Україна до травня не виконає вимоги, озвучені на саміті Україна-ЄС і після цього будь-який діалог з Євросоюзом для чинної влади завершиться.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів експерт Олександр Потєхін
Які результати саміту Україна-ЄС можна зробити?
- Дуже песимістичні. Я не вважаю, що керівництво України готове дійсно виконувати свої обіцянки.
Не випадково формулювання "вибіркове правосуддя" не з'явилося у заключному документі. Крім того, не знімати з роботи Пшонку і Кузьміна і заявляти про те, що в Україні ліквідовано вибіркове правосуддя — це нонсенс. Перше, що мав би робити президент, якщо він серйозно ставиться до цієї проблеми, — це саме відправити керівництво ГПУ у відставку і призначити туди більш-менш незаплямованих людей.
Однак вся кадрова політика керівництва уряду, президента скерована у прямо протилежному напрямку. З якої тоді радості вони раптом змінять основу? Для влада наразі головне питання — це виграти за будь-яку ціну вибори 2015 року. Яка там європейська інтеграція! Ілюзії з цього приводу виникати не можуть.
Щодо перспектив, то, думаю, що зараз буде спроба розіграти "європейську карту" у відносинах з Москвою. Однак навряд чи це в української влади вдасться. Москва стоїть на дуже зацементованій позиції щодо України: "Приповзуть на пузі і все самі віддадуть". Це і є позиція Росії щодо нас.
Тобто, вимоги, висунуті Україні на саміті, не виконають?
- Ні, нічого не буде зроблено. Хіба що може бути спроба зі сторони України на "розвод лохів", тобто вони будуть робити вигляд, що щось роблять. Але "лохів" вже немає, тим паче на заході.
Чого тоді чекати у взаєминах з ЄС?
- А які у нас були взаємини з Євросоюзом у 2012 році? Ми пам'ятаємо і скасування Ялтинського саміту, і те, що в жодну країну-члена ЄС президент не їздив. Ніхто його не приймає.
Але справа не втому, що таке ставлення до України погане з точки зору європейської інтеграції. Справа в тому, що складається враження, що ці хлопці (влада), діють за старим китайським принципом: треба сидіти на березі річки і чекати, коли трупи ворогів попливуть по ній. Таке враження, що у них взагалі з відчуттям часу повне нерозуміння. Вони не відчувають, що час плине надзвичайно швидко і світ змінюється швидко.
І в цьому всьому найбільше шкода країну. Бо втрачаємо саме ми. Вони (влада) вважають, що вони все мають, однак країна втрачає щось щодня.
Багато хто говорить, що на цьому саміті Євросоюз дав Януковичу останній шанс, чи це так?
- Я би йому цей останній шанс дав би рік тому. Бо, по суті, Європа, з точки зору своїх інтересів, та інтересів "загальнолюдських", даючи всі ці "шанси", нічого не виграла. Всі ці шанси були сплюндровані цілком і повністю. Це нагадує історію, коли в погані для Китаю часи вони виносили 1223 серйозне попередження США. Так от ЄС сьогодні виносить 1223 серйозне попередження Україні.
Але ж вони там (в ЄС) далеко не сліпі. Хіба вони не бачать, з ким мають справу? Хіба вони не розуміють, що ця влада розуміє тільки дві речі: сила і тиск? Але чомусь поводяться зовсім не так: "Закриємо очі і будемо вважати, що у нас нормальні партнери. Ну трішки там Конституцію не поважають, трішки вони там закони власні крутять, як циган сонце, трішки вибори фальсифікують". І от ця поблажливість ЄС тільки зашкодила і загальноєвропейським інтересам, і інтересам українського народу.
Чому тоді ЄС так поводиться?
- Євросоюз встановив дуже низьку планку. І не тільки для України. Це стосується і тої ж Молдови, і взагалі так званих "східних партнерів". Критерії ЄС є дуже невимогливими і послабленими. Бо насправді, великої боротьби за цю частину світу немає. Вони чудово проживуть і без України. Ну побудують ще дві гілки газогону, або ж, навпаки, закупатимуть скраплений газ у США чи Катарі — і нічого.
Тобто, в ЄС немає стратегічного значення, немає боротьби за цю країну. Це тільки наші "мислителі", "геополітики з Печерських пагорбів" вважають, що їх велич визначається, певно, шириною червоної доріжки, яку перед ними стелять. Насправді все не так.
Тобто, по суті, Україна Євросоюзу не потрібна?
- Сказати, що вона не потрібно — неправильно. Однак, більш за все, чого не хоче ЄС — це громадянської війни в Україні, її розпаду. Їм не потрібна Югославія у новому форматі. Тим паче, ЄС у 90-ті роки довів, що не вміє діяти, як антикризовий менеджер. Тому вони і дають всі ці "шанси", бо для них найважливіше — це спокій в Україні. Тому вони і думають: "Нехай буде якийсь пародійний диктатор в Україні, аби було тихо, аби не було біженців, проблем, заворушень".
А як щодо зближення України з Росією та Митним Союзом, чи це їх не лякає?
- Ця гра дуже давно себе вичерпала. Позиція ЄС з цього приводу: "Та йдіть хоч під три чорти, тільки не створюйте нам проблем". Якби ми завтра зникли з обличчя землі, я не думаю, що в Брюсселі були б великі з цього приводу поминки.
Варто лише згадати, що Євросоюз із самого початку "схвалив" Януковича. В ЄС бачили, що вибори у 2010 пройшли не чесно, але змирилося з цим і визнали їх. Всім було вже тоді зрозуміло, що Янукович не збирається будувати в Україні демократію. Вони все бачили із самого початку. Але головна їхня мета — це те, щоби тут було тихо.
Водночас, ЄС не може безкінечно робити вигляд, що йому плюють в очі,а він буде обтиратися.
Тобто, рано чи пізно, таке "поблажливе" ставлення закінчиться?
- Тут я згоден з багатьма експертами, що цей саміт був "останнім кроком". Бо якщо до травня українська влада нічого не зробить — все, діалогу не буде.
3 
8759
Коментарі
28