Питання обмеження депутатської недоторканності використовується однаково владою та опозицією для відволікання уваги громадян від існуючих у країні проблем. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів екс-заступник секретаря РНБО України Степан Гавриш.
Конституційний суд дозволив обмежувати депутатську недоторканність. Як Ви оцінюєте таке рішення?
- Це рішення не має жодного значення. Бо проведений Всеукраїнський референдум, на якому здається 87% українських виборців висловились за обмеження депутатської недоторканності і не тільки — а за серйозну реформу представницького органу влади. Рішення КС є лише процедурою, передбаченою Конституцією, яка дає можливість Верховній Раді розглядати це питання у другому читанні для внесення змін до Конституції. Правда, не уявляю, як буде відбуватися це внесення, оскільки чинна Конституція встановлена саме КС і ним же встановлена законно прийнята Верховною Радою Конституція 2004 року. З точки зору юридичної політики КС, мені важко зрозуміти як зараз це питання буде узгоджуватись саме з політикою самого Конституційного суду.
Питання позбавлення депутатської недоторканності — питання досить непросте. Імунітет депутат отримує не в результаті юридичної казуїстики, а від виборця, тобто українського суверена. Тому її скасування буде означати, що депутат буде підневільним будь-якому чиновнику. І зрозуміло, що виступити рішуче на захист своїх виборців йому буде дуже важко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Регіонали" назбирали 300 голосів для відміни депутатської недоторканності?
Інша справа, що мова йде про введення так званої обмеженої депутатської недоторканності. Коли депутат, який був затриманий на місці вчинення тяжкого злочину, за який судом може бути винесено вирок позбавлення волі більше 7, чи 12 років, то він не може користуватися депутатською недоторканністю. Це також треба обговорювати.
Самі депутати готові до обмеження своєї недоторканності? Є якась депутатська етика?
- Думаю, що депутати, особливо мажоритарники, ніколи не будуть готові до обмеження своєї недоторканності, чи до її обнулення. А от до того, щоб ввести обмежений імунітет, це абсолютно реальна ситуація.
Що про це говорить досвід інших країн?
- В багатьох країнах світу депутат користується недоторканністю тільки у парламенті. Виходячи за межі парламенту, він є звичайним громадянином. Тому я прихильник введення обмеження недоторканності виходячи з того досвіду, який мають сучасні розвинені країни.
Кому обмеження недоторканності більше вигідне — владі, чи опозиції?
- Питання депутатської недоторканності в Україні це не юридичне, а політичне питання. Це питання боротьби між політичними силами та політичними групами, які з одного боку відстоюються інтереси, права, позицію виборця, а з іншого — інтереси власні, чи корпоративні. Тому у цій воді треба не втопити дитя — щоб, наприклад, не сталося того, що ми втратимо представницький орган. Моя категорична точка зору полягає в тому, що відміна депутатської недоторканності буде означати втрату легітимності законодавчого органу, оскільки способу політичного захисту для опозиційного до будь-якої влади депутата просто не буде. Він може лише втриматись на відповідних політичних традицях, на чесній відповідальній позиції влади, а цього Україні не варто очікувати у найближчі 50 років.
Чому мова не йде про зняття недоторканності також з президента та суддів?
- Коли мова йде про обмеження недоторканності, треба говорити про обмеження імунітету в даному випадку в усіх без виключення суб'єктів цього процесу. Бо це буде виняткове відношення до власне цього інституту. Цей інститут дуже древній, він виник якраз тоді коли у парламенті з'явилась опозиція. Коли така позиція проти короля, проти володарів життя і країни була надзвичайно небезпечною. Саме тоді встановлювалась система стримання противаг, до чого відноситься і імунітет. Він є одним із факторів системи стримання противаг. Ми зараз маємо політикум, який не користується знаннями для правильної організації державного життя. Тому дискусії навколо недоторканності, політичного імунітету є виключно кон'юнктурною лінією поведінки політичних сил, які намагаються відволікти увагу — з одного боку влада від невдалих реформ, провалів в економічній і соціальній політиці, а опозиція від того, що в неї відсутня будь-яка стратегія цих реформ, яка б могла дати надію людям, що зміна влади може до цього привести. У зв'язку з цим і використовуються такі недорогі прийоми — натиснути на свідомість виборця, показати йому, що є захисники інтересів, а є борці проти самих себе. А оці самопожерачі, борці самі проти себе, мають показати, що вони не корумповані олігархи, не власники партій, а такі самі люди як вони. Саме тому зараз у суспільстві не підключили дискусію програми економічного розвитку, гарантій соціальних, підняття зарплати, подорожчання продуктів, подвоєння державного бюджету. Усіх переключили на тему, що от "у нас забагато пільг, ми не будемо отримувати квартири, у нас недоторканність". Але усі забувають, що парламент дав згоду на притягнення до відповідальності Павла Лазаренка. Що у парламента є можливість зняти депутатську недоторканність, коли є рішення більшості на запит Генпрокуратури. Це демократична процедура, бо сьогодні ніхто не заважає будь-якого корупціонера і злочинця, який має мандат і носить депутатський значок, притягнути до відповідальності. Просто зараз є намагання переключити кнопки.
Пропозиція опозиції з одного боку наївна, а з іншого — неперспективна, про те, щоб ліквідувати Конституційний суд. Вона згубна і навіть небезпечна для України. Бо бачте самі судді некваліфіковані. Але ж це інститут який відіграє ключову роль у стримуванні противаг в Україні, який би мав не дозволяти порушувати конституційні норми. Але він сам узяв і вчинив конституційний переворот, встановивши Конституцію, якщо навіть він не міг це зробити. Невідомо, що це за Конституція — чи вона друга, чи тепер третя. Ми маємо нелегітимну політичну систему, яка вимагає термінового лікування. Але обмеження недоторканності — це серйозне пониження статусу народного представницького органу.
Якщо це слугує інстурументом для відволікання уваги, чи підуть депутати на ухвалення цього закону?
- Мені здається, що це несерйозно і волі на це ні у кого не буде. Бо при чіткій зміні ситуації і влади нинішня влада буде в опозиції і буде найбільше волати, щоб імунітет залишили, бо це єдиний спосіб зберегти право бути в опозиції. Якщо і депутатського мунітету не буде, в опозиції до влади в Україні не буде ніхто.
Коментарі
8