Після проголошення Незалежності та отримання без'ядерного статусу кількість ракетних комплексів, що перебувають на озброєнні української армії, було суттєво скорочено. Ті, що залишилися, наприклад, "Точка", були ще радянською спадщиною, обслуговувати яке ставало все складніше, оскільки за давністю років випуск багатьох комплектуючих був припинений, а ресурс озброєння практично себе вичерпав.
Українська держава намагалася створити власні ракетні комплекси, але кожного разу невдало.
ОТРК "Борисфен"
Першим був "Борисфен". Розробку комплексу було доручено головному підприємству ракетно-космічної галузі - державному конструкторському бюро "Південне" ім. Янгеля. У радянську епоху КБ прославилося створенням легендарних балістичних ракет "Сатана", які наводили страх на весь світ. Однак, якщо в СРСР на КБ "Південне" працювали десятки підприємств, і не бракувало фінансування, в незалежній Україні ситуація змінилася кардинально. Хоча КБ "Південне" продовжувало працювати в тісній зв'язці з заводом "Південмаш", фінансування лягло на плечі незміцнілої української держави, і справлялася вона з ним погано.
"Борисфен" розроблявся рекордних 9 років, з 1994 по 2003 рік, але так і не був доведений до логічного завершення. Більш того, далі ескізів справа взагалі не зайшла. Вже тоді у керівництва КБ "Південне" почала вироблятися звичка посилатися в невдачах на брак фінансування. В результаті проект був закритий під формулюванням "застарів ще на паперовій стадії". Тобто, КБ з багаторічним успішним досвідом 9 років займалося марною роботою, витрачаючи бюджетні гроші на завідомо безперспективну розробку.
ОТРК "Сапсан"
Проте, необхідність у військовому ракетному комплексі як і раніше залишалася. У 2006 році Рада безпеки України за підтримки президента Ющенка прийняла рішення про розробку ОТРК нового покоління "Сапсан". Виконання завдання було доручено все тому ж КБ "Південне". Почали там бадьоро і вже в 2009 році надали ескіз комплексу, витративши на його створення 7 млн. доларів з 12 виділених бюджетом.
У квітні 2010 року генеральний директор Державного космічного агентства Юрій Алексєєв повідомив, що ескіз ОТРК готовий і можна приступати до його проектування. Але справа знову затягнулася через брак фінансування і погану організацію. Оскільки "Сапсан" нібито передбачав 99% комплектуючих українського виробництва, в проект було залучено близько 70 українських підприємств і 12 тисяч чоловік. Навіщо потрібна була така масштабність для створення комплексу, що складається з самохідної і пускової установки для двох ракет, стало ясно в 2011 році, коли новий генеральний директор КБ "Південне" Олександр Дегтярьов заявив, що "Сапсан" буде готовий до 2015-го року за умови виділення на проект додаткових 460 млн. доларів. Саме таку цифру озвучили в ДКАУ після оцінки планових сукупних витрат на "Сапсан".
У 2012 році Міноборони виділило 105 млн. грн., а в 2013 році закрило проект з огляду на його подальшу безперспективність. За 7 років на розробку "Сапсан" було витрачено понад 200 млн. грн, однак, головний розробник КБ "Південне" знову, як і у випадку з "Борисфеном" не довів справу до кінця. Незважаючи на те, що комплекс був готовий на 83%, в КБ "Південне" на його завершення просили ще 3 млрд.
Тоді вперше відносно підприємства Олександра Дегтярьова було застосоване формулювання "неефективне використання бюджетних коштів". "Сапсан" спіткала доля "Борисфена", але Дегтярьов не втрачав надій. У 2015 році він запропонував вже новому уряду виділити на "Сапсан" 3.7 млрд. грн. (незважаючи на девальвацію гривні майже на 300% у порівнянні з 2011 роком, тобто 460 млн. доларів в 2011 році перетворилися в 135 в 2015-му). "Попытка не пытка", як то кажуть, але не вдалася. Втім, на той момент КБ "Південне" вже 2 роки вело розробку чергового ОТРК - "Грім".
ОТРК "Грім"
Новий комплекс зовні і за характеристиками дуже нагадує "Сапсан", але все ж відмінності присутні. Як заявили в КБ "Південне", розробка була розпочата власними силами в кооперації з Павлоградським хімзаводом "Хартрон", "Текон-Електрон", "САТС" і Харківським конструкторським бюро з машинобудування (ГК "Укроборонпром"). Однак, формулювання "власними силами" у ставленні до державного підприємства, що сидить на дотаціях, непридатне.
Держпідприємство фінансується тільки за рахунок держбюджету або на засоби закордонного замовника. Такий у КБ "Південне" по "Грому" з'явився тільки в 2016 році. Розробкою зацікавилась Саудівська Аравія. Таким чином, фінансування розробок по комплексу за рахунок саудитів почалося тільки після 2016 року. При цьому, КБ "Південне" стверджує, що крім експортного варіанту, розробляє модифікацію "Грім" і для ЗСУ, яка відрізняється підвищеною дальністю ураження (500 км проти 300 км в експортному варіанті). Тобто, говорячи про власні сили, КБ "Південне", або розробляє комплекс для ЗСУ за гроші Саудівської Аравії, на що та явно не підписувалася, або "сили" все-таки є наслідком українського бюджету.
У 2018 році доопрацьований комплекс "Грім-2" був вперше представлений на виставці "Зброя та безпека" в Києві. Через сильну схожість з "Сапсаном" у ЗМІ з'явилася деяка плутанина і "Грім-2" охрестили "Сапсаном". Що ж насправді презентувало КБ "Південне" на виставці до сих пір залишається загадкою, так як назву ОТРК не уточнили навіть в самому КБ. Проте, передбачалося, що новий комплекс буде представлений на параді на честь Дня Незалежності України.
Обурений таким "фейком" один з працівників "Південмашу" Олексій Василенко розповів про реальний стан справ з "Сапсаном" і "Громом" на своїй сторінці в Фейсбук. Нагадаємо, що саме "Південмаш" відповідає за "втілення в метал" всіх розробок КБ "Південне".
"ОТРК Сапсан? Немає такого ОТРК. Просто не існує. Ні в залізі, ні в робочій документації. І навіть виробництво під нього не підготовлене. ОТРК "Грім", який жодного разу не Сапсан, робиться не для ЗСУ і не за гроші Міноборони, - теж не існує, навіть в дослідному екземплярі", - написав Алексєєнко в серпні 2018-го. Працівник Південмашу стверджував, що все, що презентує з себе "Грім" - це "шасі зі встановленим на ньому фанерним муляжем".
Наскільки це відповідає дійсності, і наскільки вдалося просунутися КБ "Південне" за рік, буде ясно вже в найближчі два місяці, коли мають відбутися перші полігонні випробування "Грім-2" в рамках контракту з Саудівською Аравією. Чи виконає КБП свої зобов'язання перед міжнародним замовником або знову піде второваним шляхом затягування термінів, питання вже риторичне. Але якщо саудівці й отримають комплекси вчасно, українська армія як і раніше ризикує залишитися без них. Адже те, що обіцяє КБ "Південне" і те, що робить, - дві великі різниці.
Коментарі