Керівник черкаської "Свободи" Юрій Ботнар розповів про вшанування Кобзаря на його батьківщині – в селах Моринці й Шевченкове Звенигородського району Черкащини.
"Щоб не допустити зустрічі з опозиційними депутатами й політиками влада ледь не на світанку провела всі урочистості. Міліція отримала накази не пускати до пам'ятника жодних партійних прапорів окрім партії регіонів. У нас в офісі, до речі, є такий прапор. Ми об нього ноги витираємо", - сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УДАР готує заяву щодо спрощення візового режиму з ЄС
За словами "свободівця" на урочистостях не було губернатора Сергія Тулуба та голови облради Валерія Черняка. "Коли місцева дівчинка Вікторія Маломуж захотіла прочитати на урочистостях регіоналів вірш Шевченка "Розрита могила" їй порекомендували цього вірша не читати, бо він занадто революційний. Уже потім вона зачитала твір на урочистостях, що проводили опозиціонери. У сусідньому з Моринцями Шевченковому сільська рада в наказовому порядку розігнала концерт місцевої самодіяльності. Так боялися, що до зали зайдуть противники нинішньої влади", - додав Ботнар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада активно обговорює варіант, як далі керувати без парламенту - Томенко
Опозиціонери скаржаться на міського голову Звенигородки Олександра Саєнка: "Законом передбачено надання приміщення народному депутату для зустрічі з виборцями. Ще 2 березня нам обіцяли сесійну залу. Однак у день зустрічі з народним депутатом від "Свободи" Сиротюком мер сказав, що приміщення не надасть. Ми змушені були проводити зустріч під відкритим небом".
2 
8759
Коментарі
52Панування монголів на землях слов`янських не було можливим без системи васальних відносин зі слов`янськими зрадниками-князями, що стали збирачами податків та монгольськими жандармами..
Перші, хто зголосився служити Батию були самі Рюриковичі.
Найзявзятіші серед них - Олександр Невський та Данило Галицький.
Вони це робили охоче, маючи інтерес суто власний, авторитарний.
Звільнення від монгольської Орди - це звільнення, найперше, від її васалів.
Бо тільки васали та їх загони були постійним чинником монгольської влади на слов`янських землях.
Так, що усе набагато складніше ...
А что им оставалось делать, умный ты наш? Воевать с татарами было абсолютно бессмысленно, они были тогда сильнее кого угодно. Данила Галицкий, правда, все же попытался, попросил у Европы помощи, даже короновался присланной из Рима короной. Но вместо помощи получил шиш с маслом.
Сражение на Синей воде - совсем не против ВСЕЙ Орды, а всего лишь против трех провинциальных крымских правителей - солхатского (сейчас Старый Крым) Кутлубека, кыркорского (сейчас Чуфут-кале - известный "пещерный город") Хаджибея и мангупского (Мангуп - сейчас тоже "пещерный город", самый большой в Крыму) Димитрия. Причем возглавляемое Димитрием православное княжество Феодоро в состав Орды и вовсе не входило, а находилось с ней в союзнических отношениях. Правда, оно платило татарам дань, однако мангупские князья никаких ярлыков из Орды никогда не получали. Так что не надо хвастать.
видал я вас в Іраку-голодні-ганьба
українці-ви хороші, відмінні солдати, але ви бідні, поряд з Монголії ВИ голодранців, які крадуть кока кола з їдальні
в такому Монголії битві не брали участь ні.
Дітки Україна, в такому виразі коли цього року це стало
А ось цей самий уривок в Іпатіївському списку ПВЛ:
"Дерєвл?номъ жє прїшедъшим . повел? ?лга мовницю створити . ркущи сицє . измывшєс? придєта къ мн? ."
Тож не бреши кацапе про "баню".
Ось брехливий кацапе Фердищенко маєш з Лаврентієвського списку ПВЛ як на Русі звалася твоя "баня":
"....Деревл?номъ же пришедъшимъ . повел? ?льга мовь створити рькуще с?це . измъ?вшес? придите ко мн? ."
Далі:
Наконецъ, вставъ изъ почтовыхъ саней, онъ заходитъ въ кабакъ, замънившiй собой древнюю русскую корчму. Въ этомъ безъ сомнънiя есть знаменательное указанiе, хотя и относится только къ внъшней формъ. Но гораздо важнъе то, что извъстная примъсь монгольской крови способствовала такой быстрой и покорной ассимиляцiи".
"...Взгляните на москвича XVI въка: онъ кажется съ ногъ до головы одътъ по-самаркандски. Башмакъ, азямъ, армякъ, зипунъ, чебыш, кафтанъ, очкуръ, шлыкъ, башлыкъ, колпакъ, клобукъ, тафья, темлякъ - таковы татарскiя названiя различныхъ предметовъ его одъянiя. Если, поссорившись съ товаришемъ, онъ станетъ ругаться, въ его репертуаръ неизмънно будетъ фигурировать дуракъ, а если придется драться, въ дъло пойдетъ кулакъ. Будучи судьей, онъ надънетъ на подсудимаго кандалы и позоветъ ката дать осужденному кнута. Будучи правителемъ, онъ собираетъ налоги въ казну, охраняемую карауломъ и устраиваетъ по дорогамъ станцiи, называемыя ямами, которые обслуживаются ямщиками.