понеділок, 19 травня 2014 18:47

Спецтема: Війна на Донбасі

"Із Донбасом треба говорити чесно, а не тримати дулю у кишені" - Сергій Толстов

"Із Донбасом треба говорити чесно, а не тримати дулю у кишені" - Сергій Толстов
Фото: politdengi.com.ua

Задля подолання кризи в Україні політики мають припинити гратися у підкилимні ігри. Інакше, опинимось у депресії, гіршій за 90-ті роки. Таку думку в інтерв'ю Gazeta.ua висловив політичний експерт Сергій Толстов.

 Зараз в експертному середовищі побутує думка про необхідність від'єднання Донбасу для подолання кризи. Як ставитесь до таких пропозицій?

- Справа у тому, що зараз відбувається руйнація політичної системи Донбасу. Тому як і кого відпускати - не зрозуміло. Адже Донбас, по суті, знаходиться у штучних умовах, коли невелика озброєна група, або найманців, або криміналітету, дестабілізує ситуацію. При чому, до кінця не зрозуміло, хто це такі. Наші спецслужби поводяться взагалі дивно: Гіркіна одразу назвали полковником ГРУ, а потім виявилось, що він - відставний прапорщик.

 Питання полягає в тому, що центральна влада не може знайти реальних аргументів, щоб вплинути на позицію суспільства на Донбасі. До того ж, відпустити Донбас - означає лишити людей на поталу криміналітету.

 Тобто, говорити про це ні за яких умов не можна?

 - Згода на це свідчила б про абсолютну безвідповідальність влади. Тоді державні лідери, якщо вони припускають навіть таку можливість, мають сказати: "Рятуйте". І прийдуть ті, хто можуть щось зробити.

 У нас є політичне представництво Донбасу. Є депутати у парламенті, є депутати обласних і міських рад, є міські голови. Це люди, з якими можна вести переговори. Та поступово, через те, що відбувається, ці представники влади втрачають вплив на суспільство.

 Головна відповідальність, все таки, лежить сьогодні на центральній владі - щоб знайти аргументи і вплинути на свідомість людей Донбасу. Дати їм зрозуміти, що Київ - їм не ворог, а союзник. Що Київ їх любить і хоче простягти руку допомоги. Але для цього вони мають висловити свою підтримку.

 Теоретично, вести розмову про "цивілізоване розлучення" із Донбасом можна було б лише після того, коли там відбулися б легітимні вибори. Якби обласні ради були визнані суб'єктами представництва інтересів народу. І тоді можна вести з ними розмову по всіх аспектах - про розподіл економіки, державного боргу, врегулювання транспортного сполучення, поділ золотовалютних резервів й інше.

 Донбас зможе існувати в унітарній Україні, чи маємо говорити про якусь часткову федералізацію?

 - Унітарна Україна вмерла 21 лютого 2014 року. У нашій в конституційній традиції є принцип регіонального самоврядування. При розробці Конституції 1996 року принцип регіонального самоврядування фігурував. А федералізація можлива тільки тоді, коли всі згодні. Для цього потрібно провести загальнонаціональний референдум, на якому б більшість населення підтримала федералізацію. Оскільки більшість населення цього точно не підтримає, винесення питання федералізації тільки ще більше загострить політичні проблеми в Україні.

 Тому потрібно знайти таку форму децентралізації, яка б не була суто фіктивною, як хоче зробити нинішній уряд. Щоб пообіцяти і нічого не дати. Маємо розуміти, що без підтримки місцевого населення АТО не може бути успішною. Але для цього з людьми на Донбасі треба говорити чесно й відверто, а не тримати дулю у кишені.

 Що саме має робити уряд, аби "почути" Донбас?

 - Ольга Богомолець каже, що уряд підготував таємно конституційний переворот. Арсеній Яценюк обіцяв, що до 15 квітня у парламенті буде новий проект Конституції. А Богомолець каже, що Конституційна комісія на чолі з Князевичем кулуарно підготувала проект Конституції, про який ніхто нічого не знає, і відіслала його до Венеціанської комісії. Якщо справді робитимуть таким чином, то працюватимуть на дискредитацію позицій цього уряду відносно регіонів.

 Але, наприклад, радники Гройсмана (Володимир Гройсман - віце-прем'єр з питань регіонального розвитку - ред.) передбачали створення виконкомів обласних рад і передачу їм у розпорядження частину податків, щоб регіони могли впливати на регулювання економічних процесів.

 Але ж це правильний крок?

 - Він міг би бути позитивним. Та уряд має чітко проголосити, яка є конституційна ініціатива, і які основні принципи у неї закладені. І знайти можливість розтлумачити людям, що із цього для них буде корисним. Покласти відповідальність на місцеву владу за це роз'яснення людям.

 Натомість бачимо, що три місяці відбувається криза, і ніхто нічого не робить у цьому напрямку. Складається враження, що хочуть зробити нову Конституцію до того, як Петра Порошенка оберуть президентом. Щоб він прийшов і зіткнувся із черговим сюрпризом. Бо бачимо, що теперішнє владне угруповання більше орієнтоване на Тимошенко. Можливо, спробують таким чином скоротити повноваження президента, якщо побачать, що Порошенко перемагає. Якби була перспектива обрання Тимошенко президентом, вони б вчинили інакше.

 Йде політична гра під ковдрою. А врегулюванням кризи займається Міноборони і якісь наймані патріотичні загони типу батальйону "Дніпро". А політики займаються своєю традиційною справою.

 Яку побачимо ситуацію, якщо діалог не відбудеться?

 - Побачимо депресію гіршу, ніж у 90-ті роки. Україна стане глухим кутом європейської і світової економіки. Інші економіки намагатимуть від нас захиститися, як від хвороби, що впливатиме на бізнес - в тому числі в Росії та Європі.

Зараз ви читаєте новину «"Із Донбасом треба говорити чесно, а не тримати дулю у кишені" - Сергій Толстов». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути