Під час засідання комітету Європарламенту у закордонних справах опозиційних політиків підштовхували співпрацювати із більшістю у Верховній Раді, щоб ухвалити євроінтеграційній закони. Про це у коментарі Gazeta.ua сказав політолог Володимир Фесенко.
"Зустріч лідерів української опозиції із представниками Єврокомісії є набагато важливіші, аніж зустріч із Європарламентом. Адже ключові рішення ухвалює саме європейська комісія. Європарламент лише ухвалює резолюції, створює політичну атмосферу. Але як і у нас, так і у ЄС, ключовий чинник — виконавча влада", - сказав Фесенко.
На думку політолога, на засіданні обговорюють не лише "торговельну війну" із Росією. Фесенко запевняє: європолітиків більше цікавить чи виконає України вимоги ЄС. "Європейських політиків також турбує ситуація із виконанням Україною висунутих вимог: щодо вибіркового правосуддя, реформ судової системи, прокуратури. Думаю, що опозиціонерів переконують активніше працювати над реалізацією законодавчої частини програми євроінтеграції. Головне для політиків ЄС - почути думку про внутрішньопарламентську ситуацію і підштовхнути опозиціонерів до співпраці із парламентською більшістю", - наголошує політолог.
Він також розповів, що вчора відбулися зустрічі представників комісії ЄС із секретарем РНБО Андрієм Клюєвим та міністром юстиції України Оленою Лукаш. Фесенко наголошує, що під час розмов європейських політиків із українськими йшлося про те, щоб Україна виконала хоча б більшу частину своїх зобов'язань. "Спілкування із українською опозицією на стосунки із Росією ніяк не вплинуть. Інша річ трохи зупинити, стати пересторогою для росіян можуть попередження, які лунають від впливових європейських політиків та керівників ЄС. Це - заяви Ештона, Штефана Фюле. Це — сигнали того, що Європа буде підтримувати Україну", - вважає він.
Фесенко підкреслює, що Україна не виконала чимало із своїх зобов'язань перед ЄС. "Думати, що доля підписання угоди вже вирішена, принаймні, наївно. Мета зустрічей була — з'ясувати чи будуть ухвалені законопроекти. По-друге переконували опозиціонерів, наприклад, що треба проголосувати за антидискримінаційний законопроект, який опозиція разом із більшістю не підтримала. Парламентські контакти — важлива частина роботи, форма діалогу", - каже він.
Політолог вважає, що лідера "Свободи" Олега Тягнибока могли не запросити на засідання через критичне ставлення до цієї партії з боку європейських політиків. "Деякі європейські політики і дипломати навіть відмовляються контактувати із "Свободою". Таке існує. "Свободівцям" треба розуміти коли, що казати і як діяти. Коли є багато проявів нетолерантності, заяв, які ніяк не гармоніюють із європейськими цінностями, то і ставлення буде відповідним. Простий приклад — дії представників "Свободи" у Закарпатті, коли руйнують пам'ятний знак, який важливий для угорської громади. Це викликає критичну реакцію в Угорщини, а Угорщина — член Євросоюзу. Є також антипольські заяви, а поляки — члени Євросоюзу. Є також деякі антисемітські висловлювання. Це, ніби, не таке вже й серйозне. Однак на це звертають увагу і це формує громадську думку у Європі", - зазначив він.
1 
8759
Коментарі
8