Слово "геноцид" не варто застосовувати до Голодомору. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловив історик Георгій Касьянов.
"Термін "геноцид" виник під певну політичну кон'юнктуру. Наприкінці Другої світової війни Рафаель Лемкін увів в обіг слово "геноцид", бо думав тоді лише про знищених євреїв. Після юридичної адаптації терміну в Конвенції ООН 1948-го виникла ціла галузь – genocide studies. Кількість інтерпретацій у ній уже зашкалює", - зауважив він.
Касьянов вважає, що цей термін політизований.
"Події, що сталися в Україні в 1930-х, повніше й адекватніше описує визначення "злочин проти людства". Для істориків найпридатніший – ідеологічно нейтральний – голод", - наголосив він.
Крім того історик вважає, що українське селянство випадало з радянської соціальної моделі.
"Одноосібник, який хоче жити заможно й мати хату з краю – цей образ абсолютно не вписувався в рамки великої соціалістичної фабрики, великих господарств індустріального типу. Тому селянина спочатку загнали в колгосп, а хто не хотів – на Північ. Потім почали знищувати фізично. Зупинилися, коли зрозуміли, що далі нікому буде працювати", - підкреслив він.
Яке майбутнє чекає на нинішню інтелігенцію Георгій Касьянов розповідає у новому номері журналу "Країна" № 40 (93) за 21 жовтня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
Коментарі
3