П'ять років тому, 31 серпня 2016-го, Національне агентство з питань запобігання корупції ухвалило рішення про запуск системи електронних декларацій.
На сайті Єдиного державного реєстру декларацій міститься 6,6 млн документів. Торік до електронного реєстру подали 791 тис. 872 декларації. У 64 із них виявили ознаки кримінальних або адміністративних правопорушень, на 31 липня цього року.
За умисне неподання декларації загрожує штраф до 68 тис. грн, громадські роботи від 150 год. до 240 год. або обмеженням волі до двох років із позбавленням права обіймати певні посади.
Найчастіше чиновники декларують готівку в гривнях і доларах, рахунки в банках, автомобілі, житло. Бувають і рідкісні випадки - церква, оригінал Пікассо, племінний кінь і африканський лев, квиток у космос, колекційне вино. Нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива відзначився тим, що задекларував жомову яму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тиск Заходу": чому Рада відновила в'язницю за брехню в деклараціях
НАЗК справляється із завданням, але питання до судів, правоохоронців і політиків, розповів Gazeta.ua правник Віктор Чумак.
"Можливість перевірок утримує людей від багатьох учинків. Не зміг пояснити харківський чиновник щось у декларації, дістав статтю за незаконне збагачення. Не зміг Кива пояснити, звідки із жомової ями мільйон доходів, у нього забрали кошти. Це дає можливість контролювати незаконне збагачення чиновників.
Декларація - це як карта печери зі скарбами. Журналісти через неї можуть дізнатися кінцевих бенефіціарів. Через Prozorro - у яких тендерах компанії беруть участь, як виграють. Це зробили, щоб громадськість повністю могла проконтролювати, звідки в чиновників гроші.
Питання відповідальності - інше. У нас Конституційний суд звільнив всіх від неї. Це історія про судочинство й правосуддя. НАЗК своє завдання виконує. Судова й правоохоронні системи - похідні від політиків, яких обирають українці. Коли навчаться обирати нормальних, тоді можна говорити про реформи. Зараз маємо ту політичну волю і ту еліту, яку продукує суспільство".
Конституційний суд 27 жовтня 2020 року визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає штраф чи позбавлення волі для чиновників і суддів за подання завідомо неправдивих відомостей у декларації.
У грудні 2020-го відповідальність за брехню в деклараціях відновили, але ув'язнення не було серед можливого покарання: лише штраф, громадські роботи та обмеження волі. Згодом повернули і ув'язнення. Водночас народні депутати проголосували за поправку "слуги народу" Ігоря Фірси. Можна було вказувати майно, яким користується чи має у власності член родини, лише тоді, коли він сам надав такі дані декларанту. Депутати скасували обмеження волі за умисне неподання декларацій.
У червні 2021 рокуВерховна Рада ухвалила законопроєкт про повернення в'язниці за брехню в деклараціях із пропозиціями президента Володимира Зеленського. Із закону виключили суперечливе положення, згідно з яким відомості про об'єкти декларування, які перебувають у володінні або користуванні члена сім'ї декларанта, зазначаються лише в разі, якщо член сім'ї подав такі відомості суб'єкту декларування в будь-якому вигляді.
Коментарі