Загострення арабо-ізраїльського конфлікту свідчить про низьку ефективність традиційних методів залагодження, котрі застосовує колективний Захід. Чи може бути у цій війні щось принципово нове, розбиралася Gazeta.ua.
7 жовтня 2023 року угруповання ХАМАС здійснило безпрецедентну за обсягами атаку на Ізраїль. Жахлива ніч поклала точку відліку нового етапу арабо-ізраїльського конфлікту.
Оглядач CNN, згадуючи шлях, пройдений за рік, відзначив: як тільки сторони наближалися до довготривалого дипломатичного рішення, сподівання руйнували несподівані обстріли. Так, перед 7 жовтня 2023 року за сприяння США Ізраїль і Саудівська Аравія були ближчими до історичної нормалізації відносин. Перед "ударом відплати" Ірану по Ізраїлю у перших числах жовтня вже 2024 року держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що проєкт угоди між Ізраїлем і ХАМАС погоджений на 90% і сторони близькі до припинення вогню. Вірогідно, передбачалося "підтягти" цю угоду під 7 жовтня. Але прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу вдався до тактики "ескалації заради деескалації" (у тому числі, у вигляді ліквідації ватажків ХАМАСу і Хезболли, - Gazeta.ua), котра, у свою чергу, запустила перманентні обміни ударами між Ізраїлем, Іраном, Ліваном, ХАМАСом і Хезболлою.
На сьогодні зрозуміло, що угода до 7 жовтня 2023 року була б вигідною всім. Президент Джо Байден міг би пишатися врегулюванням найтривалішого збройного конфлікту, спадкоємець принц Мухаммед бін Салман отримав би бажані легітимність і безпеку, а прем'єр Ізраїлю - можливість вибудовувати відносини з упливовою арабською країною. Однак нині, за даними джерел CNN, Саудівська Аравія категорично проти Нетаньягу як партнера в будь-якій угоді.
Один на сім фронтів
Тим часом, прем'єр Ізраїлю намагається утримати владу: країною не так давно прокотилися хвилі демонстрацій родичів заручників, котрих 7 жовтня 2023 року захопила ХАМАС.
Демонстранти виступали і проти політики Нетаньягу, вимагали переговорів і повернення заручників. Натомість отримали те, що прем'єр назвав 7 жовтня 2024 року "війною на сім фронтів". Заяви пролунали на тлі обміну ударами: Ізраїль здійснив наймасовіший обстріл Лівану, Хезболла у відповідь вперше за всю історію конфлікту обстріляла ізраїльське місто Хайфу. З обох боків загинули люди. І це лише початок: міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив CNN про повну готовність до відповіді на іранський "удар відплати". А міністр оборони США Ллойд Остін у телефонній розмові з ним запевнив у відданості Вашингтона безпеці Ізраїлю. Ресурсів для оборони американського персоналу й захисту Ізраїлю у США достатньо.
Спеціальну заяву до дати 7 жовтня 2024 року зробили президенти США Джо Байден і віце-президента Камала Гарріс.
Білий дім і мир усім
"Ми продовжимо працювати над досягненням угоди про припинення вогню у Газі, яке поверне заручників додому, дозволить збільшити гуманітарну допомогу для полегшення страждань на місцях, забезпечить безпеку Ізраїлю і покладе край цій війні", - сказали чинний президент США та віце-президентка.
"Я завжди боротимуся за те, щоб палестинський народ міг реалізували своє право на гідність і свободу, безпеку й самовизначення, - зазначила Гарріс. - Ми також продовжуємо вірити, що дипломатичне рішення у районі кордону між Ізраїлем і Ліваном є єдиним шляхом до поновлення міцного спокою і дозволить жителям обох сторін мирно повернутися у свої домівки".
Окремо Байден порадив Нетаньягу не бити по нафтовим сховищам Ірану.
"Працюватимемо заради миру"
Обоє закликають стримувати Іран і його проксі, що, схоже, є базою нової стратегії США на Близькому Сході.
Цікаво, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зайняла більш категоричну позицію: закликала ХАМАС звільнити заручників без жодних попередніх умов. Натомість канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив жаль з приводу масштабної гуманітарної кризи.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у заяві до 7 жовтня засудив ХАМАС за атаки на Ізраїль, хоча цьому передував дипломатичний скандал з оголошенням Гутерріша в Ізраїлі персоною нон ґрата. "ООН працюватиме заради миру на Близькому Сході", - пообіцяв він.
Подібні заяви від 7 жовтня 2023 року лунали не раз, результат - нульовий. В одній з недавніх резолюцій Радбез ООН закликав Ізраїль протягом 12 років вивести війська із Сектору Гази та інших територій.
Що готує Іран
Схоже, заяви не допоможуть. Іран, котрого США прямо звинувачують у проксі-війні проти Ізраїлю (координатор ХАМАСу, Хезболли і хуситів у Ємені), готується до регіональної війни. 7 жовтня 2024 року, повідомляє агенція Tasnim, парламент країни розробляє проєкт "Пакту спротиву". Йдеться про договір, за котрим надаватиметься допомога союзникам для відбиття атак США та Ізраїлю.
Не менш "багатообіцяючі" у сенсі війни заяви зробив посол Ірану у Москві Казема Джалалі в інтерв'ю російській пропагандистській агенції ТАСС: міжнародна система безпеки втратила ефективність у вирішенні криз, Заходу вигідна напруга у сферах безпеки Ірану і Росії, Іран стриманістю своїх відповідей давав Заходу можливість зупинити кризу. Надалі "Іран не дозволить Ізраїлю нав'язати новий виток насилля", наголосив Джавалі. Тоді Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї вперше за кілька років звернувся з проповіддю, висловив підтримку Хезболлі і ХАМАСу, а також натякнув на можливий повтор "удару відплати".
"В Ірані розуміють, що вони дуже вразливі, бо не мають такого захисту (ППО, - Gazeta.ua), як Ізраїль, тому Тегерану залишається пояснювати, що своїм ударом у більш ніж 180 ракет він завершив цей виток", - припустив віце-спікер Кнесету Євген Сова.
Від жовтня 2023-го до лютого 2022-го
Момент Тегеран обрав вдало. На думку старшого наукового співробітника з близькосхідної політики у Міжнародному інституті стратегічних досліджень Хасана Альхасана, з арабських країн так-сяк вели переговори з Ізраїлем Йорданія, Єгипет і Бахрейн.
Останній навіть приєднався до спецоперації США проти хуситів у Червоному морі, а Йорданія збивала іранські ракети, мотивуючи це захистом своєї території.
Та після ескалації арабські країни говорять про взаємну підтримку. Деякі західні аналітики, утім, вважають, що їм вигідно саме зараз поторгуватися зі США, а заяви роблять на догоду громадській думці. Так це чи ні, покажуть найближчі події. Однак уже зрозуміло: ескалація навряд чи забезпечить довготривалий мир.
Схоже, курс на переможну війну, котрий узяв Нетаньягу, дратує Захід з банальної причини - неефективності. У The Guardian згадується керівник вашингтонського офісу Інституту палестинських досліджень Джіхад Абусалім, котрий попереджав, - відповідь Ізраїлю на атаку ХАМАСу 7 жовтня 2023 року принесе руйнацію, а не безпеку. Опосередковано про ризики після "удару відплати" Ірану свідчать й обережні заяви ізраїльської сторони щодо необхідності допрацювати "Залізний купол".
Росія і тригер
Заяви посла Ірану дивно нагадують аналогічні заяви Путіна перед 24 лютого 2022 року: ті ж криза системи глобальної безпеки і критика Заходу, особливо США. Випадково чи ні?
За даними ЗМІ, Іран звернувся до Росії за допомогою, зокрема, попросив дані аеророзвідки території Ізраїлю. Іран може сподіватися не лише на неї, вважає ізраїльський дипломат Аркадій Міл-Ман. "Військово-стратегічне співробітництво Росії з Іраном нині на доволі глибокому рівні, набирає сили щодня. І те, що на Заході і в США не до кінця реагують, вдарить бумерангом по Європі й по тих же США", - пояснив він. "Зі свого боку, координація між США та Ізраїлем поглиблюється, отже, можна очікувати наступних силових ізраїльських дій. Удари будуть по дуже чутливих для Ірану місцях", - припустив Міл-Ман.
Джо Байдену треба завершити цю війну, тому, якщо Сполучені Штати підключаться, удари будуть такі масштабні й такої сили, щоб війна завершилася швидше, припускає ізраїльський журналіст Цві Зільбер.
Якщо так, залишається чинник-тригер, адже ЦАХАЛ може завдати ударів як по нафтобазах Ірану (наперекір США), так і по ядерних об'єктах, що виведе війну на принципово новий рівень.
1 
8759
Коментарі