Тактика Путіна в Україні разюче нагадує дії Мілошевича в так званої "Великої Сербії" під час розпаду Югославії.
Про це Миронова Віра та Марія Снігова пишуть на сторінках видання New Republic, передає Голос Америки.
"Для початку і Сербія, і Росія за допомогою пропаганди в ЗМІ розпалили в сербів і росіян несамовиті націоналістичні почуття, спрямовані проти хорватів та українців. Потім вони надихнули етнічні меншини в Хорватії і на Україні на повстання і застосували армію, оголосивши про "необхідність захистити меншини". Нарешті, вони створили в Хорватії і в Україні самопроголошені республіки. Проте схожість дій Путіна і Мілошевича не обмежується схожістю тактики - вона стосується основоположних міфів та історичних зіткнень сербів з хорватами і росіян з українцями", - сказано в статті.
В якийсь момент і Мілошевіч, і Путін зрозуміли, що не зможуть утримати під контролем всю Хорватію і всю Україну - і той і інший вирішили зберегти за собою тільки області з істотною часткою етнічних сербів і росіян: "Іншими словами, чи етнічний конфлікт був створений там, де його не було".
"Російська і сербська пропаганда відсилала до міфів про хорватських та українських фашистів. Точно так само, як кремлівська пропаганда порівнювала українських націоналістів з фашистами, у зображенні Мілошевича хорвати були нові усташі (фашистська організація часів Другої світової. - Ред.), які загрожують існуванню мирних етнічних сербів", - йдеться в статті. Аналогічним чином в обох випадках метрополії широко використовували для підживлення конфлікту православну церкву, граючи на історичному суперництві православної і католицької традиції на цих територіях.
Схожість тактики та ідеології Путіна і Мілошевича - простий збіг? Або всіма диктаторами рухає одна і та ж логіка? - намагаються зрозуміти автори статті. Їм здається природним, що Путін звертається до прикладу Югославії: "В решті решт, за останні чверть століття Мілошевич був чи не єдиним диктатором на чолі імперії, який спробував відновити контроль над своїми колишніми територіями".
Не слід забувати і про те, що ряд ключових фігур в операції Росії в Україні мають досвід війни на Балканах. Той же Ігор Стрільців брав участь у боснійській війні на боці Сербії і в 1998 році випустив "Боснійська щоденник", нагадують журналістки.
"З точки зору Кремля, тактика Мілошевича проти Хорватії була вірною і тільки втручання НАТО завадило йому досягти успіху. Мораль історії: Кремль, ймовірно, продовжить копіювати югославський сценарій, але буде використовувати більш тонку тактику, щоб не спровокувати вступ в конфлікт НАТО. Подальші події покажуть, наскільки повним буде це подібність", - підсумовують Миронова і Снігове.




















Коментарі
2