Експерт запевняє, що за часів Кравченка існувала жорстка субординація, а Пукач не був людиною, найбільш наближеною до міністра. "Коли знати Кравченка, принципи його діяльності, ту жорстку субординацію, яка ним культивувалася, у принципі неможливо припустити, щоб генералові Пукачу було відомо, хто віддав наказ на викрадення та вбивство чи на викрадення, яке обернулося вбивством (ми ж і досі не знаємо, яким було реальне "замовлення"), - каже колишній правоохоронець.
- Коли я кажу про субординацію, яку жорстко культивував міністр, це означає одне – залізобетонне єдиномисліє і залізобетонне єдиноначаліє. Є "Крава", який приймає рішення і є жорстка вертикаль, якою ці рішення спускаються донизу і яка забезпечує їх виконання. І Пукач у цій вертикалі – майже рядовий керівник департаменту. Між ним та Кравченком ще стоять, коли йти знизу вгору, як мінімум заступник міністра – куратор блоку та перший заступник міністра.
Це сьогодні, коли в міністерстві пости розібрано та розподілено між коаліцією та некоаліцією, а всередині коаліції між одним та іншими, одна політична сила може дати напряму вказівку "своєму" заступникові, а інша – "своєму", і робота закипить. Комуністи, скажімо, напружать Мармазова, БЮТ – Клюєва (Василь Мармазов – заступник міністра, Михайло Клюєв – перший заступник міністра внутрішніх справ) і так далі. Тоді ж, за Кравченка, таке в голову нікому б не спало. Справу можна було мати лише з ним, накази віддавав лише він і запитував за їхнє виконання лише він сам".
Коментарі
3