Низка телефонних перемовин і зустрічей, що сталися цими днями, неабияк вплинули на події у світовій політиці. Поки держсекретар США був з візитом у Парижі, президент Байден говорив по телефону з головою КНР. А французи змусили підняти слухавку у Кремлі. Gazeta.ua встановила взаємозв'язок між цими подіями.
Америка стурбована
Ці телефонні розмови сталися, коли Ентоні Блінкен був у Франції. Переговорами "по дроту" з очільником Китаю Сі Цзіньпіном американський президент не був задоволений. Так, принаймні, кажуть змі. Офіційно Білий дім лише підкреслив стурбованість американської сторони вільним судноплавством у Південно-Китайському морі, а також - для України це важливо! - підживленням Китаєм російського ВПК.
Натомість цим перемовинам приділив багато уваги Китай.
Зокрема, МЗС КНР - офіційний представник зовнішньополітичного відомства Ван Веньбінь прокоментував розмову досить категорично: президент Байден згадав рифи Женьай, Сянган, Синьцзян та Сіцзан, котрі, на думку офіційного Пекіна, є внутрішньою справою Китаю.
Китай розлючений
Далі Веньбінь розлого висловився з українського питання і особливо наголосив, що Китай не є ініціатором чи стороною конфлікту: існує ризик подальшої ескалації, тому потрібно покласти край конфлікту дипломатичним шляхом. "У політичному врегулюванні не має бути переможців і переможених. Навпаки, має затріумфувати мир. Китай і далі відіграватиме конструктивну роль для досягнення цієї мети…Ми не шукали і не будемо шукати вигоди з цього конфлікту. Інші країни не повинні піддаватися наклепам та здійснювати нападки на нормальні китайсько-російські міждержавні відносини, не мають утискати законні права та інтереси Китаю та китайських компаній, не повинні без причини перекладати провину на КНР та провокувати блокову конфронтацію", - заявив він.
Другий дзвінок
Але публікація з коментарем Ван Веньбіня вийшла тільки 4 квітня 2024 року. Отже, у стосунках США та Китаю щось важливе, що погіршило відносини, сталося ще 3 квітня. Варто звернути увагу на інші важливі телефонні перемовини, що були напередодні. Нагадаємо, саме 3 квітня розпочався саміт міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Видання Politico натякнуло, що США готують передачу майданчика "Рамштайн" під оруду НАТО. Це на випадок перемоги Дональда Трампа на президентських виборах. Синхронно з цією публікацією стався інформаційний витік в інших ЗМІ про пропозиції президента Франції Емманюеля Макрона більш рішуче протидіяти Росії.
На цьому тлі міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зателефонував міністру оборони Сергію Шойгу. Російська сторона стверджує, що француз "наполегливо просив" про розмову. Французька Le Monde – каже, що про розмову з Лекорню подбав особисто президент Макрон. І не дарма - розмова вийшла непростою.
"Крокус" погано пахне
За даними Міноборони РФ, йшлося про теракт у ТЦ "Крокус", Лекорню "наполегливо намагався переконати у непричетності України та країн Заходу до атаки терористів", на що Шойгу відповів - є відомості про "український слід", причому зі схвалення "західних кураторів". Він також висловив сподівання, що французьких спецслужб серед них ("кураторів") немає. Відтак говорили про Україну: росіяни зауважили, що відправка французького контингенту на захист українських земель нібито створить проблеми самій Франції. Водночас у РФ заявили про готовність до діалогу на базі "Стамбульської мирної ініціативи", а без участі Росії мирна конференція (на підставі формули миру Зеленського) у Женеві не має сенсу. Важливо, що прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков на запитання, що він має на увазі під "Стамбульською мирною ініціативою", порадив шукати відповідь у Міноборони.
Брутальні вислови
Версія французької сторони інша: Лекорню висловив співчуття родинам загиблих і постраждалих внаслідок теракту у "Крокусі", запевнив, що французька сторона не володіє даними про причетність до теракту України, та закликав "не інструменталізувати" це питання. Також Лекорню засудив російську агресію і запевнив - Франція підтримуватиме Україну у боротьбі за незалежність стільки, скільки потрібно, "щоб повернути мир і безпеку на європейський континент". Причому йшлося про зростання ризику терористичних загроз узагалі, а не конкретно про "Крокус". І це зрозуміло, адже у липні Франція прийматиме Олімпіаду.
Дві версії цієї розмови, миттєво викликали скандал. Франція спростувала заяву російської сторони про готовність до діалогу по Україні. Німецьке видання Der Spiegel поділилося висновком, що розмова - перша з квітня 2022 року - була грубою, Шойгу прямо погрожував своєму французькому колезі, сипав бездоказовими твердженнями. Частково такий крок стає зрозумілим, якщо почитати один із російських Telegram-каналів, де публікується версія про ймовірну відставку Сергія Шойгу з посади міністра оборони РФ влітку поточного року. І хоч джерела з оточення самого Шойгу відмовилися коментувати таку перспективу, відповідь Пєскова на запитання про "Стамбульську ініціативу" виказує роздратування Кремля та особисто Путіна. А Макрон засудив "погрозливі коментарі" Шойгу та назвав їх спробою "інформаційної маніпуляції".
Знову про "зерновий коридор"?
Після цієї телефонної розмови Шойгу зробив гучну заяву: до кінця поточного року Чорноморський флот РФ поповниться трьома малими ракетними кораблями проєкту "Каракурт". Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук неофіційно (у соцмережі) прокоментував: ці судна або недобудовані, або лише проходять випробування на суходолі, або їх знищено (як Аскольд у Керчі).
Ці заяви цікаві тим, що два дні тому спецпредставниця США по відновленню України Пенні Пріцкер вела мову про безпечний розвиток Причорномор'я, а це може мати наслідком і відновлення на повну "зернового коридору". Якщо так, тоді терміновий дзвінок Лекорню і заяви Шойгу про нові судна у ЧФ РФ набувають іншого сенсу: можливо, Франція наполягає на "зерновому коридорі", а Росія у такий спосіб натякає, що безпечного судноплавства там годі й чекати. Утім, це лише припущення. А от перший постраждалий уже є.
Нова ціль країни-агресора
Ним став французький президент Емманюель Макрон, який очікує терактів Росії на Олімпіаді у Парижі цього літа та закликає союзників посилити відсіч агресору. Європейські дослідники інформпростору зауважили, що протягом кількох останніх місяців російська преса жорстко атакує лідера Франції, причому під "обстріл" потрапила і родина Макрона, зокрема, його дружина.
Недавня публікація Le Monde про провал пропозиції Макрона по переходу до більш рішучого захисту України засвідчила, що перехоплення Францією ініціативи роздратувало Кремль. Вочевидь, пишуть дослідники групи EUvsDisinfo, "Париж зачепив Росію за живе".
Активізація спротиву
Справді, Макрон навіть під таким тиском не відмовився від своєї ідеї активніше протидіяти країні-агресору. Більше того, на саміті МЗС країн-членів НАТО аналогічні заяви пролунали від представників кількох держав. Зокрема, від Румунії: голова зовнішньополітичного відомства цієї країни Луминиця Одобеску висловила думку, що країни-члени НАТО мають перейти до "амбітних дій" на підтримку України. Британський міністр закордонних справ Девід Кемерон визнав, що союзники ризикують програти війну проти РФ, якщо не активізуються, однак категорично спростував введення військ на територію нашої держави.
Утім, спростування не означає, що цього ніколи не буде. З лютого 2022 року принаймні одного разу спростоване здійснювалося пізніше, як-от поступове підвищення дальності ракет, які Захід надає Україні для оборони. Адже і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перед засіданням Ради "Україна-НАТО" заявив про посилення співробітництва, у тому числі, по наближенню нашої країни до членства в Альянсі.
Але є проблема: за даними Bloomberg з посиланням на високопосадовців (у тому числі, в Україні), союзники нашої країни у боротьбі проти Росії програють їй в обсягах виробництва боєприпасів. Розрив складає кілька разів, тому у Європі та США не лише терміново шукають снаряди для нашої країни по всьому світу, але й думають, як стрімко наростити їх виробництво. Це також було темою для дискусій у Брюсселі 3-4 квітня. Тому підсумок такої наради буде надзвичайно важливим для України.
5 
8759
Коментарі