Зустріч представлена як суто процедурна та все вказує на те, що вона була значно важливішою. Переговори тривали майже шість годин, з перервою на обід, у закритому режимі.
Першою залишила місце зустрічі американська делегація на чолі з заступницею держсекретаря США у справах Європи та Азії Сонатою Коултер. Цікаво, що майже відразу після цього міністр оборони США Піт Хегсет заявив про свою участь у засіданні групи підтримки України "Рамштайн" у режимі відеоконференції. Російську переговорну групу очолював посол РФ у США Олександр Дарчієв.
Турецька сторона наголошувала: переговори технічні, стосуються роботи посольств і дипломатичних представництв, питання України не розглядатиметься. У цьому запевняв і речник Путіна Дмитро Пєсков.
Речниця Держдепу Теммі Брюс також категорично виключила можливість згадок про Україну на зустрічі у Стамбулі 10 квітня.
Йшлося про передачу американській стороні громадянки США Ксенії Кареліної, котрій у РФ присудили 12 років ув'язнення за збір пожертв на підтримку України. Натомість російська сторона отримала від американців громадянина РФ Артура Петрова. Того затримали 2023 року на Кіпрі за підозрою в експорті електроніки подвійного призначення.
Повернення Кареліної привітав держсекретар Марко Рубіо і зауважив, що її звільнення - результат зусиль президента США. Американські медіа повідомляють, що у переговорах про обмін брав участь шеф ЦРУ Джон Реткліфф, котрий особисто зустрічав звільнену в аеропорту.
Посередниками у цьому обміні виступили Об'єднані Арабські Емірати, він відбувся в аеропорті Абу-Дабі.
Кажуть про конструктив і стурбованість
За даними російської сторони, переговори відбулися у конструктивному ключі. Бесіда нібито була про стабільне банківське обслуговування дипломатичних представництв та про наступну зустріч.
У викладі Держдепартаменту США кажуть, що РФ виступає проти того, щоби Держдеп запрошував працювати у своє посольство у Туреччині місцевих.
Обмін нотами по банківському обслуговуванню, зазначено у прес-релізі Держдепу, є завершенням домовленості про банкінг.
Тобто, можна вважати, що по цьому питанню принципової угоди досягнуто. У повідомленнях з обох сторін зазначено, що Коултер і Дарчієв обговорили нову зустріч, дату і місце котрої буде визначено згодом, якщо виникне така потреба.
Апетити зростають
Олександр Дарчієв не втримався і розповів деталі розмови, котрі свідчать - коло тем було ширшим за заявлене. Йшлося і про "серйозні подразники від попередньої адміністрації США, котрі треба прибрати". Наприклад, спростити пересування дипломатів у країнах з обох сторін. Російська сторона також наголосила на пріоритетності повернення дипломатичної власності РФ, яку конфіскували американці і нібито є готовність працювати над "дорожньою картою". Щоправда, американська сторона про таке не повідомляла.
Атмосфера була позитивною, окремо відзначив Дарчієв. Але перед зустріччю він висловлював побажання обговорити відновлення авіасполучення між двома країнами. Судячи з коментарів посла РФ після перемовин, питання або не підіймалося, або відсутній результат чи перспективи його досягнення.
Контекст і можливі наслідки
Обмін громадянами між США та РФ відбувся до переговорів у Стамбулі. Складно сказати, чи пов'язані ці події. Але росіяни навряд чи б супроводжували обміном просту технічну консультацію.
Чи могли бути на зустрічі спеціальні перемовники, котрі все ж таки зачепили політичні питання? Цілком ймовірно. Навряд чи вони мали повноваження щось вирішувати. Однак викласти точку зору Білого дому чи Вашингтона і запам'ятати реакцію, щоб донести її до керівництва, вони могли. Ідеальна формула для важливих переговорів, витоки інформації з яких дуже згубні для однієї чи обох сторін. Якщо це так, то широкий діалог між США та РФ триває і консультації у Стамбулі - черговий епізод як і нещодавній приїзд до України Марка Бернса – священника, близького до Трампа.
Результати переговорів у Стамбулі проявляться у політичних заявах Путіна, Трампа і, можливо, Рубіо і Лаврова. Не виключено, що першим наслідком уже є згода на участь у "Рамштайні" керівника Пентагону.
Паралельні та червоні лінії
Переговори у Стамбулі проходили майже одночасно із зустріччю "Коаліції добровольців" (ініціативи Франції – Великої Британії) у брюссельській штаб-квартирі НАТО, де йшлося про миротворчий контингент в Україні. За словами міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, визначено чотири цілі контингенту: безпечне небо, море, мир на землі, підтримка ЗСУ. Попередньо, надіслати контингент готові шість країн. Формат сил гарантування миру розробляється, наголосив він, хоча головна євродипломатка Кая Каллас зазначила: склад, функціонал і формат контингенту визначатиметься мирною угодою, бо ці вояки виступатимуть гарантами миру.
Того ж дня заступник голови Офіса президента України Павло Паліса заявив агенції Reuters про неприйнятність будь-якого обмеження чисельності чи боєздатності ЗСУ, навіть якщо це буде умова від США. Очевидно, фокус уваги у мирних переговорах зосереджено на ЗСУ, розформування яких постійно вимагала (і, можливо, наполягала на цьому і у Стамбулі 10 квітня) Росія. Позбавити Україну армії - це, де факто, капітуляція. Збройний контингент, присутність якого на території України вже допускають у РФ, вірогідно, пропонується як заміна ЗСУ, але така рокіровка неприйнятна для Києва. Дипломати у Стамбулі могли не обговорювати українське питання та мало віриться, що за таких обставин про це не йшлося.
5 
8759
Коментарі