності, що є між ними, довести до якогось апогею. Щоб лідерка БЮТу або сама відмовилася від прем"єрства й пішла в опозицію, або погодилася на всі умови президента.

То чи буде-таки створено коаліцію БЮТу й НУ-НС?

— Будь-які спроби команди Ющенка випхати Тимошенко в опозицію не матимуть успіху. Поки що вона готова погоджуватися на всі його умови, аби лиш отримати посаду прем"єра. І таки отримає. Власне, це було б справедливо. Тимошенко разом із партнерами, які зобов"язалися створити коаліцію, здобула більше за опонентів голосів.

Треба, щоб Тимошенко отримала шанс показати: чи здатна  врахувати зроблені 2005 року помилки, оцінити всю складність нинішньої ситуації, чи може здійснювати професійну економічну політику. Якщо ж ні, то суспільство пересвідчиться — довіряти популістським гаслам небезпечно.

Чи небезпечне для затвердження Тимошенко на посаді прем"єра неоднозначне ставлення до неї в НУ-НС?

— У них справді є проблеми. Але ймовірність того, що Тимошенко не буде прем"єром, менше половини. Вона має отримати свої 228 голосів.

Не може бути в одній політичній команді двох кандидатів у президенти

Хоча протиріччя між Ющенком і Тимошенко все одно залишаються. Бо не може бути в одній політичній команді двох кандидатів у президенти. Президент мав би визнати, що на "помаранчевому" полі  він Юлії Володимирівні програв. Мав би погодитися не висувати свою кандидатуру на наступних президентських  виборах і підтримати Тимошенко з умовою її відмови від радикалізму.

Інший варіант: опоненти угроблять роботу уряду, і Тимошенко піде у відставку. А потім — на президентські вибори з опозиції.

Чи зможе вона перед голосуванням за її кандидатуру на прем"єра  заручитися підтримкою окремих "регіоналів", комуністів чи депутатів від Блоку Литвина?

— Навряд чи хоч один "регіонал" чи комуніст віддасть за неї голос. Щодо Литвина, то там ситуація складніша. Його образили. Якби з самого початку домовлялися про створення коаліції втрьох, то таких проблем не було б.

На яких умовах Литвин може приєднатися до коаліції?

— Поки що не видно, щоб Тимошенко та Ющенко з ним працювали. А Литвин абсолютно правильно вичікує, коли їм стане дуже складно і вони самі прийдуть. І тоді він ставитиме умови, а не вони кидатимуть йому з барського столу кістку.

Наскільки реальне ухвалення пакетним голосуванням дванадцяти законопроектів, підготовлених БЮТом і НУ-НС?

— Абсолютно нереальне. Це вимога Ющенка. Тимошенко погодилася, усвідомлюючи, що їх все одно не зможуть протягнути через парламент. Бо проти буде решта Верховної Ради. Фактично Юлія Тимошенко не дасть це зробити руками Партії регіонів. І навіть якщо парламент проголосує, Конституційний суд має визнати ті закони неконституційними.

Президент хоче, щоб основні важелі впливу на розвиток держави були в його руках. Якщо примусить Тимошенко та Януковича піти цим шляхом, то це буде дорогою до прірви. Бо її не підтримує більшість громадян.

Дії Ющенка рано чи пізно приведуть до об"єднання БЮТу та Партії регіонів.

Чи буде Партія регіонів блокувати роботу парламенту?

— Ні, якщо не відбуватиметься відвертого й нахабного знущання над Конституцією. Наприклад, спроб провести голосування за ті 12 законопроектів до формування керівництва Верховної Ради.

Швидше за все, "регіонали" чекатимуть, доки провалиться ця більшість і Ющенко запропонує їм нову коаліцію. Хоча, як на мене, найкращою для країни є коаліція БЮТу та Партії регіонів. Вони мали б понад 300 голосів і могли б вирішити всі питання: і розподілу влади, і змін до Конституції. Із такою більшістю ми поставили б крапку на перехідному етапі розвитку країни. А до цього сподіватися на закінчення політичної кризи марно.

Але Тимошенко агресивно налаштована проти Партії регіонів. Хоча ж у її фракції теж є сумнівні особи! Ну, так домовтеся, щоб такі з обох політичних сил не брали участі в керівництві державою. У вас разом величезна електоральна підтримка і відповідальність перед суспільством.

Партія регіонів в опозиції не розпочне розпадатися?

— Серед "регіоналів" багато людей, які не вміють працювати в опозиції. Але країна пройшла певний етап розвитку. Досвід свідчить, що нічого страшного в опозиції немає. Бізнес зберігається, маючи гроші, можна себе захищати. Тому боятися репресій не варто. А якби "Регіони" зберегли партійну ідентичність і попрацювали на захист інтересів своїх виборців у опозиції, то за два роки мали б чудові шанси перемогти на президентських виборах. Якщо ж підуть на поступки в принципових питаннях, тоді виникне загроза існуванню партії.

Нинішні дорожнеча й інфляція — це результат некомпетентного урядування чи реакція ринку на політичні події?

— Головна причина — загальна складна ситуація на світових ринках. Шалено ростуть ціни в Росії, Німеччині, США. З іншого боку — у нас нестабільна політична ситуація. До першого Указу про розпуск Верховної Ради був рекордно низький рівень інфляції. Звісно, зростання цін було б все одно, але не таким стрімким.

Наскільки загрозлива нинішня ситуація?

— Це виклик для будь-якого прем"єра. Треба, щоб президент не заважав, а губернатори були підпорядковані уряду і його програмі. Щоб опозиція не працювала за принципом "чим гірше, тим краще". Тобто для подолання нинішньої скрути потрібна консолідація всієї політичної еліти.

×