"Південний потік" – це віртуальний проект, така собі російська страшилка. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловив директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
"Має лише з'явитися перше його техніко-економічне обґрунтування. Тільки нещодавно компанія, що виконуватиме проектні роботи, відкрила офіс на півдні України. Ну й ще така "дрібничка": дозволу на проходження газопроводу своєю морською економічною зоною не дала Туреччина. Вона висуває Росії певні умови, які тій важко виконати. Так що розмови про близьке будівництво "Південного потоку" є російською пропагандою", - зауважив він.
"Північний потік" як труба може бути, але це не значить, що для неї знайдеться законтрактований газ. Бо ж навіщо споживачеві російського палива десь у Австрії газ на балтійському узбережжі Німеччини? Найкоротший і найдешевший шлях – через Україну", - підкреслив експерт.
За словами Михайла Гончара, про прогнозовані обсяги транзитних втрат України через "Північний потік" можна судити з розрахунків словацької національної газотранспортної компанії.
"Вона ухвалила рішення про майбутнє виведення з експлуатації газотранспортних потужностей обсягом 15 мільярдів кубометрів газу на рік – замість нинішніх 90 залишиться 75 мільярдів. У Словаччину газ не може потрапити інакше, як з України. Тому всі розмови, що "Північний потік" виключить нас як транзитну державу — це фантазії", - наголосив він.
Михайло Гончар аналізує позиції Києва й Москви в суперечці за ціну газу у новому номері журналу "Країна" № 37 (90) за 30 вересня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
Коментарі