У Верховній Раді є договорняки. Іде торгівля голосами – Кіра Рудик

5

Маю більше роботи. Тепер усі партійці працюють, як айтішники у моїй попередній компанії. Вчимося бути ефективними та організованими.

Одна з проблем на політичній арені - немає партій нелідерського типу. "Голос" спробував побудувати таку. А саме партію професійних людей, які прийшли змінювати політику. Тому в нас немає гетьманщини – партія не належить комусь одному. Святослав Вакарчук залишається лідером партії. Є голова фракції Сергій Рахманін. Я – голова партії.

Багато хто не розуміє різниці між лідером і головою партії. Голова – це виконавча позиція. Як CEO в компанії. Займаюся розвитком осередків, внутрішніми партійними процесами, підготовкою до місцевих виборів. Менеджерської роботи дуже багато.

Є інша робота – лідерів. Це зустрічі з виборцями, перемовини з основними політичними гравцями, створення широкого кола тих, кому не все одно. Святослав продовжує цим займатися. Він лідер, натхненник.

Ні. Вакарчук не йде з політики. Насправді одне з моїх завдань - робити так, щоб весь його час було максимально ефективно приділено партії. Святослав активний у парламенті, в ініціативі "Діємо разом" допомагаємо медикам, збираємо гроші для лікарень під час епідемії коронавірусу.

Внутрішня оптимізація – те, чого нам бракувало. Треба, щоб центральний апарат працював злагоджено, як добрий автомобіль. І щоб могли дублювати ці процеси на регіони. Готую партію до місцевих виборів, розбудовуючи її. Почали з'являтися у медіа-просторі. Одна з моїх цілей - щоб "Голос" стало чути всім громадянам.

Перша причина. Після парламентських виборів зменшилася комунікація з суспільством. Ми хоч і професійні люди, але нові в політиці. Зараз уже є чітке розуміння, куди рухаємося, що робимо, а що ні.

Друге – напади інших політсил. Це видається дивним. Незважаючи на те, що ми маленькі (фракція. - Gazeta.ua), є центром для атак з усіх боків. Зараз, коли відбуваються зміни в політиці, монобільшість перетворюється на мономеншість, вага "Голосу" зростає. Можемо впливати на рішення парламенту – проголосуємо чи ні.

Зокрема від проросійських сил. Їм не подобається наша позиція щодо будь-яких нових мінських перемовин, що протестуємо проти будь-яких кроків у бік Росії.

Це вказує на розчарованість людей у політиці. Та зараз громадяни сконцентровані на двох точках: карантин, здоров'я себе та рідних. І економічна криза та як забезпечити сім'ю усім необхідним. Суттєво зменшилася кількість тих, хто активно стежить за політикою.

Імовірність позачергових виборів мінімальна. Бо президент Зеленський навряд чи зможе набрати ще раз більшість у парламенті. Дочасні вибори свідчитимуть: навіть маючи більшість, Зеленський не здатний зробити зміни, які обіцяв у передвиборчій програмі.

Можуть перенести й місцеві вибори. Коли люди стають аполітичними, збільшується відсоток тих, хто каже: є інші речі, про які треба хвилюватися, не йдемо на вибори.

Реваншем проросійських сил. Вони мають медійні ресурси, щоб збільшувати електорат.

Ми підтримуємо рішення, які потрібні країні – насамперед для боротьби з кризою. Вивчаємо законопроєкти, за які голосуємо.

Щодо ринку землі. Раді, що закон ухвалено.

Фракція "Слуги народу" вже не монолітна. Бачимо це на прикладі голосування закону про банки. Ми цей "антиколомойський" законопроєкт підтримуватимемо. Як і пакети антикризових законів. Робимо роботу, яку повинен був провести уряд. Він діє непрофесійно.

До нас часто звертаються із проханням підтримати законопроєкти. Питання "Як голосувати?" виникають, коли є різні думки всередині фракції. Але це не питання, що хтось попросив. Ми не є частиною якихось політичних домовленостей.

Звичайно, вони є. Це видно по тому, як голосують депутатські групи, частини монобільшості – які чомусь не голосують. Хоча президент і просить фракцію підтримати. Іде торгівля голосами.

Кожен голос тепер має більше ваги. Президентська фракція вже розуміє: самостійно їм важко ухвалити законопроєкти, тому шукають підтримки. Це дає нам змогу змінювати ці документи.

Наприклад, закон про землю. Ми вимагали внесення низки правок: етапність впровадження ринку, максимум землі в одні руки, не продавати землю представникам країни-агресора. Це все було включено.

Зараз не бачимо сенсу. Немає з ким вести перемовини.

"Голос" здатен відстоювати свою політичну позицію. Ми ж не тільки підтримуємо рішення, за які голосують "слуги". Маємо з ними і жорсткі протиріччя. Критикуємо призначення. Не голосували за уряд з прем'єром Денисом Шмигалем, нового генпрокурора Ірину Венедіктову.

Марченко став винятком. Ми не коаліція, тому не голосуємо за призначення. Це відповідальність "Слуги народу". Але більшість у нашій фракції знають Марченка як професійну людину з досвідом. Країні треба боротися з економічною кризою і домовлятися з МВФ. Це хороша кандидатура. Знали, що проросійські сили ніколи не дадуть за нього голосів.

Раді звільненню попереднього міністра охорони здоров'я Іллі Ємця. Коли країна бореться із Covid-19, це була неадекватна і непрофесійна особа. Чого тільки вартує його заява про пенсіонерів. Але Степанов не має досвіду роботи в галузі охорони здоров'я, не розуміє, як вона працює. Йому треба вникати. Чи має країна на це час? У міністерстві, Національній службі здоров'я, Центрі громадського здоров'я були кандидати з досвідом.

Тільки отримали проєкт. Аналізуємо. Дивимося, чи враховано наші пропозиції. Попередня версія бюджету була неадекватна і нереалістична. Було не зрозуміло, звідки візьмемо гроші, а чому саме так розподілені.

Варто зберегти видатки на інфраструктурні проєкти. Треба такий бюджет, щоб його не потрібно було переглядати через 3 місяці. Справедливо розподілити між міністерствами. Тоді зможемо підтримати.

Ми не допустимо державного перевороту.

Розуміємо, що вірус несе ризики. І деякі заходи влади є виправданими. Але постанова Кабінету міністрів недолуга. Держава повинна щось пропонувати. А цей документ лише пояснює, що не можна. А як виходити із ситуації, не каже.

Ми вносили пропозиції уряду переглянути обмеження. Наприклад, чому люди, які живуть разом, не можуть разом виходити на вулицю. Або чому мати з дитиною не можуть гуляти, якщо не контактують з іншими. Не отримали пояснення від уряду, тому сформували свою пропозицію.

Уряд повинен пояснити стратегію. Бо всі рухи хаотичні, направлені на різні речі. Інакше будемо наполягати на послабленні заходів. У нас є підтримка в парламенті. Зможемо і політично, і медійно довести цю точку зору.

У великої кількості українців немає доступу до інтернету і немає смартфонів. Тому моніторинг є недосконалим. Як ідея – це інноваційно. Але з низькою реалістичністю. Крім того, вже втрачено час для запуску інновацій. Тепер можемо тільки тестувати масово ті осередки, куди приїхали громадяни з-за кордону.

Велика проблема нашої політики – це пошук простих рішень. А їх не буває на рівні держави.

Перший уряд формували за принципом: нові обличчя, реформатори. Там були не всі нові, не всі реформатори і не всі професіонали. І саме тому були проблеми із затягуванням рішень. Президент очікував на швидкі результати, а їх не було. Але принаймні той уряд рухався в бік реформ.

У Кабміні Шмигаля багато професіоналів, але зі знаком мінус. Тепер уже колишні міністри Ємець і Уманський працювали з Януковичем. В умовах карантину й економічної кризи витрачали цінний час. Ємець був сконцентрований на тому, як поставити своїх людей і не купувати ліків, поки не матиме зиску. Уманський не зміг підготувати ефективний проєкт виходу з кризи. Ми не підтримували цього уряду, розуміючи, що це закінчиться поганими історіями.

Ні. Вважаю, що треба оцінювати міністрів за результатами роботи і професійного досвіду. Та обговорювати кандидатів із парламентськими фракціями перед тим, як формувати Кабмін.

Так буде шанс сформувати справді професійний уряд. І ще просте правило - не брати людей, які працювали за часів Януковича.

Президент і монобільшість. Вони голосували за минулий уряд і призначали цей. Зручно казати, що всі уряди були неправильні. Але ж хтось їх призначав.

Наша пропозиція – гнучкий карантин. Людей із групи ризику залишаємо в самоізоляції. Їх держава має забезпечити фінансовою допомогою і доставкою ліків. Решта повинні працювати. Підприємства запустити з жорстким дотриманням протиепідеміологічних заходів.

Зараз працюють і АЗС, і ломбарди, де люди захищені масками, рукавичками. Варто додати контроль температури. Дезінфекцію приміщень, обмеження кількості відвідувачів. Чіткі правила: хто відповідає за дотримання таких норм на підприємствах, МОЗ забезпечує тестування населення і обладнання лікарень.

Але економіка повинна працювати вже зараз, бо гроші в людей або закінчилися, або закінчуються. Громадяни мали заощаджень на місяць, і він уже минув.

Голосування за бюджет, антикризові заходи для бізнесу. Також закон про банки, який потрібен для отримання кредиту від МВФ.

Є стаття, яка дозволяє об'єднувати правки за змістом. Їх можна згрупувати за 12 основними напрямками. Це робота комітету, який, ми сподіваємося, її виконає. І тоді зможемо проголосувати за закон в цілому.

Це питання до президента. Він може зробити все. Красивий вихід із ситуації, якщо керівник Офісу президента піде в політичну самоізоляцію. Сказав би: "Друзі, я бачу, що це може кинути тінь на президента. Я не хочу, щоб були якісь інсинуації, і самоусуваюся до завершення слідства". Але телеканали в Україні належать олігархам і медійний простір формують люди, які потім ідуть на вибори і стають на чолі політичних партій. Тому навряд чи Андрій Єрмак так зробить.

У справі Стерненка висновки має давати не генеральна прокурорка, а слідчі, які ведуть справу. Так працює правова держава. Заяви ж пані Венедіктової можуть вплинути на слідство.

У нас є 16 осередків у регіонах. Маємо кандидатів у мери в ключових для нас Києві і Львові. Активно розширюємося. Але це не буде бездумне копіювання заради кількості. Вже бачимо на прикладі монобільшості, що стається, якщо кількість стає головною ціллю. Сподіваємося, що місцеві вибори восени будуть.

Професійність у політиці. І сконцентрованість на сміливих рухах. Час кризи і для бізнесу, і для держави - це період здатися або стати рішучішими. Потрібно інвестувати в науку, перерозподілити бюджет, підготувати лікарні, перейти на гнучкий карантин, домовитися з МВФ. Але ідейно це повинна бути смілива стратегія. Тоді станемо сильніші.