Станом на зараз уже немає жодного слідчого, який би розслідував побиття студентів в ніч 30 листопада 2013. Немає жодного слідчого, який розслідував би перший штурм Майдану 11 грудня. Жоден слідчий не розслідує січневі вбивства – Нігояна, Жизневського та інших. Зупинилися всі слідчі експерименти по 20-му лютого 2014-го. Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів громадський активіст Микола Виговський. За його словами, ця ситуація по суті заморозила розслідування, яке треба зараз якомога швидше відновити.
Верховна Рада на початку грудня проголосувала за поправку, яка дозволить розблокувати розслідування справи Майдану. Щоб це відбулося, ви голодували близько тижня підтримавши голодування адвоката Небесної сотні Євгенії Закревської. Чи всі ваші вимоги враховано?
Коли Євгенія розпочинала голодування, вимога була ухвалити закон про ДБР в цілому з урахуванням цієї поправки про те, щоб прокурори, які займалися розслідування справ Майдану, змогли перейти в ДБР, і щоб там було створене управління у справах Майдану. Туди за законом мають входити сто осіб, які повинні розслідувати злочини Майдану. Але від самого прийняття закону справи не розслідуються. Тепер потрібно, щоб закон якомога швидше підписав президент, і щоб він вступив у дію. Запрацювати все повинно не пізніше 1 січня. Поки що є небезпека, що в цьому підвішеному стані слідчі розбрідаються, ідуть в інші підрозділи, тому що не мають певності, чи буде у них робота в ДБР.
Уже немає жодного слідчого, який би розслідував побиття студентів в ніч 30 листопада 2013. Немає жодного слідчого, який розслідував би перший штурм Майдану 11 грудня. Жоден слідчий не розслідує січневі вбивства
Станом на зараз уже немає жодного слідчого, який би розслідував побиття студентів в ніч 30 листопада 2013. Немає жодного слідчого, який розслідував би перший штурм Майдану 11 грудня. Жоден слідчий не розслідує січневі вбивства – Нігояна, Жизневського та інших. Зупинилися всі слідчі експерименти по 20-му лютого 2014-го. Ця ситуація по суті заморозила розслідування. Його треба зараз якомога швидше відновити.
Добре, що таки прийняли закон. Могли - ще попередньої сесійної п'ятниці. Але тоді завадили політичні маніпуляції. Опозиційна платформа "За життя" вимагала включити блок "Різне", і їм активно допомагали колеги з Європейської Солідарності і Батьківщини. Ця возня поставла під загрозу зриву важливі голосування і змусила Євгенію оголосити голодування.
Чому ви приєдналися до голодування?
Женя Закревська – не випадкова людина, а адвокат родин Небесної сотні. Мене обурило, що навіть після кількох днів її голодування не було жодної реакції від влади.
Ключова ж помилка влади – це позиція страуса і неправильна комунікація щодо ситуації, яка склалася. У вас голодує адвокат Небесної сотні. Вийдіть, запевніть, укладіть політичну угоду, потисніть руки. Не нищіть довіру до державних інституцій. Бо вся ця вся ситуація – на рівному місці удар по довірі до парламенту. Влада припустилася комунікаційної помилки і поставила під удар довіру до себе. Це моя основна претензія до них.
Такі гучні справи як майданівські не можна залишати без покарання, бо ті злочини можуть повторюватися в більшому масштабі. Якщо ж винних покарати, то навіть якщо у майбутньому у нас будуть знову вуличні протистояння, і хтось дасть наказ вбивати людей своїм підлеглим, ті згадають, що є така стаття "виконання завідомо злочинного наказу" і відмовляться йти на злочин. Зараз вони думають інакше: свої своїх прикриють.
На деяких базах екс-беркуту ті беркутівці, які на Майдані сильно відзначилися, досі висять на дошках пошани як приклад
Мені розповідали люди, що на деяких базах екс-беркуту ті беркутівці, які на Майдані сильно відзначилися, досі там висять на дошках пошани як приклад. Вони для мене біороботи. Набагато важливіше покарати тих, хто віддавав накази розуміючи, що організовують масове вбивство людей. Ці люди, хай не всі, але багато, зараз поновилися на своїх посадах і працюють при новій владі. Вони мають навички ефективного менеджменту в найгіршому розумінні.
Зараз багато зацікавлених злити розслідування злочинів Майдану. Це значно легше зробити в тиші. Наше голодування дозволило нагадати про важливість тих подій. Тому Женін вчинок переоцінити важко.
Суспільство вже забуває про злочини Майдану?
Так. Суспільство вже менше звертає уваги на це. Суди у справах Майдану відвідують лише родини постраждалих.
Та й подій відтоді багато сталося. Це страшний був стрес. Але після того стався ще більший стрес – війна на Сході і втрата територій.
Загалом завжди активний є якийсь невеликий відсоток населення, що не становить навіть і чверті. А більшість населення Україні дбає про виживання – всім потрібно годувати дітей і опалювати житло. Це зрозуміло, тому що країна бідна і людям жити важко. Тому очікувати від них політичної активності не потрібно. Але навіть та активна частина, яка була втягнута у ці процеси, вже втомилася боротися.
Президент зараз каже, що намагається знайти тих студентів, яких було побито на Майдані в кінці листопада 6 років тому. Як ви оцінюєте цю риторику?
Я був у ніч побиття на Майдані і селив людей. Побачив, що багато людей сплять на столах в кав'ярнях. І тому ми з товаришем написали пости: "Друзі-кияни, давайте приймемо гостей міста, які приїхали на протести". Думав, що якщо ми хоч 10 людей поселимо, буде дуже класно. Ліг спати. Зранку прокинувся – в мене вже 400 пропозицій квартир за ніч.
У ніч на 30-те я застав розгін студентів. Але там були не тільки студенти. Молодь, так.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Адвокат родин Героїв Небесної сотні припинила голодування
До форми висловлювання Зеленського у мене немає претензій. Якщо він публічно заявляє, що для нього ця справа важлива і хоче поговорити з тими студентами, це тішить.
Але я пам'ятаю жарт 95 Кварталу. В одному з виступів вони жартували, що "якщо на протестувальників одягнути вовняні светри, а правоохоронцям видати ебонітові палички, то можна виробляти електрику". Добре б, якби на зустрічі зі студентами, яких він шукає, Зеленський вибачився за ці слова.
Загалом же дізнатися, як змінилася доля тих перших майданівських пасіонаріїв, важливо. Особливо щоб зрозуміти, куди саме ми йдемо.
Щоб уникнути втрат доказів слідства, правозахисні громадські організації пропонували, аби в ДБР за конкурсом набрали слідчих, які вже мають досвід розслідування цих справ, пояснила адвокатка Небесної Сотні Євгенія Закревська.
"Ми працювали над забезпеченням переходу слідчих, які протягом всього цього часу розслідували справи Майдану, до ДБР, щоб вони стали тим кістяком нового управління. Керівник ДБР Роман Труба сформував відділ з людей, які точно не займатимуться справами Майдану. Не здатні, не готові приймати їх, не хочуть, не можуть фізично, бо не звільнені від інших справ. Коли депутати не проголосували за зміну до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" в останній тиждень перед тим як Генеральна прокуратура втратила свої функції, перед 20-м листопада, тоді вже було зрозуміло, що взагалі не проголосують. Річниця подій – єдиний час, коли згадують про справи Майдану. Якщо зміни не внесли під 21 листопада – тоді це робитимуть під 20 лютого. Це запізно. 20 листопада – критичний термін, оскільки до першого січня у нас лишається трохи часу, коли можна перевести слідчих і прокурорів у це нове управління. А це означає, що всі неперепризначені будуть звільнені або переведені в регіональні прокуратури. Тобто ми втратимо цей наш кістяк слідчих, які не один рік працювали зі справами Майдану. Його вже зараз майже немає. Тому голодування було відчайдушним кроком, який поки що призвів лише до голосування за законопроект у Раді тиждень тому", - розповіла Закревська.
Зараз захисники справ Майдану чекають підпису президента, який на сьогодні вповноважений змінювати та затверджувати структуру ДБР. Він фактично впливає на створення у цій структурі управління з розслідування справ Майдану.
Інша причина затягування розслідування справ Майдану – брак суддів, які свідомо їх уникають, про що розповів Віталій Кузьменко, учасник і потерпілий під час подій Революції Гідності.
"Судді не хочуть брати майданівські справи, тому що десь там замішані їхні колеги. Взагалі це гучні справи, а судді не дуже люблять зайвий раз "світитись". Тому вони намагаються або не брати справи, або від них потім відійти. Тому навіть якщо і збереться засідання – кожне наступне відбувається із проміжками у місяць–півтора", - пояснив він.
2 
8759
Коментарі