субота, 14 вересня 2013 10:58

У Мін'юсті розбили надії Тимошенко на президентство

У Мін'юсті розбили надії Тимошенко на президентство
Фото: ZN.UA

Міністр юстиції Олена Лукаш каже, що під час допуску кандидатів до участі в президентській кампанії необхідно керуватися не Конституцією, а виборчим законодавством, яке доповнює положення Основного закону. Про це міністр повідомила ZN.UA, коментуючи намір партії "Батьківщина" висунути екс-прем'єра Юлію Тимошенко кандидатом на посаду президента на виборах 2015 року.

Міністр юстиції Олена Лукаш наполягає, що можливість балотування на пост глави держави для громадян з непогашеною судимістю виключена.

Як відомо , екс-прем'єр перебуває за ґратами, і реальні підстави говорити про її можливу реабілітації поки відсутні. А чинний Закон "Про вибори Президента України" (ч. 4 ст. 9 ) забороняє балотуватися на пост глави держави громадянам з непогашеною (не знятою) судимістю. З іншого боку, Конституція подібного обмеження не передбачає. Це дало багатьом юристам підставу стверджувати: перешкод для участі Тимошенко у президентській кампанії не існує, так як Основний закон має вищу юридичну силу.

За словами Олени Лукаш, Конституція не може враховувати всі нюанси, які виникають в різних сферах суспільних відносин - для цього й існують закони: "Наведу простий приклад - стаття 103 Конституції України, яка визначає, в тому числі, статус та повноваження президента, прямо передбачає, що порядок проведення виборів президента України встановлюється саме законом, яким, зокрема, визначається процедура висунення кандидатів та деталізовані вимоги до них".

Крім того, підкреслила вона, в самій Конституції містяться в необхідних випадках прямі вказівки і встановлюється предмет регулювання законом найбільш важливих суспільних відносин. Ці закони, на які посилається Конституція, конкретизують окремі її положення (наприклад, роботу уряду, Конституційного суду тощо).

"Наприклад, стаття 127 Конституції встановлює певний ценз стосовно майбутніх суддів ... У Конституції України не зафіксовано таких вимоги до кандидатів на посаду судді, як дієздатність (усвідомлення значення своїх діянь і можливість керувати ними), а також відсутність непогашеної або не знятої судимості. Чи означає це, що суддею може бути засуджений або особа, яка має серйозні психічні розлади?", - зазначила Лукаш.

"Конституція не містить конкретних обмежень, наприклад, для депутатів Верховної Ради АРК та інших депутатів місцевого рівня. Але вимоги до них також закріплені у відповідному законі про вибори: представляти інтереси громади на відповідній території може тільки громадянин України, який має право голосу і знову-таки не має судимості за умисний злочин, яка не погашена і не знята", - додала вона.

За словами голови Мін'юсту, кримінальна відповідальність також унеможливлює використання права недоторканності президента, що напряму суперечить статті 105 Конституції.

"Ще приклад. Стаття 106 Конституції встановлює, що президент представляє державу в міжнародних відносинах, є Верховним головнокомандувачем Збройними силами, очолює Раду національної безпеки і оборони. Також повноваження президента України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України дозволяють главі держави в певній мірі впливати на діяльність найважливішого правоохоронного органу, на який покладено підтримання державного обвинувачення у кримінальному процесі, представництво інтересів громадянина або держави в суді. Яким чином цей "президент" буде це робити, знову-таки перебуваючи в місцях позбавлення волі? Як він має намір здійснювати свої повноваження?", - підкреслила вона.

"Тому розмови про можливість засуджених балотуватися і займати вищий державний пост не витримують фахової критики", - зазначила міністр.

Зараз ви читаєте новину «У Мін'юсті розбили надії Тимошенко на президентство». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

110

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути