Події цієї зими, від розгону студентського Майдану до розстрілу Небесної сотні, продемонстрували, що в Україні здійснюється системна спроба відродження практик радянського зразка, вважає історик Володимир В'ятрович.
Він розповів про це на прес-конференції 3 квітня з нагоди призначення його директором Інститут національної пам'яті. Саме ця інституція, на його думку, має системно запобігати небезпеці повернення України в тоталітарне минуле.
"Узимку 2013-2014-го ми отримали політичних в'язнів, швидкі і показово несправедливі суди, правоохоронців, які були інструментом репресій, навіть викрадення і тортури. Усе це дуже нагадувало те, що коїлося у 1930-1950 роках. Такі дії влади лише посилювали протест українців, які не хотіли повторення радянського минулого, і протест переріс у справжнє повстання. Українське антирадянське повстання. Елементами цього повстання була стихійна десовєтизація: практично всюди, де повставали люди, вони зносили символи радянської епохи, і найбільший з них - пам'ятник Леніну. Саме тому, що це повстання було антирадянським, його символом став Степан Бандера", - говорить Володимир В'ятрович
Антирадянську суть повстання Майдану зрозумів російський президент Владімір Путін - він побачив у ньому загрозу для своїх планів відродження СРСР, вважає історик. Тому й пішов на безпрецедентні кроки - організацію диверсій на українській території, агресію та анексію її частини.
"Для протистояння цій агресії та спроб повернення України в тоталітарне минуле вже не достатньо стихійної дерадянізації, якою був Майдан. Вона має перерости у державну політику", - говорить В'ятрович.
Її інструментом має стати Інститут національної пам'яті, на думку його директора. Для цього УІНП найближчим часом буде повернуто статус органу державної влади. Наступним кроком має стати прийняття спеціального закону про Інститут, який забезпечив би його незалежність від політичної ситуації в країні, зокрема через спеціальну процедуру обрання керівництва за участю президента, Парламенту та громадськості. Інститут планує акумулювати в себе документи комуністичних спецслужб, які досі зберігаються в силових та правоохоронних органах: СБУ, МВС, СЗР.
"У Європі активна діяльність інститутів національної пам'яті забезпечила не лише наукове опрацювання важкого минулого, але формування суспільного імунітету. В результаті широкої інформаційної роботи абсолютна більшість громадян цих країн сьогодні не сприйняла б спроб реабілітації режимів, не кажучи вже про намагання використати притаманні їм практики", - акцентує директор Інститут національної пам'яті.
Інститут провадитиме не тільки архівну й наукову, але також просвітницьку роботу. Також, як орган державної влади, впливатиме на формування програм для середньої школи та підготовку підручників, питання топоніміки. Обіцяють активно використовувати інтернет для ширшої комунікації.
4 
8759
Коментарі
2