середа, 13 січня 2021 12:05

Монобільшості в Раді вже немає: статистика голосувань

За рік у фракції "Слуга народу" залишилися 211 депутатів, які переважно натискають "за" у Верховній Раді. Відповідну статистику опублікував Комітет виборців.

Депутати СН, які мають права коаліції, забезпечили 226 голосів (мінімальна кількість, необхідна для ухвалення рішення. - Gazeta.ua) лише за 16% ухвалених законів. 226 або більше "слуг" проголосували за 37 із 230 законів.

Решту законів не ухвалили б без голосів інших фракцій і груп. Водночас абсолютну більшість законопроєктів ініціювали президент, уряд, депутати-"слуги".

Показники голосувань владної фракції постійно знижуються. Якщо у вересні 2019 року за закони в середньому голосував 231 "слуга", то цьогоріч у вересні – 206, а в грудні - 211.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто допомагає "слугам" дотягувати голоси в Раді

"Де-факто "Слуга народу" вже не здатна самостійно ухвалювати закони. Без депутатів інших фракцій і груп монобільшість фактично є недієздатною.

Низькі показники роботи пояснюються не лише загальним зменшенням відвідування Ради через коронавірус. Під час кожного голосування у "Слузі народу" є понад десяток депутатів, які або взагалі не голосують, або натискають "утримався" чи "проти". Тому насамперед це питання фракційної дисципліни та політичних розколів всередині політичної сили", - каже голова Комітету виборців Олексій Кошель.

У Верховній Раді 9-го скликання працюють 423 народні депутати. 246 - "Слуга народу", 44 - ОПЗЖ, 27 - "Європейська солідарність", 24 - "Батьківщина", 20 - "Голос", 24 - групи "Партія "За майбутнє", 20 - "Довіра". Роботу почали 29 серпня 2019-го.

До кінця року нардепи працювали в комітетах та з виборцями. Наступного разу зберуться у сесійній залі 26 січня.

Зараз ви читаєте новину «Монобільшості в Раді вже немає: статистика голосувань». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути