"Корупції стало менше. Але за три місяці чиновники знову розслабилися" - Юрій Ніколов

Війна завдала катастрофічного удару по корупційних потоках в Україні з двох причин. Перша - впали самі грошові потоки, з яких корупціонери мали маржу на крадіжках на тендерах чи інших схемах. По-друге - по хапугах ударило те, що корупція стала зараз неприйнятною для багатьох бізнесменів. Мені один чиновник розповідав, що до війни часто-густо можна було запропонувати бізнесменові відкат на тендері: завищуємо ціну, а ти мені 20 відсотків. То зараз це робити навіть трохи стрьомно. "Ти комусь таке запропонуєш, а він одразу подзвонить в ТРО і приїдуть пацани". Тому зараз завищення ціни робити дуже небезпечно. Люди перебувають не в тій ситуації, коли корупцію можна толерувати.

Нові годівнички є. Це потоки гуманітарних вантажів, які йдуть у країну із Заходу. Місцеві чиновники намагалися щось віджати, поділити. Якісь машини, автобуси, продовольчі вантажі. Таке трапляється. Судячи із сигналів, які отримую, можна сказати, що після переляку першого місяця війни чиновники розслабилися і щось намагаються собі відчужувати. Але це дрібні речі - три автомобілі, тонна цукру. Не йдеться про мільйони чи мільярди.

В централізованій економіці нових годівничок поки що не з'явилося. Але є певні питання щодо того, хто є підрядниками в Укрзалізниці. Під час війни українська влада вирішила, що основні кошти для продуктів із різних регіонів, які купують обласні військові адміністрації, мають проходити через УЗ. І Укрзалізниця зараз працює своєрідним касовим апаратом для військових адміністрацій. Умовно, якщо Харківщині треба 100 тонн цукру, які будуть потім поділені між районам, то їх купує ОВА, але оплачує через державні кошти УЗ. Є такі дані, що через УЗ можуть цього року пройти 117 мільярдів гривень. Є потреба проконтролювати, щоб всі кошти пройшли до справжніх постачальників, а не компаній "Роги та копита".

Бізнесмени, які брали участь у схемах, відмовилися від цього. "Корупції - ні" стало трендом. Сподіваюся, що цей досвід запам'ятають і збережуть на майбутнє. Бо далі нас чекає велика відбудова. В якій будуть уже справді велетенські кошти. В кадровому плані наша влада не змінилася ні на третину. Тому будуть спроби щось "прикурити" і в цій сфері.

 

Офіційно це побачимо через 100 днів після завершення воєнного стану, згідно із законом. Тоді вже всі муситимуть прозвітувати про те, що робили на закупівлях в період війни. Коли це станеться - невідомо. Все залежить від нашої воєнної перемоги.

Є певна інформація, яку отримую зі своїх джерел в Мінфіні, правоохоронних органах. Аналізуючи все це, я цілком свідомий того, що є корупція і зараз. Але порівняно з мирними часами вона незначна. Є ймовірність, що все відновиться у більших потоках. Я дуже сподіваюся, що люди, які раніше в Україні були толерантні до корупції, тепер це не сприйматимуть. Раніше під час будівництва дороги всі знали, що на ній крадуть 30 відсотків, і це сприймали нормально. Сподіваюся, зараз із таким миритися не будуть. Дороги треба робити, а красти на них - ні.

Перераховані ризики часто йдуть від самого замовника. З мого досвіду, тендерні тролі, якими дуже часто лякають, діють саме у тих сферах, де замовники створюють корупційне сіре поле. Тендерний троль не просто прийшов, кинув скаргу і завадив просто торгам. Насправді в нього були підстави для цієї скарги. Ми багато разів розбирали це в Укравтодорі, Укрзалізниці та інших галузях. Тендерний троль неможливий там, де замовник встановив чіткі правила гри. А там, де лишає сіру зону з можливістю туди-сюди щось визначати, приходять тролі і починають скаржитися, затягуючи процес, зриваючи закупівлю. Останнім часом тендерний тролінг не був аж занадто популярним і суцільно загрозливим явищем ніде, крім Укравтодору.

Якби більшість речей шли через Prozorro, то це б зіграло тільки в плюс. Але мають бути такі правила гри, які б не дозволили нашим ворогам завдавати шкоди саме через прозорість закупівель. Цієї весни якраз таке пропрацювали в УЗ - де межа прозорості і швидкості. Зійшлися на тому, що закупівлі харчування для ОВА мають бути оприлюднені прямо зараз, але тільки частково. Не повинна оприлюднюватися назва постачальника, щоб ворог не міг вдарити ракетою склад ТОВ "Ромашка", коли дізнається, що звідти мають доставити харчі якомусь регіону. Також не можна вказувати обсяги. Наприклад, що харківська ОВА закупила 600 тонн цукру чи 800 тонн олії, щоб ворог не міг вирахувати, які у нас запаси і кількість людей на території. Але оприлюднюється назва товару і ціна одиниці. Щоб ми розуміли, що там немає зради. Умовно: ми знаємо, що Харківська ОВА купила яйця по 2,20 гривні. З точки зору корупції, для мене головний критерій - реальна ціна. Правоохоронці мають доступ до ширшої інформації і бачать, хто там постачальники. Оновлення зелених насаджень у відносно мирному обласному центрі ніяк не залежить від ракетних ударів ворога. Це можна оприлюднювати.

До цього рішення ми почали приходити у червні. Три місяці весни працювали лише над підвищенням рівня санкційної свідомості наших громадян. Розповідали, що насправді відбувається з економікою Росії під впливом міжнародних санкцій. Було дуже багато пропаганди з РФ: "Санкції не працюють", "Нам все нипочем", "Хоть камни с неба, мы за Путина". А ми за допомогою tor і vpn читаємо російські сайти і бачимо, що санкції працюють. Вони не як ядерна бомба - одразу все впало. А як газ зарин - він тихенько проникає, труїть, а людина ще ходить. Ніби укушена вараном. Росія уже в стані укушеного вараном.

Одночасно ми побачили, що в Україні представники влади вже відчули, що не за горами часи повернення до нормального функціонування економіки, грошових потоків і з новими можливостями для освоєння всього цього. Перший сигнал для мене був - різні групи впливу почали розробляти нові правила закупівель для всієї країни. Тим самим під велику відбудову вже певні експерти намалювали, що в нас знищено на 60 мільярдів доларів доріг і житла. Ми зрозуміли, що тут буде пахнути смаженим. Коли поспілкувався з кількома людьми, які дотичні до цих процесів, то зрозумів, що наша влада, на жаль, хоче зараз влаштувати на цю велику відбудову абсолютно непрозорі й антиконкурентні правила. Тому це для нас стало сигналом - треба дивитися в бік влади, щоб розуміти, що відбувається. А коли дивишся, то починає розвиднюватися, що коїться.

На велику відбудову заходитимуть великі гроші. Саме зараз закладаються підвалини і принципи освоєння цих коштів. Тому треба дивитися й розповідати всьому світові, що гроші в нас витрачають правильно, а не паршиво.

 

Вони всі притихли, тому що, з точки зору піару, дуже неправильно світитися. Зараз працює фронт. І якщо хтось займатиметься самопіаром, то його дуже швидко звинуватять у хайпі.

Стосовно Коломойського, то за чутками з Дніпра, він не відіграє жодної значної ролі в обороні України. Можливо, це пов'язано зараз з якимись внутрішніми мотивами. Коломойського немає і немає відчуття, що його гроші працюють на оборону України. Можливо, він став дуже скромний і не афішує свою участь у певних речах.

Про інших олігархів щось плюс мінус відомо. Крім Фірташа, про якого мало інформації. Можливо, олігархи якось вкладатимуться в економіку України зараз. І це було б правильно, якби долучилися до відбудови країни. Доки на фронті не вирішене головне питання, всі ведуть себе стримано. На цьому етапі від них і не очікують, щоб починали велику публічну гру. Вони не відволікають нас від головного своїми розповідями про інвестиції та благодійність.

Якщо дуже спрощено сказати, то це катастрофа. САП після відставки легітимного керівника перейшла під контроль Офіса генпрокурора. Відомство перетворилося на якесь нефункціональне решето, з якого тече все, куди не треба. Тобто багато в чому антикорупційна прокуратура перетворилася на колектив людей, серед яких є доброчесні фахівці і паршиві вівці. Саме від індивідуальної доброчесності того чи іншого прокурора залежить, чи буде успішна справа. Але не завжди, бо навіть прокурор може бути хороший, але через Офіс генпрокурора матеріали справи витікають або блокуються. За моєю інформацією, представники антикорсектора кажуть, що фактично 90 відсотків неуспіху антикордіяльності зараз полягає саме в тому, що немає нормального керівника САП. Він би налагодив роботу своєї структури і розблокував перспективні справи. Або ж були б заведені справи щодо активних корупціонерів. Тобто те, що зараз представники влади у комісії, яка обирає керівника, влаштовують цирк на дроті - це справді велетенська проблема.

Як на довбнів. Як на недолугих або розумово відсталих. Кажуть: "Хлопці, є проста історія з антикором, вирішення якої відкриває вам дорогу до вступу в інституції. Ви можете йти в ЄС, НАТО. Стаєте елементом демократичного світу. Але вирішіть це питання. М'яч на вашому боці". І коли все зводиться до такого простого, як призначити обраного вже голову САП і цього Україна не робить, на нас дивляться як на дегенератів.

Один високопосадовець від "Слуги народу" дуже елегантно її сформулював: "А якщо вони призначать того з НАБУ головою САП, то нас усіх пересаджають. Навіщо нам це треба?" (у грудні 2021-го детектив НАБУ Олександр Клименко виграв конкурс на посаду голови САП. - Gazeta.ua). От і все. Це єдиний мотив, через який це блокують. І тут дуже доречно згадати слова Путіна, що для Росії проблема в Україні - наша антикорупційна боротьба, що йде правоохоронна реформа. Це те, що ламає всі їх плани. Те саме він казав про Молдову.

Насадження корупції абсолютно вигідне тільки тим, хто хоче зберігатися в координатах "русского мира". Влада прекрасно знає, що як тільки все почне працювати, то їх пересаджають. Тому йде блокування. Це штучно і надумано роблять. В юридичній площині вже не раз довели всю неправоту. Міжнародні партнери особисто Зеленському казали. Але скрєпи нашої влади продовжують залишатися корупційними. Якщо скине цей корупційний морок і почне інакше ставитися до життя нас усіх, тоді все завершиться. Це називається затертим штампом - політична воля. Буде - все запрацює, а ні - щось відбуватиметься з відомим результатом.

Корупціонери будь-яку історію можуть викрутити на свою користь. Але в цій ситуації розблокування великих підрядів може означати дві речі - або хочуть повернутися до корупційних потоків, або взагалі дозволити ремонт мостів, які нам дуже необхідні. Тому я далекий від того, щоб одразу сказати, що це точно корупція і всі правила гри повернуться. З однієї причини - у нас немає грошей на крадіжки на цьому. Вже перегрівся друкарський верстат у Нацбанку. Надрукували стільки, що почався інфляційний тиск. Відсутність грошей стримує корупціонерів від старту їхніх злодійських схем. Але все треба перевіряти. Учасники процесу на рівні джерел поки що не можуть сказати, що це буде - розпил чи правильна історія.

Це не про корупцію, а рукожопість - світоглядне відчуття в урядовців. Вони ж влаштували цю кризу не тому, що хотіли "прикурити". Тут навіть нема де це зробити. Думали, що державне регулювання допоможе. Урядовці - заручники радянської міфології, яка нам доноситься з Росії. Тобто, як треба робити, як жити в ситуації державного планування. Наш уряд вирішив зробити теж так. Коли влаштовуєш державне регулювання з метою забезпечити найдешевшим найбідніших, отримаєш дефіцит. Не буде нічого.