- Мені гріх скаржитись на долю. Якби не пішов з посади голови Секретаріату президента (у вересні 2006-го. - Gazeta.ua), то був би заступником міністра. Потім - міністром. Далі став би депутатом. Можливо, зробив би свою партію. Та я б здох від того. Не міг бути тим, ким став зараз.
Моє життя відтоді змінилося кардинально. А тодішні друзі по парламенту продовжують жити, як у ті часи: хто, з ким і проти кого, - каже 58-річний Олег Рибачук.
Зустрічає у медіахабі на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка у Києві 8 липня. Тут можуть працювати й відпочивати журналісти. Можна поїсти й прийняти душ. Є безкоштовний інтернет.
Олег Борисович - у сірому піджаку, білій сорочці та джинсах. Запрошує у невелику кімнату. Через вікно видно яскраво розмальовані сміттєві баки у дворі. Пригощає кавою та цукерками.
Після успішної кар'єри в банківській сфері ви пішли в політику. Для чого?
- Я не хотів іти в політику. Але з 1993-го працював у зв'язці з Віктором Ющенком (президент України у 2005-2010 роках. - Gazeta.ua ). Він був головою Національного банку. Потім став прем'єром. Я сформував його політичний кабінет. Коли він пішов у відставку з посади глави уряду (травень 2001-го. - Gazeta.ua), я підписав контракт і працював віце-президентом Чорноморського банку торгівлі й розвитку в Греції. Але політика повернула в Україну. Віктор Андрійович впав у сплячку. Ніхто його не міг із цього стану вивести. Я прийшов і керував офісом Ющенка. Те, що називається політичним кабінетом. А далі треба було стати депутатом Верховної Ради. Бо не можеш такими речами займатися, якщо в розгул демократії не маєш мандата. Тоді почав готувати президентську кампанію Ющенка.
Чому саме команда Віктора Андрійовича?
- Колись його питав: як так сталося, що команда Ющенка за 11 років - це один я? Кажу: Вікторе Андрійовичу, станеться таке горе, вас оберуть президентом. З ким ви будете? Де ваша команда? Розмова була за два роки до виборів.
Команди як такої не було. Навколо нього формувалися групи впливу. Своїм обов'язком Ющенко вважав зруйнувати режим Кучми і дати можливість: "Я вам дам у кожну руку по буханці хліба. А решту ви вже маєте зробити".
Якщо прагнеш змін, маєш брати на себе відповідальність. Розуміти, що хочеш змінити. Готувати людей до того, щоб вони керували цими процесами. Ющенко такого завдання не ставив. Зараз він ображений на весь світ. А більшість світу кепкують із нього. Бо вважають, що це була найбільша помилка українців. Колись Збіґнєв Бжезинський (американський політолог, колишній радник із національної безпеки президента США Джиммі Картера. - Gazeta.ua) сказав, що в Україні кожен наступний президент гірший за попередника. Зараз ця формула трошки змінилась.
А як людина - у чому Ющенко міг дати слабину?
- Він не відмовляв собі у слабкостях. Для нього дуже важко було погодитись на жорсткий графік роботи. Не хотів, не любив і уникав розмов, де потрібно було приймати рішення. І досить часто було таке, що всі верещать: якщо він не прийме рішення, то буде кінець світу. Він не приймав рішення - і вигравав. Спокійно міг скасувати важливі зустрічі і десь зависнути. Ці слабкості дозволяв собі і коли був головою Нацбанку, і прем'єром.
Яка його найбільша помилка?
- Ця помилка має прізвище. Називається вона Тимошенко. Це з точки зору Ющенка. З мого погляду - категоричне небажання формувати команду. Мені казали, що вони схожі з Біллом Клінтоном (президент США з 2001 по 2003 рік. - Gazeta.ua). Але Клінтон годинами працював зі своєю командою. Ющенко ніколи цього не робив. Він міг говорити один на один зі мною. Міг слухати і мовчати. Якщо мовчить - значить не робитиме цього. Був період, коли він вимагав підготувати графік його роботи на рік. Ми підготували, і він свідомо зламав його через тиждень. Тому що це були зобов'язання.
У нього трагічна доля. З усіх українських президентів має найгірше сприйняття суспільства. Хоча мав надзвичайні можливості. І українці, і весь світ покладали на нього величезні сподівання.
Я був свідком культу Ющенка. Йому це дуже подобалося. А для мене дивно, як люди не усвідомлюють загрозу від такого ставлення. Хоча пам'ятаю слова знайомих артистів: "Розумієш, Олеже, виходиш - а перед тобою реве 10-тисячний стадіон. І тобі дах зриває, коли скандують твоє ім'я". А прізвище Ющенка скандували мільйони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Треба думати, що робити, як в Україну прийдуть п'ять-сім мільйонів біженців – із Курська, Воронежа, Кубані"
Ви з ним дружили?
- По-справжньому сім'ями не дружили. Звичайно, я знав його дітей. Але слово дружба тут не підходить. Я з ним на "ви" досі. Порошенки чи Третьякови на "ти" демонстративно переходили. Люди, які після мене з ним познайомились. Він для мене був "ви". І я цю дистанцію завжди тримав. Я був єдиний, хто з ним прожив цих 10 років. Тільки треба розуміти, що це виключало відпочинки, спільні сауни. Я ні разу не топтав Говерлу. І не був у Хоружівці (село у Сумській області, батьківщина Віктора Ющенка. -Gazeta.ua).
А чому так?
- Я не відпочивав із ним. Якби ми були друзями, можливо. Я жартував: ми один одному набридли вже в роботі.
Тоді писали: "Олег Рибачук - це людина-медіум при Ющенку. У часи прем'єрства через нього Віктор Андрійович контактував із політиками та бізнесменами". Чому саме через вас?
- Інакше сказав великий американський політик: якщо хочеш знати про що думає Ющенко, запитай Рибачука. На цьому формувалася зовнішня політика і сприйняття Віктора Андрійовича. У нас був дивний тандем. Я сприймав його зобов'язання як свої.
Рішення піти з керівника Секретіаріату президента було моїм. Піти з орбіти - це було принципово. Ми дуже світоглядно поговорили. Не міг працювати в Адміністрації, яку отримав після Медведчука, у такому ж дусі. А Ющенко - міг. Із цього все почалося. Моя заява про відставку була через три місяці після того, як прийшов на Банкову. Потім ще майже дев'ять місяців допрацьовував. У нас було принципове розходження щодо корупції. На той час Державне управління справами працювало, як у казці "Кіт у чоботях" - чиї поля? Карабаса Барабаса. Їду по Криму - Карабаса Барабаса-президента. Тут озера із фореллю для Карабаса Барабаса, тут - ліси, заповідники, спиртзаводи. Глави Адміністрації годувалися на спиртзаводах, кінних заводах. Отримували бонуси. Я вирішив це знищити. І мій президент став не на мій бік.
Ющенко був упевнений, що я стану фасадом, і все залишиться як було. Мене ця роль не влаштовувала. Я шість років працював інспектором по боротьбі з контрабандою. Дуже добре у схемах розбирався.
Зрозумів, президент Віктор Ющенко - людина, яка не хоче міняти систему. І яка не бажає мінятись. У мене був вибір: підлаштовуватись під цю модель або вийти з неї. Я вийшов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рибачук розказав, як українці впливають на долю Росії та Путіна
Спілкуєтеся зараз із Ющенком?
- Ні. Після моєї відставки не спілкуємося. Він дуже ображений. Ющенко належить до тих людей, які не можуть уявити, що від нього може хтось піти. Водночас вважає, що всі - зрадники.
Хто з п'яти президентів приніс країні найбільше зла?
- Янукович. Бо став абсолютним злом. Він - перший президент, при якому рікою полилася українська кров. І досі ллється. Це його особиста відповідальність.
Янукович - перший президент України, який посадив за ґрати свого опонента. Він перейшов кілька Рубіконів. А його патологічна любов до грошей, розкоші? Більшого зла для країни, ніж Янукович, не зробив ніхто. Однак ми вийдемо з цієї ситуації сильнішими.
А хто приніс найбільше користі?
- Тут складніше. Кожному щось можна сказати у позитив. Кучма зараз багато робить для підтримки хоч якихось стосунків із Росією.
Ющенко змусив Януковича вшанувати Голодомор. І взагалі тему українства підняв на високий прапор.
Порошенко - перший глава держави, який діє у воєнних умовах. Це чітко прозахідний президент - "за неимением других путей". У публічній поведінці щодо Путіна досить нищівний.
Порошенку доля дала найбільше. Він має і гроші, і до грошей. Був міністром закордонних справ, знає англійську. Очолював Міністерство економіки. Створював кілька партій, у тому числі - регіонів. У нього найбільше кваліфікацій. І Петро Олексійович найпрофесійніше грає роль президента. Ключове - "грає роль". Українці очікують значно більшого від глави держави: самопожертв, радикального бажання змінити систему. Тому що Порошенко її теж не змінює. А хоче покращити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проти Гонтаревої бронебійні факти, ось вона і мовчить - Рибачук
Мали багато спокус на посадах?
- Розумів, що маю бути святішим за Папу Римського, бо працюю з Ющенком. Коли зводив будинок, брав кредити і повертав. Усе декларував.
Завжди дивувало, чому чиновники не бояться демонструвати багатство. У Кончі-Заспі мені показали намитий острів, де уряд Пустовойтенка жив. Керівники департаментів мають п'ятиповерхові будинки з ліфтами. Моя зарплата була вища ніж, у них, а я кредитів набрався. На мене дивилися, як на дикуна. А я їх не розумів.
Коли йдеш по посадах, то маєш багато спокус - від квартир і далі. Я службових не брав, як Віталій Касько (колишній заступник генерального прокурора Gazeta.ua). Був у Нацбанку в черзі на чотирикімнатну. Відмовився, бо треба було йти і з кимось говорити. Не маю державної дачі. І в Криму - теж.
А що пропонували?
- На переговорах якось Дмитро Медвєдєв (прем'єр-міністр Росії. Був главою Адміністрації президента Путіна. - Gazeta.ua) каже: ну вам же деньги нужны? Вы теперь власть - с "РосУкрЭнерго" (компанія з перепродажу природного газу на території України, а також Східної і Центральної Європи. В 2004-2009 роках була посередником при постачанні газу з Росії в Україну і ЄС. - Gazeta.ua) ваши 2 миллиарда в квартал. Ты - самый близкий человек к Ющенко. Просто отойди и звякни. И будем дальше разговаривать". Пояснив: якщо не домовимося, то газ відключать.
Реакція Ющенка мене здивувала. Кажу йому: "Слухайте, Вікторе Андрійовичу, тепер розумію, як корумпують українську владу. Ющенко чекав, що я передзвоню. А я Дімі не зателефонував. "Любі друзі" (фраза Віктора Ющенка, люди з його оточення. - Gazeta.ua) пояснили, що мені - політичний кінець.
Ющенко попросив мене домовитися про гарантії, що нас підтримають США і Захід. Я домовився не просто з послами, а з Держдепом і Євросоюзом. Ми мали триматися, якщо нам відключать газ. Я поїхав у відрядження. З новин бачу - газ нам перекрили. Тоді чую повідомлення, що у Брюсселі зустрічаються міністри закордонних справ - як я домовився. А далі - є компроміс, газ включили. Я приїхав, дзвонить американський посол і каже: "Ласкаво просимо у корупційний клуб". Я не знав, що у Карпатах зустрічалися Фірташ, Балога, Ульянченко і брат Ющенка. Все вирішили.
3 
8759
Коментарі
1