Перший результат перемовин української та американської делегацій засвідчив готовність до миру, але поки це не означає реального припинення вогню. Чому - розбиралася Gazeta.ua.
Переговори 11 березня тривали шість годин, була невелика перерва. Під час першого раунду йшлося про перемир'я на воді та у повітрі, другого - про гарантії безпеки.
Президент Володимир Зеленський того ж дня повідомив у вечірньому зверненні, що США запропонували негайне повне припинення вогню на 30 діб, українська сторона пропозицію приймає, якщо США переконають Росію.
Як тільки росіяни погодяться, тиша запрацює, додав важливу деталь Зеленський. Президент США Дональд Трамп висловив сподівання на запуск "режиму тиші" найближчими днями.
Після перемовин у Саудівській Аравії американська сторона заявила про повне відновлення допомоги, у тому числі - розвідувальної інформації.
Негатив і позитив застосованого алгоритму
Схема перемовин по Україні схожа на врегулювання конфлікту на Близькому Сході. І там, і у нас - перший крок - перемир'я. Це свідчить, що Білий дім усвідомлює складність першопричин російської війни в Україні. І це для нас може мати як позитивний, так і негативний ефекти.
Позитивний - у тому, що держсекретар Марко Рубіо намагається застосувати випробуваний алгоритм
Негативний - у позиції Вашингтона "над конфліктом". Зрозуміло, що американська сторона задіяла важелі упливу на Росію, але аналогічно намагалася впливати і на Україну. Зі старту наша країна постає не жертвою агресії, а стороною конфлікту.
Тому очікування від Росії початку режиму тиші ставить українських громадян у залежність від позиції Москви. А російські переговорники навряд чи враховуватимуть, навіть побіжно, українські інтереси.
Російська сторона підтвердила це, поки неофіційно. Депутат Держдуми Віктор Соболєв заявив про неприйнятність будь-якого перемир'я. Телеграм-канал прокремлівського пропагандиста "Соловйов" цитує Путіна на засіданні російського Радбезу 20 січня 2025 року, "метою (врегулювання) має бути не короткотермінове перемир'я, не якийсь перепочинок для перегрупування сил і переозброєння, з метою подальшого продовження конфлікту, а довгостроковий мир".
Ключові тези спільної заяви
Про результативність консультацій у Саудівській Аравії спільна заява. Як "позитивні та продуктивні" охарактеризувала їх прессекретарка Білого дому Керолін Левітт.
Ключові тези:
• сторони погодилися, що настав час починати процес встановлення міцного миру,
• США повідомлять Росії, що взаємність з її боку є "ключем до досягненню миру".
Також делегації дійшли згоди про включення гуманітарних зусиль у переговорний процес (обмін полоненими, повернення дітей).
Хто насправді хоче миру
"Ми перейшли від "якщо", до "коли" конфлікт завершиться," - пояснив свій оптимізм радник президента США з питань нацбезпеки Майк Волтц.
"Ми сьогодні продемонстрували всьому світу, що Україна хоче миру. Не ми почали цю війну", - пояснив голова Офісу президента України Андрій Єрмак, котрий очолював українську делегацію в Саудівській Аравії. Він висловив готовність працювати у режимі "нонстоп" над наступними кроками, якщо Росія погодиться на режим тиші.
Марко Рубіо сподівається на позитивну відповідь Москви, куди американський представник повезе відповідну пропозицію. Це може бути Стів Віткофф. Президент США Дональд Трамп анонсував зустріч американців із росіянами "сьогодні або завтра". І заявив, що готовий запросити Зеленського до Білого дому. Не виключено, що на підписання угоди про корисні копалини, котра також обговорювалася у Саудівській Аравії і "президенти дійшли згоди, що вона має бути підписана якнайшвидше".
Початок шляху
Покладено початок дуже довгому переговорному процесу, вважає керівник Центру досліджень Росії, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко. Експерт зауважив, що багатьох деталей ми не знаємо, але дали підстави Трампу постати великим миротворцем.
"Що отримали ми? Можливість, щоб американці випробували, чи хоче миру Росія, - пояснив він. - Чи погодиться РФ, залежить від того, що обговорюватимуть американці у контексті безпекових гарантій по Україні. На жаль, після сьогоднішнього раунду переговорів виглядає, що американська сторона торгуватиметься з Росією".
Як зазначив Володимир Огризко, невідомо, чи погодиться Росія на подальшу присутність ЗСУ в одній зі своїх областей, а Україна - на територіальні втрати. Водночас він припускає активізацію російських військових у Курській області.
"Це не велика перемога або поразка, це лише шанс рухатися вперед", - наголосив він.
Чого Європа хоче
Народний депутат Максим Бужанський припустив, що Росія погодиться на режим тиші в обмін на часткове зняття санкцій з енергосектору.
Показово, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про готовність ЄС "відіграти свою роль у майбутніх мирних переговорах". Отже, шанси на "режим тиші" справді високі. З аналогічною пропозицією виступив і президент Франції Емманюель Макрон, котрий 11 березня зібрав керівників військових штабів країн ЄС і НАТО і закликав їх розробити гарантії безпеки для України.
Але Андрій Єрмак зазначив, що деталі припинення вогню делегації двох країн обговорять на наступному тижні.
У чому підступ
Незрозуміло наразі, про яке саме перемир'я йдеться. Зі слів Зеленського, про повне припинення вогню. Проте позиція офіційного Києва до старту перемовин у Саудівській Аравії - перемир'я лише на воді та у повітрі. Якщо про повне, то українська сторона зробила вагому поступку.
Попри протестний шум у пабліках, Путін може погодитися на припинення вогню, припустив Володимир Огризко, адже росіяни майстри звинувачувати інших у порушенні будь-яких домовленостей.
Справді, якщо він відмовиться, то постане агресором і тоді позиція США зміниться на користь України. Про це натякнув Дональд Трамп своїм зауваженням: якщо РФ не погодиться на пропозицію, війна триватиме. Це майже погроза російській стороні, а також - важіль тиску. Тому разом із батогом американський президент анонсував і "пряник" - власну телефонну розмову з Путіним.
Жорсткі рамки
За лаштунками залишається погодження угоди про корисні копалини, котра має важливе значення. Таємниця навколо неї, котра була з початку, залишається. А отже, саме в ній заховані відповіді на багато запитань, котрі виникають як реакція на переговори. Чітко можна сказати наступне:
1. Україна бере безпосередню участь у переговорах, що підважує позиції Росії,
2. США насторожені до Путіна, оскільки для Трампа іміджево важливо укласти мирну угоду. Якщо кремлівський диктатор зірве будь-які домовленості, він матиме справу не з Європою ("нормандським форматом"), а зі Сполученими Штатами і безпосередньо з рішучим і войовничим президентом країни.
Ці дві обставини задають жорсткі рамки переговорів, незалежно від того, які саме пропозиції обговорюватимуться у подальшому. Також важливо, що команда Трампа готова змінювати свої уявлення, як-от про участь української сторони у перемовинах.
3 
8759
Коментарі