В Україні почав роботу новий Верховний суд. Також вступили в силу нові редакції трьох кодексів судочинства – Господарського, Цивільного та Адміністративного. Старий Верховний суд і вищі спецсуди ліквідували. Про те як ці зміни вплинуть на прийняття рішень розповів адвокат, екс-голова пенітенціарної служби Сергій Старенький.

Як оцінюєте зміни судової реформи?

- Судова реформа відбудеться лише тоді, коли ефективно працюватимуть суди першої інстанції. Для цього їх треба доукомплектувати новими незалежними суддями.

У нас реформування системи почали з даху, а не з фундаменту. Тепер касаційні (касація - перевірка судом третьої інстанції законності та обґрунтованості вироків і рішень суду, що набрали законної сили. - gazeta.ua) справи розглядатиме Верховний суд. Не думаю, що зміна касаційної інстанції зі Спеціалізованого суду на Верховний, в якому буде просто декілька палат, щось суттєво змінить у відправленні правосуддя в Україні. Щоб дійти до цієї інстанції, людям спочатку треба звернутися до районного суду, потім до апеляційного, потім вже до Верховного. По суті це просто інша назва. У порівнянні до спецсудів кількість палат у Верховному суді зменшиться. Яким чином вони розглядатимуть весь вал касаційних справ — поки не зрозуміло. І раніше у спецсудах справи розглядалися більше року.

- Насправді судову владу, хоч і закамуфльовано, але призначає і звільняє президент. Вищу раду правосуддя також формує президент. Він сьогодні має пріоритетне право по впливу на органи правосуддя. Судова влада повинна бути самостійна і захищена законом. Суспільство може контролювати її, якщо впровадити виборну систему. Принаймні на першій інстанції — районному рівні. Тобто суддю обирають на п'ять років. Якщо він працює — народ його переобирає, не працює - програє вибори.

Що саме має змінитися в судах першої інстанції?

- У нас рівень апеляційного оскарження в судах першої інстанції дуже високий. Прийнято рішення – у людей зразу реакція: пишемо апеляцію. Перша інстанція взагалі ніким серйозно не сприймається. Це відбувається через позицію самих органів державної влади, які обов'язково оскаржують рішення в апеляційному порядку. Це нібито аж обов'язок. Новостворену структуру — Верховний суд — поглине та ж хвиля невдоволення людей і масові касаційні скарги, які будуть писати майже на всі рішення. Думаю, поки ця хвиля судової реформи не дійде до судів першої інстанції, нічого не зміниться.

Для порівняння в європейських країнах рівень апеляційного оскарження — 7 — 10 %. Тобто в апеляції оскаржують лише кожне десяте рішення. Аналоги наших Верховних судів в Європі більш наукового значення. Вони узагальнюють практику, рекомендують суддям, як правильно приймати рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Або влада знищить НАБУ, або ми створимо антикорупційний суд - Найєм

З 15 березня наступного року вступає в дію закон про "типові" і "зразкові" справи, на підставі яких будуть прийматися подібні рішення. Як це працюватиме?

- Зараз в Україні відбувається серйозний злам судової системи. Є дві системи правосуддя — прецедентне право, як в Америці чи Великобританії. Тобто якщо колись було прийнято рішення по аналогічній справі, органи правосуддя зобов'язані ним керуватися, виносити точно таке ж рішення. У нас Конституцією встановлена система непрецедентного права. Наші суди не зобов'язані враховувати рішення своїх попередників. Але за останні роки все більше розповсюджується така практика – враховуються попередні судові рішення. Навіть прописують у тексті рішення: суд міста Н прийняв таке рішення, тому і я приймаю таке рішення.

Які це може мати наслідки?

- Це не зовсім вірно з точки зору правової системи, яка діє в нашій державі. Зразкові справи є поверненням нашої системи правосуддя до прецедентної системи права. Нібито спрощена процедура. Але це може призвести до серйозних наслідків в зміні правової системи нашої країни. В ній і так трошки хаос. Якщо такі справи почнуть розглядатися, думаю, що порядку не додасться. Якщо приймаємо прецедентну систему права, повинні перебудовувати всі кодекси і правила, за якими чиниться судочинство. А так правила залишаються старі, але вводяться елементи прецедентного права. Зараз, наприклад, є рейдерські захоплення. Є якісь рішення судів, які виносили корупційними методами. Виносять рішення, що земля, наприклад, належить якомусь рейдеру. Наступний рейдер в іншій справі використає це як зразкову справу. В цьому ризик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опитування показало, кого б українці провели у нову Верховну Раду

З чим пов'язаний недокомплект суддів? Заробітна платня чи умови?

- Зараз суддя апеляційного суду області отримує зарплату 100 — 120 тисяч гривень. Укомплектування судів, особливо що стосується судів першої інстанції, стало предметом політичних торгів. Кожна політична сила намагається укомплектувати органи правосуддя своїми людьми. Останнє слово за президентом. Він повинен підписувати указ про призначення суддів. Ці політичні розборки призвели до того, що залишаються працювати лише старі кадри, на яких, є достатньо компромату. Нових суддів дуже мало і система їх не призначає: хто його знає, що від них чекати.

Відтепер будуть штрафи для учасників судового засідання за зловживання процесуальними правилами. Як це працює?

- Зловживання правом — нова норма. В деяких випадках вона вже діє. Сторони процесу — адвокати, прокурори або інші — іноді зловживають своїм правом. Наприклад, постійно подають одне й те саме клопотання, в якому суд відмовив. З одного боку – нема обмежень, щоб їх не подавати. З іншого – сторона процесу постійно його заявляє, наприклад, з метою затягнути час судового розгляду.

Або є автоматизована система розподілу. Люди звертаються зі справою до суду, комп'ютер вирішує, який суддя буде розглядати дану справу. Була схема: заявник кидав в один суд десять заяв, але в різний час. Система розподіляє ту саму справу на різних суддів, заявник обирає того, хто йому потрібен, хто, як він вважає, розгляне справу правильно. Всі інші справи – ігнорує. Оце і є зловживання.

Штрафи приблизно від 1800 гривень. У деяких випадках — може призвести до позбавлення права на адвокатську діяльність.

Кого стосуватиметься досудове врегулювання спорів: громадян чи організацій?

- Досудове врегулювання спору стосується всіх учасників, які можуть брати участь у процесі. Це прогресивне рішення. Буває, люди звертаються до суду, навіть не поговоривши одне з одним. Медіація, або досудове врегулювання спору, дозволить розвантажити суди, а людям – не витрачати сили, нерви і гроші на тривалий судовий розгляд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гройсмана розсмішили питанням про вибори президента

Від 15 березня матимемо ще одне нововведення – електронний суд. На що це вплине?

- Це позитивна і серйозна зміна. Весь документообіг буде відбуватися в електронній формі. Для цього професійні учасники процесу – адвокати, прокурори, судді – матимуть цифровий електронний підпис, завдяки якому в електронній системі будуть обмінюватися заявами, клопотаннями, судовими повістками – всіма тими документами, які зараз в письмовій формі йдуть по пошті. Це значно прискорить розгляд: він стане більш мобільний, ефективний та сучасний. Аби не сталося так, що цей реєстр працює на судову владу, а його власником є якась фірмочка або посередник.

Які наслідки матиме рішення про монополію адвокатури, яке вступить в силу від 15 березня?

- Я дуже позитивно це оцінюю. Багато громадян самостійно звертаються до суду, не знаючи юриспруденції, - втрачають можливість відстояти свої права через елементарну юридичну неграмотність. Іноді справи доручають юристам, які, не маючи судового досвіду, також програють справи. Монополія адвокатури - розповсюджена практика у світі. Адвокати, судді і прокурори розмовляють однією мовою. Їм простіше зрозуміти, про що йде мова. Громадяни без адвокатури менш захищені. Нововведення буде гарантувати, що адвокат, який захищатиме ваші права у суді, отримав необхідну ліцензію, його кваліфікацію і досвід були перевірені.

Хто буде платити за представництво у суді та скільки це коштуватиме?

- Людина або сама оплачує послуги адвоката. Потім, якщо справу виграла — вона може стягнути з відповідача кошти, які витратила на адвоката. Якщо грошей немає — можна звернутися до Центру безоплатної правової допомоги.

Ще одне нововведення законопроекту про судочинство - судовий збір і застава.

- Судовий збір є і зараз, раніше називався "держмито". Це оплата послуг роботи суду. Стандартний судовий збір, якщо позов немайнового характеру, на сьогодні — 700 гривень. Це для того, щоб відсікти незначні позови. Застава вноситься для підтвердження серйозності намірів позивача чи доповідача. Для того, щоб відшкодувати збитки. Вона перебуває на рахунку суду до вступу рішення в законну силу.

×