Державні підприємства в Україні залишаються неприбутковими. Директори таких компаній через відсутність контролю отримують тіньові доходи і тримаються за хронічну збитковість.
Так відбувається, тому що держава – неефективний власник, висловив думку економіст Володимир Дубровський в інтерв'ю Gazeta.ua.
24% державних підприємств – прибуткові. Про що свідчить ця цифра?
–– Здебільшого прибуткові підприємства, створені приватними власниками. Хоча і з них багато банкрутують. Те, що комерційні підприємства є у власності держави, це взагалі нісенітниця. Держава є поганим власником.
Цьому свідчать результати цього опитування та результати державної статистики. Кажуть, нібито це загальнонародна власність, але так лише номінально. Питання в тому, що народ не контролює державу, а держава не контролює директорів державних підприємств. Де-факто, управління і дохід від державних підприємств значною мірою ще з радянських часів знаходиться в руках у цих директорів. За часів СРСР їх контролювала комуністична партія. Зараз можуть робити що завгодно.
Є підприємства, які не працюють, але мають активи – приміщення, наприклад. Здають їх за готівку приватникам і непогано живуть. Тому опираються приватизації, навіть якщо хронічно збиткові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нагадує СРСР: політолог оцінив "Велике будівництво" президента Зеленського
Держава – неефективний власник? Від чого це залежить?
Держава повністю неефективний власник. Буває ефективною у рідкісних випадках і не в нашій країні. І все одно програє приватним власникам. Є французька компанія "Рено". Якщо порівняти її з конкурентами, то вона не дуже успішна. Виживає за рахунок дешевих державних кредитів. При цьому працює на ринку, там є корпоративне управління, щоб державний чиновник нічого не контролював.
У нас 11 тисяч державних і комунальних підприємств – їх ніколи не створювали підприємці, ще й директорів туди призначали чиновники. Вони й самі мають частку тіньових доходів. Якщо підприємство має насправді дохід, то воно його виводить та ділиться між собою. Українці як номінальні власники нічого не отримують. А саме підприємство показує збитки.
Великі державні підприємства – Нафтогаз, Укренерго, Укрзалізниця, Укрпошта – які були прибуткові – стали у 2020-2021 році збиткові. Чому так відбувається?
Справа в тому, що їх прибутковість і збитковість значною мірою штучна. Тому що вони оперують на ринках з фіксованими цінами. Найбільш кричуща історія з Нафтогазом. Спробували зробити квазі-ринкове ціноутворення на газ. Коли газ у світі був доволі дешевий, а у нас встановили ціну доволі високу, то Нафтогаз був прибутковим. Зараз газ подорожчав, уряд знову почав контролювати ціни на газ, Нафтогаз знову став збитковим. Як комерційної компанії його прибутковість була під питанням. Прибутковість штучна.
Все це приклади компаній, які оперують на ринках, де є державний контроль. Тому вони сильно залежать від держави. Навіть якби були приватними, все одно б залежали.
Але є "Турбоатом", який залишають державними, щоб не продати комусь поганому, чи завод "Антонов" – могли би оперувати на вільному ринку без державного втручання. Але залишаються у державній власності і тому так неуспішно себе поводять.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у серпні стартує велика приватизація і цього року планують залучити з аукціонів до державного бюджету до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж за останні 5 років. Наскільки ці плани реалістичні? Чи є підстави для оптимізму?
Приватизація може допомогти. З одного боку, маємо найкращу ситуацію з приватизацією держмайна за всі роки незалежності. Зацікавленість уряду у приватизації на відкритих аукціонах – це з одного боку, бо уряд і президент не настільки олігархічні, наскільки в Україні це можливо. З іншого боку – тому що вони є популістами і хочуть багато грошей в бюджет. Але це гроші з користю для економіки. А не зі шкодою.
Ситуація на міжнародних ринках є дуже привабливою. Тому що гарячі гроші, які країни вкинули в економіки, шукають місця для фінансування. Ціни на наші підприємства можуть бути доволі високими. Свого часу, 2005-го, подібна ситуація була, коли приватизовували "Криворіжсталь". Зрештою, за неї непогано переплатили. Зараз схожа ситуація, якою треба скористатися, поки не почалося стискання грошової маси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Чарівна "корочка": у Раді на 421 нардепа працюють понад 4 тис. помічників
Чи можна сказати, що у нас відновили практику націоналізації і введення державних адміністраторів на приватні підприємства? Як це вплине на процес приватизації?
Гучно казати, що зараз відновили практичну націоналізації. Визнали шахрайську приватизацію часів Януковича на користь Фірташа (у 2020 році Фонд держмайна повернув операційний контроль над Запорізьким титано-магнієвим комбінатом. – Gazeta.ua). Є сумнівна історія із "Мотор-Січчю" (китайці викупили понад три чверті акцій українського підприємства. Суд арештував акції китайців за клопотанням СБУ. 2020-го китайські інвестори направили українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна. – Gazeta.ua).
Але це виключення. Це не той випадок, коли держава починає кампанію з націоналізації. У нас і без того важка ситуація із приватною власністю. Щодо Фірташа – це нормальна ситуація, бо схема була шахрайська. Тут був громадянсько-правовий процес. А з "Мотор-Січчю" – політична історія. Вона не дуже впливає на ситуація із правами власності, бо дуже ексклюзивна. Тобто такі речі трапляються дуже рідко. Інвестори розуміють, що дуже невелика ймовірність натрапити на ситуацію.
З 3332 підприємств, якими володіє держава, працюють 1369 (41%). А серед працюючих 802 підприємства є прибутковими. Тобто 24% від загальної кількості. Про це йдеться у публікації "SOE Weekly" для видання "Європейська правда". Оцінили ефективність управління об'єктами державної власності за перший квартал 2021 року.
2 
8759
Коментарі