Захід по відношенню до України зараз перебуває в досить складній ситуації. Якщо наша влада не змінить вектор діяльності, не буде дотримуватися вимог МВФ, перешкоджати діяльності антикорупційних органів, відкладати створення антикорупційного суду, як вимагає ЄС, партнерам буде дуже важко приймати позитивні рішення щодо України.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів міжнародний політолог Микола Бєлєсков.

- Заходу важко критикувати, навіть заслужено, Україну з одного боку, а з іншого боку розуміти, що наша країна потребує ресурсної і фінансової допомоги. У посиленні обороноздатності зацікавлені іноземні держави, адже Україна - це бар'єр від Росії. І цей баланс буде важко знаходити. Саме 2018 рік буде випробування для Західного світу в цьому питанні. А з іншого боку, в наступному році нам ще треба буде виплачувати основну масу боргів і від цього у Брюсселя і Вашингтона зменшується кількість важелів впливу на Україну.

Як розвиватимуться стосунки нашої країни з Польщею та Угорщиною? З урахування того, що раніше були певні конфлікти.

- Ті речі, які відбувалися з Польщею та Угорщиною, важко навіть назвати конфліктами. Це просто непорозуміння, які б вже давно були б вирішені, якби на них не спекулювали в першу чергу Варшава та Будапешт.
Якщо говорити про Угорщину. Навіть якби Україна пішла на поступки та змінила проблемний закон "Про освіту", я сумніваюся, що ситуація змінилася б. У них парламентські вибори будуть в наступному році. І тема захисту етнічних угорців закордоном широкий плацдарм для політичних спекуляцій.
Щодо Польщі, не зрозуміло чи вдасться знайти якесь рішення історичної проблеми, яке б задовольняло обидві сторони. З одного боку в Україні чітко вибудовується нова національна ідентичність через призму героїчної боротьби ОУН-УПА. Звичайно, це не дуже подобається Польщі. І там багато політичних сил, які теж, на фоні близьких парламентських виборів в 2018 році будуть намагатися отримати собі додаткові електоральні бали.
Але ці речі не проблемами, не конфліктами, які є першочерговими назвати не можна. Вони не загрожують ключовим національним інтересам України.

6 грудня президент США Дональд Трамп наказав перенести посольство США з Тель-Авіву до Єрусалиму. Таким чином визнав місто столицею Ізраїлю. Почалися заворушення палестинців з ізраїльськими силовиками. Буде вирішений конфлікт навколо Єрусалиму?

- Єрусалимська проблема не існує опосередковано. Вона є частиною ізраїльського конфлікту. Який триває вже давно. Нового тону йому завдало визнання Трампом Єрусалима як столиці Ізраїлю і негативна реакція на цей крок світової спільноти. Вона висвітлена в багатьох резолюціях Ради безпеки ООН і щодо того, як вирішувати палестино-ізраїльський конфлікт і конкретно щодо статусу Єрусалиму. Це значно ускладнює переговори і віддаляє перспективу вирішення цієї проблеми. Статус Єрусалима залишається відкритим і в 2018 році навряд це питання буде остаточно вирішено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські військові на 50 років залишаться у Сирії

Чи будуть якісь зміни у війні в Сирії?

- Є певні успіхи, які були досягнути армією Сирійської Арабської Республіки разом з Іраном і РФ. Їх не можна заперечувати. Але дивлячись на ті переговори, які відбуваються на Женевському майданчику, з ультиматумами, з відсутністю представників опозиції. Яка зараз не готова іти на компроміси.
В 2018 році цікавіше буде спостерігати за протистоянням, яке буде розвиватися навколо річки Євфрат. Де з одного боку стоять сирійські сили, яких підтримує Росія та Іран. А з іншого боку стоять курди, їхні арабські союзники, яких підтримують США. І вони по різному бачать вирішення проблеми. І між цими силами в контексті сирійського конфлікту може виникнути протистояння, яке вже буде виходити за межі інтересів Сирії. Ключовими фігурантами якого будуть вже США та Російська Федерація.

Які найбільші небезпеки для світового порядку в 2018 році?

- Загроз досить багато. Якщо говорити про регіони. То в Європейському Союзі стоятиме питання, наскільки ефективно вони зможуть реформувати ЄС. Наскільки швидко закінчаться переговори щодо формування коаліції в Німеччині, чи будуть перевибори, чи залишиться Ангела Меркель канцлером. Німеччина є одним з ключових гравців в Європі і невизначеність у її майбутньому породжує невизначеність в майбутньому всього Європейського союзу.
На Близькому Сході окрім перспективи конфлікту довкола річки Євфрат. Є ризик загострення протистояння між Іраном і Саудівською Аравією, не виключено, що між ними почнеться пряме військове зіткнення. Питання Єрусалиму також буде додавати нестабільності на Близькому Сході. Можна очікувати терористичних атак проти США. Не можна виключати і той факт, що Російська Федерація прорахується і ще десь застосує військову силу.
В Азії Китай має дуже велике боргове навантаження на економіку. Є протистояння між Китаєм і Америкою і її союзниками, не виключено, що може початися торговельна війна. І звичайно загрозу КНДР також не можна відкидати. Доволі багато точок, які можуть вибухнути у 2018 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп погрожує країнам, які не підтримують його в ООН

Чи може бути військовий конфлікт між КНДР і США?

- Тут є два моменти. Перший: якщо орієнтуватися на заяви Герберта Макмастера, командувача міжнародними американськими силами сприяння безпеці, Америка не вірить в стримування. Тобто в те, що США і її союзникам у випадку, коли КНДР матиме ядерну зброю і можливість її доставити, вдасться дипломатично стримати Північну Корею. І це означає, що Американці можуть завдати превентивного удару. Але це маловірогідно. Шанси на виникнення реального конфлікту становлять десь 20-30 відсотків.
Другий момент: конфлікт можливий ще на основі прорахунку обидвох сторін. Наприклад, Пхеньян неправильно потрактує заяву Білого Дому або якісь військові навчання. В такому випадку збільшується можливість для прорахунку і початку відкритої агресії.

Чи з'являться нові країни-лідери в світі?

Непослідовна політика Дональда Трампа дійсно створює певний вакуум лідерства в світі. Звичайно і КНР, і Російська Федерація, і деякі країни Європейського Союзу намагатимуться заповнити його. Але навряд їм це вдасться. Адже у всіх країн, які претендують на лідерство, є також серйозні внутрішні проблеми. Тому, не думаю, що в наступному році якась країна зможе зайняти місце стовідсоткового лідера і визначати порядок денний для усього світу.

×