У перший рік президентства Володимира Зеленського процес зближення України з Євросоюзом загальмувався, а реальну інтеграцію до НАТО фактично поставили на паузу.

При цьому певні успіхи у відносинах з ЄС Зеленський таки продемонстрував на початку своєї каденції, пише надзвичайний і повноважний посол Костянтин Єлісєєв на DT.ua.

Зеленський успішно пройшов випробування першим після обрання візитом до Брюсселя. Позитивним було поступове налагодження його двосторонніх відносин із новим складом керівництва ЄС. Також варто відзначити підтвердження послідовності зовнішньополітичного курсу на інтеграцію до ЄС і сигнал про готовність реалізувати політику секторальної інтеграції України на основі "чотирьох союзів" (енергетичний союз, цифровий ринок, юстиція та безпека, митне співробітництво).

Проте вже 2020 року і українське суспільство, і європейські партнери стали свідками початку поступового гальмування новою владою процесу зближення з ЄС. Про це свідчать і програми уряду, і реальні дії "Слуг народу" зі згортання широкого спектру впроваджених євроінтеграційних реформ, насамперед у сфері антикорупційної політики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський повторює помилку попередника. Мінські угоди треба скасовувати

Команда Зеленського продовжує ходити до ЄС за грошима, лякаючи банкрутством України, а паралельно зачищає реформовану прокуратуру, НАБУ, знищує незалежність судової гілки влади, загрожує прозорим публічним закупівлям, піддає ревізії реформу державної та медичної служб, розмірковує автор.

До того ж все частіше вустами своїх речників починає голосно гадати на тему "А що нам дав Євросоюз? А навіщо нам Угода про асоціацію?". Як наслідок, минув рік, а Зе!Команда так і не змогла отримати жодного євроцента макрофінансової допомоги ЄС.

Нова владна команда все частіше розглядає реформи як "хотілки" західних партнерів, а не як рецепт становлення сильної європейської конкурентоспроможної демократичної держави.

Це до болю нагадує як риторику часів Януковича, так і наратив Кремля про доцільність власного, "третього" шляху для України, "мосту" цивілізацій. На жаль, це - шлях до "сірої зони" між Заходом і Росією і, як наслідок, затягування країни в російську зону впливу і втрата української незалежності та державності, пише Єлісєєв.

Характеризуючи відносини з НАТО, дипломат вказує на фактичне призупинення реальної інтеграції України в структури Альянсу: "Під приводом "прагматизації співробітництва" українська дипломатія фактично знизила рівень амбіцій, обмеживши його лише прагненням бути включеним у Програму розширених можливостей Альянсу. Так і не було використано Лондонський саміт НАТО у грудні для винесення Україною питання про отримання Плану дій щодо членства.

"Надалі важливо спостерігати, щоб "карта НАТО" з легкої руки Зеленського не опинилася в минулому в ході чергових "пакетних торгів" за тимчасове примирення з Росією", - пише дипломат.

×