11 березня минуло два роки з дня призначення главою уряду Миколи Азарова.
Цей період для Gazeta.ua проаналізував політтехнолог Тарас Березовець.
Які основні здобутки прем'єр-міністра Миколи Азарова за два роки правління?
- Уряд Миколи Азарова був не стільки урядом прем'єра, скільки президента. За таких умов не можна говорити, що будь-яке досягнення чи помилки уряду як його особисті. Досягненням стала адміністративна реформа, яка найбільше торкнулася Кабінету Міністрів. Меншою мірою стосувалася обласних та районних адміністрацій. Наскільки це досягнення Миколи Азарова - це питання, але оскільки він був у цей час на капітанському містку на вулиці Грушевського, ставимо йому "плюс".
Позитивом є те, що Азаров відкрив свій аккаунт на "Фейсбуці". Він зміг довести, що навіть у свій пенсійний вік може звикати до реалій 21 століття. Після нього пішла лавина: політики почали заводити аккаунти, вести блоги в інтернеті. Це Сергій Тігіпко, навіть колишній міністр МВС Анатолій Могильов.
Вдалось вибудувати вертикаль влади. Але ця єдність починає потроху втрачатись. Іде боротьба трьох основних груп впливу всередині влади і уряду: "старих донецьких" — це Клюєв, Ахметов, Колесніков, групи "Росукренерго" - Хорошковський та так звана "сім'я" Януковича. Саме третя група нині найбільше посилилась від силового блоку, міністра оборони, голови податкової служби, закінчуючи міністром фінансів. Звісно, це створює напругу в середині діяльності уряду й партії. Тільки одна група "старих донецьких" орієнтована на чітку перемогу Партії регіонів. Чого не можна сказати про групу "Росукренерго", яка грає у свій власний футбол.
Які прорахунки допустив прем'єр-міністр?
- Не вдається поки що вивести стійкі стосунки з Російською Федерацією. Адміністрація Володимира Путіна налаштована рішуче до українського уряду. Перш за все тому, що уряд Азарова став майже першим, хто відстоював національні інтереси в стосунках з "Газпромом". Жорстка позиція Азарова та міністра палива Бойка призвела до того, що Україна й Росія опинилась в стані торговельної війни з сирами, газом та втягненням України у Митний союз. Буде два виходи: або Азарова принесуть в жертву, або він буде змушений міняти свою позицію.
Присмак двох років буде змішаним. Це нагадує анекдот: коли теща падає у прірву на вашому улюбленому автомобілі.
Чи варто очікувати відставки уряду?
- Третього ювілею Азарова на цій посаді точно не буде. Він не досидить на ній до парламентських виборів. 17 березня буде з'їзд Партії регіонів. На ньому визначать нового керівника штабу, і того, хто очолюватиме список Партії регіонів. Якщо Азарова залишити на посаді прем'єр-міністра, кого тоді поставити першим номером партійного списку? Янукович не піде, Колєсніков і Клюєв теж. Вони не будуть взагалі балотуватися ні по списках, ні по мажоритарці. Тоді виходить дві кандидатури: або Тігіпко, або Єфремов. А як може перший номер у списку не бути прем'єр-міністром? Тому Азарова треба буде знімати.
Хто займе вакантну посаду міністра економіки у чинному Кабміні?
- Всередині влади ще не пройдений період потрясінь, пов'язаний з відставкою першого віце-прем'єра Андрія Клюєва. Гідність урядової команди порушена, бо порушений баланс. Раніше президент притримувався кучмівської моделі стримування противаг, коли жодна з груп в середині влади не отримувала монопольного впливу на формування урядової політики. Якщо представник групи Фірташа мав свого міністра фінансів, відповідно представник Ахметова контролював Міністерство економіки. Якщо хтось контролював СБУ, значить МВС і Міноборони контролювали інші групи. Зараз відбувся дисбаланс — весь силовий блок опинився під впливом сім'ї Януковича: Міністерство оборони, внутрішніх справ, Служба безпеки, й податкова. Очільник митниці Ігор Калєтнік теж перебуває під впливом "сім'ї". Перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський — це людина "Росукренерго". Є дилема, кому віддати посаду міністра економіки. "Сім'ї"? Але тоді вона отримає монополію ще й на економіку. Тим паче перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов — їхній. Якщо посаду віддати Хорошковському, буде конфлікт.
Чому й досі цю посаду не обійняв Петро Порошенко, що вже проанонсували Янукович і Азаров?
- Указ про призначення Порошенка дійсно був підписаний президентом. Але проблема в тому, що він претендував на Міністерство фінансів. Міністерство економіки — це міністерство статистики, яке тільки фіксує певні процеси, пише плани, чого треба досягти. Важелями наділений Мінфін. Йому підпорядковується митниця, податкова та фінансова розвідка. Звичайно, що Порошенко не захотів займатися статистикою, а хотів реально впливати на фінансову політику і поєднувати цю посаду з посадою віце-прем'єра. Вона була на момент переговорів вакантна. Ті, хто підсовував указ президенту на підпис, розраховували, якщо цей указ набуде публічного розголосу, Порошенкові не буде куди діватись. У них не вкладалось в голові, що хтось у цій країні може відмовитись від посади.
Порошенко зробив правильний крок. Нині у нього унікальна позиція. Він і не у владі, і не в опозиції. У Вінниці Петро Олексійович йде на парламентські вибори по мажоритарці. Він планує сформувати у Верховній Раді свою депутатську групу або фракцію та створити правий ліберальний партійний проект. У Порошенка зараз є унікальна можливість зайняти нішу "Нашої України". Туди зараз пхається Яценюк. Але у нього абсолютно деідеологізована партія. Яценюк повторює помилку Партії регіонів і "Батьківщини". Створює чисто вождистський проект. Яка ідеологія "Фронту змін", вони й самі не можуть пояснити.
Навіщо владі міністр економіки Порошенко?
- Зараз президент відчуває, що є посилення "сім'ї" та "Росукренерго", а послаблюється група "старих донецьких". Щоб це "розрулити", він хотів ввести абсолютно нову нейтральну фігуру. У Порошенка є достатній потенціал сприйняття владою й опозицією.
Чи варто очікувати нових перестановок у Кабінеті Міністрів?
- Найімовірніша кандидатура на виліт — міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Він провалив переговори з Євросоюзом. Є претензії й до міністра освіти Дмитра Табачника. Його тримають на цій посаді домовленості з Росією, й це дає йому певний імунітет. Тільки він перестане виконувати функцію громовідводу й набере максимум негативу, його попросять на вихід. Якщо Табачник підтримає проект Колесніченка про другу державну російську чи славнозвісне скорочення уроків історії України, йому буде кінець. Це планується на липень-серпень.
Єдиний, кому не загрожує звільнення — це міністр культури Кулиняк. Бо він грає в гольф з президентом.
Коментарі
20