Україна була готова до незалежності на чверть - Іван Драч

- Я завжди маю доскіпливе око і намагаюся розбиратися в ситуації — що справді робиться, - розповідав письменник, громадський діяч, перший голова Народного Руху України Іван Драч Gazeta.ua.

- Я вийшов з компартії слідом за своїм другом Юрієм Іллєнком, який перший це зробив, написав заяву гостру. Я думаю: "А чого ж я, як ідіот, буду сидіти в цих лавах?" - і пішов. Зрозумів, що треба творити структуру, яка могла долати цю систему. Була думка створити якийсь український фронт, як у Прибалтиці чи як "Солідарність" у Польщі. Так стали ми організовувати Рух. Хотів – на основі всіх творчих спілок, як в Італії. Але нам не давали можливості зробити спільне зібрання. Я вже був готовий зібрати всіх хоч на київському пляжі і зробити такий пляжний український народний фронт.

Ректор Київського політеху Петро Таланчук запропонував нам провести з'їзд Руху в палаці культури політеху. Півтори тисячі делегатів з усієї України зібралося. Був завідувач відділом пропаганди і агітації ЦК компартії Кравчук. Йому хлопці вчепили значок рухівський на лацкан піджака. Він хитрий, розумний. Щоб цей значок не скидати, зняв піджак і повісив його на бильця крісла попереду. Наче йому жарко. Не образив одних і не зрадив інших.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іван Драч покинув університет через повстання у Караганді

- Вночі ми прийшли колонами до парку Шевченка. Потім о пів на другу ночі з гучномовця лунає голос секретаря райкому партії: "Намітингувалися вже? Ну я вас прошу, розходьтеся, бо ми хочемо спати". А голова київської міліції підполковник Шапошник приязно ставився до нас і мені казав: "Що ви собі думаєте? Це вас півтори тисячі тут є, ще півтори навколо. А нас же нагнали 15 тисяч. Якщо щось почнеться, то така каша буде". Коли я з дружиною вертався з цього мітингу додому на Горького, весь квартал був зайнятий машинами з міліцією. Всі чекали сигналу.

Україна готова була до незалежності лише на чверть. Так і вийшло. Незалежність нам вдалося проголосити з міжнародною підтримкою – завдяки тому, що повалилася Берлінська стіна, завдяки демократичним рухам у Польщі і Прибалтиці. Ми використали вдало цю ситуацію.

Ми бодай формалізувалися як держава. Бодай нас визнають як незалежну країну. Інша справа — як і чим наповнити цю незалежну державу — ото вже біда для нас.

×