Після ухвалення закону "Про засади мовної державної політики" Україна змінилися. Зараз українська мова буде вимиватися з усіх сфер життя.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua сказав науковець, громадський та політичний діяч, перекладач Максим Стріха.
Останні 20 років постійно піднімається мовне питання. Чому за цей час його так і не вирішили? Чи можливо це взагалі зробити?
- Фактично до 5 червня (ухвалення "мовного" законопроекту у першому читанні) в суспільстві існував певний мовний компроміс, який влаштовував переважну більшість. Він полягав в номінальному державному статусі української мови, забезпечення за нею певних обов'язкових сфер вживання, зокрема управління і освіти. При всьому тому, що в більшості інших сфер суспільного життя фактично мова віддавалася на відкуп бажанню конкретних людей і ніяк не регламентувалося. Але ця модель неписаного компромісу була поламана.
Зараз, після підписання "мовного" закону, ситуацією незадоволені значно більше людей. Влада зробила справді страшну річ. Вона заклала підстави для суспільного конфлікту, який тепер дуже важко буде загасити. Він тлітиме, він матиме потенціал вибуху, який може статися не знати де і як, попри всю українську толерантність. Після 10 серпня, коли цей закон набув чинності, Україна справді стала іншою. Вона стала більш загрозливою, вона опинилася в зоні ризику. Очевидно, це теж входило в плани натхненників цього "мовного" закону.
У чому основні загрози цього закону?
- Для української мови загрози у тому, що з ліквідацією всіх без винятку нормативних документів, які гарантували вживання української мови бодай в якихось сферах життя, вже найближчими тижнями відбудеться лавино-подібне вимивання української мови. Наприклад, зі сфери реклами. Досі реклама була переважно україномовною, бо діяла стаття 6 закону про рекламу. Зараз ця стаття скасована. Звичайно, що наші бізнесмени, які знають, що "русский язик лучше коммерцианализируется", полізуть писати рекламу російською. Буде вимито українську мову і з телебачення. Зараз все віддано на відкуп телекомпаніям. І якщо раніше керівники Першого національного мусили зважати на те, що має бути 75% україномовної квоти, то зараз вони можуть вести, скажімо, російськомовні трансляції з Олімпіади, нічого не порушуючи. Українська мова зникне з кінодубляжу, бо досі це було забезпечено законом про кінематографію. Хоч україномовні дубляжі справді за якістю виявилися кращими, ніж російські, зараз скасуванням цих норм буде запущено російський дубляж, що збільшить ВВП Росії, а багатьох людей в Україні залишить без роботи.
А як щодо освіти?
- Українська мова виявиться дуже мінімізованою в сфері освіти на сході і півдні. Торік в Одесі скасували статус всіх україномовних шкіл. Цього року набір здійснювався суто на бажанні батьків. Поки що більшість батьків ще захотіла вести дійте в українські класи — 52% проти 48%. Але торік в українські класи було віддано близько 2/3 дітей. Тобто, кількість людей, які хотіли вести дітей в українські класи, в Одесі скоротилася. Влада говорить, що кожен може говорити так, як йому зручно. Тобто, українську мову в Україні знати і вживати не обов'язково. Коли люди це зрозуміють, то, зрозуміло, що вони перестануть вести дітей в україномовні класи, бо навіщо?
З україномовною освітою на сході і півдні станеться те саме, що сталося з білоруськомовною у Білорусі, де за батька Лукашенка вона фактично зникла. На всі міста Білорусі сьогодні перепадає 35 шкіл з білоруською мовою навчання, де навчається менше 2% учнів. У нас так само приблизно може статися на сході і півдні. Білорусь подає ще один приклад ефективності такої державної антинаціональної політики. Якщо перепис 1999 року зафіксував 72% білорусів, які назвали рідною мовою білоруську, то через 10 років ця кількість скоротилося на 20% - до 52%. Безумовно, в Україні цифри будуть не такі разючі, але процес піде в цьому напрямку. А це дасть підстави для російськомовних, точніше москвоорієнтованих політиків говорити про те, що Україна є частиною "русского мира". Далі йтиметься не лише про мову, а про геостратегічну орієнтацію, про саме суспільство, бо Європа — це права людини, цивілізовані відносини у суспільстві. А Росія - це сваволя, диктатура однієї людини, відсутність нормальної правової системи. Власне, ми між тим і тим робимо зараз вибір.
Але ж як в західних регіонах люди говорили українською, так і будуть говорити. Як і на сході — російською. Невже "мовний" закон настільки змінить це?
- У Львові українська мова лишиться панівною. Хоча я не став би робити таких самих оптимістичних прогнозів щодо Хмельницька, Вінниці, Луцька чи Чернігова. Але у тому ж Львові, скажімо, вже не можна буде подивитися фільми у дубляжі українською мовою. Бо три україномовні області — це не так багато, щоб для них робити україномовних дубляж. Ці самі львів'яни віднині на телебаченні матимуть шанс вибирати між польським дубляжем, бо вони можуть приймати польські канали, і російським. А от масштабного українського дубляжу ніхто для них спеціально не робитиме. Мова буде позбавлена деяких своїх функцій.
Виходить, що поширення російської мови зачепить не тільки ті регіони, де вона стане регіональною?
- Цей закон зачепить значно більше. Він зробить величезну шкоду для всієї території України. Наприклад, в Києві напевно російську оголосять регіональною. Але поки що ніхто не говорив, що регіональною її проголосять і в Київській області. Але ж ці самі рекламні білборди будуть в Київській області такими ж російськомовними, як і в Києві. І кінофільми в Ірпені будуть так само транслюватися російською, як і в Києві. Єдине що, документи районних і сільських рад і надалі оформлятимуть українською.
Тобто, небезпеки дуже серйозні?
- Цей закон дуже підлий. Мало хто, на жаль, це поки що добре розуміє. Але він завдає ударів скрізь і дуже продумано. І, звичайно, якби виконавча влада була іншою, не така антиукраїнська, то шкоди від нього було б менше. Те ж нинішнє Міносвіти витисне з цього закону весь росифікаційний потенціал і тут сподіватися, що люди триматимуться в межах якоїсь пристойності не випадає.
Коментарі
127