Парад бойового флоту у Росії, його учасники та гості дають іноземним аналітикам підстави вважати, що країна-агресорка готується до створення альтернативи НАТО. А події в Африці вказують на те, що Кремль хоче підпалити ще одну частину світу.
Анти-НАТО
Цими вихідними загарбники пафосно відзначили день ВМФ: парадами бойових суден у Санкт-Петербурзі та у Владивостоці, новими пам'ятниками, іншими урочистостями та заявами. Увагу західних аналітиків привернули гості цих заходів: у військовому параді взяли участь судна з Алжиру, Китаю та Індії, а до країни-агресорки з'їхалися представники більш ніж 30 держав. Були гості із Сирії, Катару, Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), М'янми (Бірми), Азербайджану, Венесуели, Куби, В'єтнаму, Лівії та Південно-Африканської республіки.
В Інституті вивчення війни вважають, що таким чином Росія натякає Заходу на створення антинатівської коаліції для відповіді кораблям Альянсу у Чорному морі. Але інтереси країни-агресорки, схоже, поширюються набагато далі.
Два уряди
Лівія є однією з країн, де досі ситуація "хто є владою", залишається невизначеною. Після загибелі Муаммара Каддафі у 2011 році та в результаті громадянської війни за підтримки зовнішніх партнерів були сформовані різні тимчасові владні структури. Нині є Вища державна рада з головою Мохамедом Такалою, кілька років тому відбулися вибори президента країни, але центральна влада де-факто поширюється на частину території країни. У квітні 2024 року посол ООН у Лівії Абдулай Батілі констатував: жоден інститут у цій країні не має нині повної легітимності. Тому, на думку Батілі, треба якнайшвидше сформувати єдину виконавчу владу, щоби запобігти розколу країни. На даний момент цивільна центральна влада це - Уряд національної єдності (УНЄ) на чолі з прем'єром Абдулхамідом Дабайби. Ця інституція визнана світовим співтовариством та Туреччиною і контролює столицю Тріполі та приміські зони. Альтернативою їй є Уряд національної стабільності (УНС) на чолі з Усамою Хаммадом. На його боці командувач лівійською армією Халіф Хафтар.
Прихований принц
Вже у травні 2024 року стало відомо про передислокацію Росією своїх збройних формувань із Сирії до Лівії. Тоді ж генерал Мохаммед аль-Хаддад, очільник штабу Збройних сил УНЄ, відвідав Москву, хоча його встиг випередити Хафтар. Ці поїздки майже збіглися у часі з місією прем'єрки Італії Джорджії Мелоні до Тріполітанії (Лівія), приїзд якої був неочікуваним і формально стосувався проблематики лівійських мігрантів в Італії. Тема візиту не завадила Мелоні закликати всі наявні влади Лівії позбутися присутності іноземних, а насамперед - російських, військових сил.
Вірогідно, Батілі на момент своїх заяв по Лівії розумів це, бо вже 16 квітня пішов у відставку. Зробив він це вчасно: за даними дослідника британського дослідницького центру Chatham House Тіма Ітона, син Муаммара Каддафі Саїф аль-Іслам Каддафі зумів перевербувати на свій бік охоронців так, що вони замість наглядачів стали його особистими гвардійцями. Військові, котрі у 2011 році захопили у полон Саїфа, відмовилися у 2014 році видати його генеральному прокуророві Тріполі, а наступного року взагалі звільнили та забезпечили йому охорону, оскільки Халіф Хафтар розглядає "таємного принца" як безпосередню загрозу своїй владі. Підстави є: у квітні, після відставки посла ООН Батілі, колонна з понад 200 бойових машин та кількох десятків бійців увійшли до міста Зінтан та присягнули на вірність Саїфу.
Навесні 2024 року, на тлі цих подій відбулися візити двох конкуруючих урядових лівійських делегацій до Москви, де обом висловили розуміння. Однак на той момент Кремль, вірогідно, уже мав плани на Лівію.
Прихована третя сила
Які саме плани? Навряд чи мирні. Росія визначилася з вибором кого підтримати і готується до непрямої, але відчутної участі у громадянській війні за сирійським сценарієм. Про це свідчить інцидент у ПАР. Під час рейду на віддалену ферму Вайт-Рівер у Мпумаланзі виявилося, що вона переобладнана під незаконну військово-тренувальну базу, де розміщувалися 95 громадян Лівії. За деякими даними, ресурси, у тому числі фінансові, вони отримували від Халіфа Хафтара, котрий готується до повалення уряду Лівії (УНЄ), визнаного ООН і підтримуваного Туреччиною.
Як повідомив ресурсу Daily Maverick експерт Королівського інституту об'єднаних оборонних досліджень у Лондоні Джалел Харчауї, компанія з ПАР Milites Dei Security Services (MDSS), котра надавала послуги з навчання на цій базі, наполягла на її розміщенні саме там, у Вайт-Рівер. Заїхали вони за туристичними візами, ввели в оману Департамент внутрішніх справ у Тунісі. Нині всі 95 бійців постануть перед судом. Харчауї зазначив, що один із синів Хафтара, Халед або Саддам, відповідав за цей проєкт. Родина Хафтара виділяла колосальні суми грошей, тому виявлена база у ПАР не єдина, була ще історія з Irish Training Solutions, коли Хафтар найняв колишніх бійців цієї структури для навчання вояків Лівійської національної армії на сході Лівії. Можливо, гучний скандал змусив Хафтара цього разу створити базу в ПАР. За даними Daily Maverick, правоохоронним структурам ПАР про таємну базу на Вайт-Рівер могли повідомити джерела зі США.
У кожному разі, таємні бази підготовки бійців для Лівії порушують ембарго ООН на постачання зброї.
Реванш за 2019 рік
У 2019 році Халіф Хафтар зі своєю армією майже дійшов до Тріполі, але його зупинили збройні сили УНЄ за активної підтримки Туреччини. Останнім часом Росія демонструє роздратування діями турків, зокрема, у мирному треку по Україні. Кремль заявив про неможливість Туреччини бути країною-посередником. Нині президент Реджеп Ердоган активізувався на тлі ескалації між Ізраїлем та Ліваном. Зокрема, він заявив, що турецька армія увійде до Ізраїлю так же легко, як до Сирії та Лівії. І, схоже, Лівія згадана не просто так - Ердоган може здогадуватися чи навіть знати про плани Путіна в Африці. Можливо, Росія хоче взяти реванш за 2019 рік і допомогти Хафтару відбити Тріполі.
Розгром у Малі
Та чи вийде? Днями стало відомо про розгром колони бійців "Вагнера" в іншій африканській країні - Малі. Місцевий уряд за своє існування багато в чому завдячує бойовикам, якими колись керував Євген Пригожин, тому інцидент набув значного розголосу.
Туареги, місцеві мешканці, котрі скоїли напад на російських бойовиків, виступають за свою державу Азавад. Кілька тижнів тому армія Малі перейшла до активних бойових дій і захопила стратегічно важливу територію Іль-Афрак. У відповідь туареги й атакували колону "Африканського корпусу".
За версією "вагнерівців", туареги перегрупувалися та наростили чисельність завдяки піщаній бурі. Бої тривали з 22 по 27 липня, в останньому зіткненні загинув командир загону "вагнерівців" Сергій Шевченко. За версією туарегів, котрі виступають за незалежність від центральної влади Малі, колона "вагнерівців" (нині "Африканський корпус") була розгромлена швидко. "У бою ми завдали рішучої поразки колонам ворогів", - заявив представник союзу угруповань Мохамед Ельмаулуд Рамадан. За його даними, є й полонені. Одним із них може бути відомий соратник Євгена Пригожина Антон Єлізаров, про долю якого нічого не відомо. Як і про точну кількість загиблих: туареги повідомляють про "багато", колишні "вагнерівці" - про кількох, точних цифр загиблих не надають.
Навіщо це?
Туареги наочно продемонстрували слабкість "вагнерівців", котрі не змогли забезпечити утримання завойованих у 2023 році територій та подальшого просування. Це означає послаблення позицій чинного керівника Малі Ассімі Гойти та військового альянсу Малі, Нігера та Буркіна-Фасо, котрий виник за активної участі наступника Пригожина в Африці Юнус-бека Євкурова у 2023 році.
Цікаво, що попередній президент Малі мав клопіт з туарегськими сепаратистами та протистояв їм за допомогою французького миротворчого контингенту. Отже, нині у Малі має настати затишшя для перегрупування сил.
Але російським угрупованням відкриється можливість "погарцювати" у Лівії. Спікер парламенту у Бенгазі оголосив про висунення кандидатур у прем'єри до 11 серпня 2024 року. Він закликав запропонувати своїх представників на прем'єрську посаду й членів Вищої державної ради у Тріполі. Тобто, це такий останній крок до примарного примирення.
Привертає увагу кінцева дата - 11 серпня. Саме цього дня завершується Олімпіада у Парижі та оголошене ООН олімпійське перемир'я. Таким чином, якщо Кремль планує підпалити ще один континент, то зробить це у другій половині серпня. Момент обрано вдало: США загрузли у виборах та намагаються стримати ескалацію арабо-ізраїльського конфлікту, зброї на ринку більш, ніж треба, грошей - теж. До слова, про гроші - Росія, за даними західних джерел, закинула на внутрішній лівійський ринок фальшиві динари, через що національну валюту Лівії спіткала стрімка девальвація. Щоправда, офіційно посольство РФ у Лівії звинувачення спростувало. Новий конфлікт на Африканському континенті дасть можливість Росії з'ясувати стосунки з деякими країнами Заходу, зокрема й європейськими, на полі бою третіх країн та на безпечній відстані від власних кордонів. Не виключено, такою є відповідь Кремля на плани США розмістити ядерну зброю НАТО у Німеччині. Новий конфлікт відверне увагу від України ще більше, що загрожує офіційному Києву зниженням темпів та обсягів постачання зброї.
3 
8759
Коментарі