На початку 1990-х політбюро ЦК КПУ надіслало запит у Інститут історії: сформуйте загальнореспубліканську програму історичних досліджень і викладання історії в УРСР. Про це у новому номері журналу "Країна" розповів історик Георгій Касьянов.
"Вийшов досить цікавий мікс радянської й національної історії. Така собі націонал-комуністична інтерпретація. Очевидно, це було частиною більшого процесу автономізації партійної номенклатури. Вона взяла курс на вихід України на певний рівень автономії, а це давало більшу самостійність партійцям. Завдання істориків було в тому, щоб відокремити історію України. Саме тоді й відбувся поворот до національної версії історії, до набору певних символів, постатей", - зауважив він.
На думку Касьянова, завдяки цьому відбулося переформатування історії під сепаратний політичний проект – "незалежна Україна".
"З'явився Симон Петлюра, який у радянській історіографії належав до негативного пантеону. З'явився Степан Бандера. Він і тоді викликав неоднозначну реакцію, але на початку 1990-х вона була спокійнішою. З'явилися Михайло Грушевський та Іван Мазепа. Узагалі заборонені фігури, а їх надрукували на гривнях", - наголосив історик.
"Переформатувався образ Богдана Хмельницького. За радянської доби його вважали возз'єднувачем України та Росії, а тепер він став борцем за незалежність. Тарас Шевченко з "революціонера-демократа" перетворився на палкого незалежника", - підкреслив він.
Які постаті з історії ХХ століття можуть увійти в український пантеон символів Георгій Касьянов розповідає у новому номері журналу "Країна" № 40 (93) за 21 жовтня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
5 
8759
Коментарі
5