Як працює Верховна Рада в умовах воєнного стану: факти, цифри, рекорди

6

За чотири місяці від початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада ухвалила майже дві сотні законів і постанов.

Про це повідомили "Чесно".

В середньому за одне засідання народні депутати ухвалюють близько 20 документів.

 

Більше ніж за половину ухвалених законів – 57% – проголосували конституційною більшістю у 300 і більше голосів.

Понад 80% ухвалених законів були подані нардепами. Найбільше подали голови комітетів Верховної Ради від "Слуги народу".

Турборежим

У перші місяці після повномасштабного вторгнення парламент працював більш злагоджено і майже як у турборежимі на початку каденції.

Погоджений керівництвом парламенту і представниками фракцій і груп перелік порядку денного швидко голосували (деякі засідання, по суті, тривали трохи більше 15 хв) і майже всі законопроєкти та постанови ухвалювались конституційною більшістю у 300 голосів.

Так, на засіданнях 15 та 24 березня конституційною більшістю нардепи ухвалили 95% та 91% порядку денного.

Проте вже у квітні показник ухвалення рішень конституційною більшістю частково зменшився і пішов на спад далі у травні. А на останніх трьох засіданнях червня і початку липня взагалі не було законопроєктів, які б отримали 300 і більше голосів за.

 

Ухвалили 122 закони і 75 постанов.

Більшість ініціаторів законодавчої ініціативи – нардепи, на другому місці законопроєкти Кабінету міністрів, на третьому – президента Володимира Зеленського.

Більшість законопроєктів від депутатів є колективними, крім організаційних питань від спікера, а також ініціатив президента та прем'єр-міністра.

 

Про що закони

Законопроєкти уряду протягом дії воєнного стану переважно присвячені економічній політиці (22% від усіх ухвалених за цей час).

Наприклад, змінам до державного бюджету, припиненню аудиторської діяльності в Україні аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, які пов'язані з РФ.

Також це зміни до законодавства щодо передачі цілісних майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) та іншого майна Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

 

На другому місці – документи правової політики, зокрема низка змін до Кримінального кодексу (наприклад, посилення відповідальності за мародерство), Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом.

На третьому місці – закони, які стосуються безпеки та оборони України.

Половина поданих за цей час законодавчих ініціатив президента стосується саме теми безпеки та оборони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленського запитали про керівника САП

Верховна Рада ухвалила закон про затвердження указу президента про запровадження воєнного стану, про загальну мобілізацію, використання ЗСУ та інших збройних формувань, про основи національного спротиву, про Службу військового капеланства, про встановлення винагород за добровільно передану ЗСУ придатну для застосування бойову техніку держави-агресора.

Що подають фракції і групи

Серед ухвалених законів і постанов є ініціативи від депутатів майже усіх фракцій і груп, крім представників колишньої "Опозиційної платформи – За життя" (наразі це групи ПЗЖМ і "Відновлення України"), групи "Довіра".

 

Що ж до пофракційного розподілу, то більшість належить ініціативам "Слуги народу" (74%). Більшість комітетів та підкомітетів очолюють саме "слуги", тому вони реєструють законодавчі ініціативи.

Слід враховувати, що йдеться переважно про напрацювання всього комітету, а не лише його очільника, першого заступника чи окремого нардепа.

На другому місці позафракційні депутати (14%). Це ініціативи керівництва парламенту – голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та першого заступника Олександра Корнієнка. Їхні ініціативи переважно стосуються організаційних питань роботи, заяв і звернень від парламенту до міжнародних організацій, фондів та установ.

Заступниця спікера Олена Кондратюк зі "слугою" Микитою Потураєвим подали законопроєкт щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (можливість оновлення пошкоджених рекламних конструкцій під час дії воєнного стану).

Подані від "Голосу" і ухвалені закони стосувалися економічної політики – про податкові пільги для виробників україномовних аудіокниг і про звільнення від оподаткування за винагороду за передану ЗСУ придатну для застосування трофейну військову техніку.

Також парламент ухвалил законопроєкт від нардепа з "Голосу" і секретаря Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, який водночас воює на півдні України, про основи нацспротиву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від Королевської до Рабіновича: показали прогульників у Верховній Раді під час війни

Ухвалили два закони, подані п'ятим президентом і нардепом від "Європейської солідарності" Петром Порошенком.

Обидва стосувались інформаційної безпеки (посилення кримінальної відповідальності за виготовлення і поширення забороненої інформпродукції та заборони виготовлення і поширення інформпродукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора).

З ініціатив фракції "Батьківщина" ухвалили три закони.

Стосувалися відтермінування звітності на час воєнного стану, спрощення фітосанітарних заходів для сільськогосподарської продукції̈ та агрохімікатів, особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану.

Від групи "За майбутнє" – ухвалили постанову і два закони, ініціатором двох з них був новопризначений уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Перший законопроєкт стосувався особливостей поводження з військовополоненими і встановлення повноважень органів влади у цьому питанні.

Другою була постанова про висловлення недовіри уповноваженій з прав людини Людмилі Денісовій.

Ще один закон – щодо безперебійного виробництва і постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану.

Законодавчі рекордсмени

Максимальну кількість голосів – 363 – отримала постанова про вчинення Росією геноциду в Україні, подана спікером Стефанчуком.

362 голоси – голосування у першому читанні законопроєкту про механізм позбавлення держнагород зрадників України, який подав голова Комітету з нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич.

361 голос – законопроєкт про ратифікацію гарантійної угоди між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку (надання Україні додаткових $100 млн від МБРР).

Найменше – 226 голосів – отримало голосування за зміни до закону "Про приватизацію державного і комунального майна" (щодо спрощеної приватизації для сприяння релокації підприємств).

 

Найбільшу кількість ухвалених законопроєктів – 18 – подав голова Комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від "Слуги народу" Сергій Іонушас.

Вони стосувались: боротьби з кіберзлочинністю, присвоєння спеціальних звань поліції, скасування відповідальності у випадках добровільної здачі зброї і бойових припасів, удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність.

×