Рішення влади перенаправити гроші з фонду боротьби проти коронавірусу на ремонт доріг є небезпечним. Економіку країни врятує під час кризи малий і середній бізнес. Саме його треба підтримувати, а не закопувати гроші в дороги, каже в інтервю Gazeta.ua Олексій Кущ, експерт із питань економіки Інституту Growford.
Як оцінюєте рішення влади перенаправити кошти з фонду боротьби проти коронавірусу на ремонт доріг? Це правильне рішення?
Абсолютно неправильне. Це алогічна сама схема фінансування. Будівництво доріг і подолання коронавірусної кризи подібні один до одного, як морська свинка до моря.
Що роблять країни, економіка яких постраждала від пандемічної кризи? У них створюють амортизаційні механізми для малого та середнього бізнесу. Це дотації, які надають на безповоротній основі. Це пільгові кредити. Держави створюють різні інфраструктурні проекти, які не мають відношення до ремонту доріг.
Наведіть приклад.
У Канаді муніципалітет Онтаріо виділив 35 мільйонів доларів на створення "електронної вулиці" для малого і середнього бізнесу. Це електронна платформа, на якій держава оплачує послуги продажників, які просувають продукцію малого і середнього бізнесу. Наймають, у тому числі, випускників місцевих університетів. Це і цифровізація і цифровий маркетинг для малого і середнього бізнесу. І податкові юридичні консультації. Платформа максимально просуває їхній продукт до кінцевого споживача. Тому що криза і карантин фактично відрізали його від малого і середнього бізнесу – він у таких умовах не може розвиватися.
Такі електронні структурні проекти дійсно цікаві. В Україні теж потрібно розбудовувати подібну інфраструктуру. Це можна було б робити на платформі, яку профінансувала держава. Необхідно було б створювати і регіональну мережу. Держава може наймати випускників економічних, юридичних факультетів, які зараз ідуть працювати на касу. А так молоді економісти і юристи зі знанням англійської можуть допомагати бізнесу просувати його продукт на внутрішньому і зовнішньому ринках.
В Україні жодному чиновнику це не цікаво. Набагато приємніше освоювати бюджети, які виділяють на дороги.
Антикоронавірусний фонд зараз є великим гаманцем політичних еліт, звідки вони можуть безлімітно брати кошти на "проекти"
Але ми чуємо зовсім інші речі від політиків. Всі нібито готові рятувати малий і середній бізнес.
Наші політичні еліти затиснуті з різних сторін через скорочення "кормової" бази. Антикорупційні органи створили систему червоних прапорців, які стали своєрідним коридором для політеліт. У них залишилося небагато напрямків, де можуть мати корупційні ренти. Одним із таких місць є дороги. Це зараз – одне з незахищених джерел у бюджеті, де можна брати гроші й освоювати їх. Антикоронавірусний фонд зараз є великим гаманцем політичних еліт, звідки вони можуть безлімітно брати кошти на "проекти". Дороги є унікальним майданчиком для освоєння. Провести аудит і оцінити доцільність витрачених коштів неможливо.
Розвивати економіку за допомогою будівництва – це абсурд. Через стимулювання точки в півтора відсотки економіки ми ніколи кризу навіть не призупинимо. І проблему безробіття це не вирішить.
Як з користю тоді витрати зайві гроші з антикоронавірусного фонду?
Людина не робить ремонт на кухні, якщо у сімейному бюджеті криза. Для економіки набагато ефективніше було б витратити кошти на підтримку малого і середнього бізнесу. А будівництвом можна зайнятися пізніше.
Міжнародний валютний фонд прогнозує нам падіння ВВП на рівні восьми відсотків. Восени нас чекає масштабна економічна і соціальна криза. У цих умовах закопувати в дороги десятки мільярдів гривень не на часі. Ці алогічні речі пояснюються лише тим, що певним політичним групам цікаво освоювати ці кошти.
Але гроші виділили не просто на дороги, а на програму "Велике будівництво".
Це черговий фейк. Там фігурують обіцянки побудувати кілька сотень об'єктів. Цикл будівництва одного – це кілька років. Почати зведення десятків шкіл і лікарень можна зараз. Але завершиться це лише через кілька років. Будівництво за кілька місяців – це винахід нашого уряду. Повний абсурд. Вони візьмуть недобудови, утеплять дитячі садки, модернізують школи – це буде фасадне поліпшення.
"Велике будівництво" - це симулякр. Його створили для підживлення популярності влади
У часи Партії регіонів була подібна програма.
Це пострадянський механізм створення "потьомкінських дірєвєнь". Біля гарно пофарбованих фасадів переріжуть стрічки, покажуть по телебаченню, президент відкриє амбулаторію – і все це подадуть як "велике будівництво". Такий рудимент пострадянського мислення.
Держава зараз не може бути джерелом великого будівництва, бо вона не має грошей. Сім'я на ремонт дуже довго відкладає збереження. У державі хіба динамічно зростає економіка? Чи у нас золотий дощ іноземних інвестицій упав? Цього нема. Випрошуємо у МВФ кілька мільярдів доларів на рік – це єдине джерело покриття нашого зростаючого дефіциту бюджету. Робити велике будівництво без грошей – це ще один винахід нинішнього уряду.
Коли держава не має грошей, треба визнати, що не буде ніякого будівництва. Єдиний вихід – запровадити державно-приватні механізми. Дороги будуть гарні, коли працюватиме приватна концесія великих магістральних доріг, а держава буде займатися тільки об'їзними шляхами. Треба робити так, щоб бізнесу було вигідно вкладати гроші в інфраструктуру свого економічного кластеру. Така синергія бізнесу і держави може спрацювати. А у нас зерно з держрезерву поїли миші.
60 відсотків інфраструктури зношені. Щоб відбудувати все, потрібні трильйони гривень. Це кілька наших річних бюджетів.
Керівництво країни це розуміє?
У них медійний спосіб керування країною. Наша нинішня влада – це повна відсутність сенсів. Замість них генерують медійні ефекти, симулякри. "Велике будівництво" - це симулякр. Його створили для підживлення популярності влади. Його будуть застосовувати кілька місяців, потім він лусне і на його зміну прийде інший. Так влада планує протриматися на олімпі кілька років, освоюючи гроші на дороги.
Пік дефіциту бюджету чекаємо восени. Активну фазу варто ждати на вересень-жовтень
Які проблеми з бюджетом варто очікувати найближчим часом?
У нас бюджетоутворюючий податок – це податок на додану вартість, який нараховують на імпортні товари. Це до 400 мільярдів гривень. Зараз не тільки криза товарів та послуг, а і криза споживання. Різко знизився споживчий та інвестиційний попит. Інвестиційний – це скорочення підприємств, замороження проектів капітальних інвестицій. Багато людей втратили роботу, зіткнулися зі скороченням заробітної плати. Люди перед кризою намагаються накопичити сімейні резерви. Це скорочення споживчого попиту. Відповідно, буде зменшуватися збір податку на додану вартість. Динаміка імпорту загальмовуватиметься.
Що це означає?
У кращому випадку у нас не буде позитивної динаміки зростання доходів населення. У гіршому – матимемо скорочення доходів, робітників, зарплат. Безробіття. Будуть проблеми з формуванням Пенсійного фонду. Трансферт на покриття його дефіциту з бюджету перевищить 200 мільярдів гривень. Будуть величезні проблеми з місцевими бюджетами, куди не надходитиме податок на доходи фізичних осіб. Пік дефіциту бюджету чекаємо восени. Активну фазу варто ждати на вересень-жовтень.
У нас бюджет формується за принципом: проблеми першого кварталу перекладають на другий, другого – на третій. Ця снігова куля буде збільшуватися на кінець року. Уряд зараз першим стягує авансові платежі по податках із державних підприємств. Але у них гроші закінчаться. І у листопаді-грудні почнеться бюджетний колапс.
2 
8759
Коментарі