Чорновіл: "Польські політики їдуть на російському велосипеді"

- Польща ніколи не ставила Україні палиці у колеса. Навпаки, була нашим промоутером в ЄС. Натомість група польських політиків граються у свої шкурні інтереси, а вища еліта не знає, що із цим робити, - каже Gazeta.ua колишній народний депутат Тарас Чорновіл.

 

Минулого тижня у польських ЗМІ з'явилася інформація, що директору Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі. А тамтешнє МЗС під керівництвом Вітольда Ващиковського складає перелік українських чиновників, яким заборонять в'їзд до Польщі. На тлі жорстких заяв з боку представників польської влади на адресу України Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі.

Як має поводитися українська влада, дипломати?

‒ Якщо офіційно підтвердиться, що В'ятровича оголосили персоною нон-ґрата і йому обмежать в'їзд до ЄС з ідеологічних переконань, тоді для нас конфлікт стане образливим і принизливим. Найкращий варіант – добитися від польської влади роз'яснень, провести консультації і змусити їх до діалогу. Більше того, Польща не може оголосити когось персоною нон-ґрата поза ЄС. У іншому випадку нарветься на санкції.

Скільки у польській позиції політики?

‒ Електоральна підтримка правлячої партії "Право і справедливість" обвалилася удвічі – від 50% до 21%. На фоні цього пробують розкрутити псевдо-патріотизм і шукати своїх внутрішніх ворогів. Всередині партії створюється кліка, яка пробує перекласти вину на лібералів - президента Дуду, проукраїнськи налаштованого спікера Сейму Кухцінського, прем'єра Шидло. Ващиковський з групою сенаторів пробують розкрутити істерику, звинуватити своїх керманичів у здачі польських інтересів, мовляв продалися українським "фашистам". Там починається гризня.

Міністр Ващиковський мав бути звільнений. Почав педалювати українську тему після того, коли польський прем'єр оголосила його кандидатом номер один на виліт з уряду. Причина - провал зовнішньої політики, втрата впливовості Польщі у структурах ЄС. Був неформальний "внутрішній ЄС", куди входили Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія, Польща. Коли звідти вийшла Велика Британія, Польщу із цієї системи прийняття рішень викинули. У цьому звинувачують персонально Ващиковського. Зараз він поводить себе як український чиновник - коли мають звільнити, починає кричати про боротьбу за національні інтереси. Можливо хоче розкрутити інше крило і зробити внутрішньопартійний переворот, відділитися і створити щось більш радикальне.

Це все виглядає як блеф, яким МЗС Польщі підставляє своє партійне і державне керівництво. Доки не дійшло до офіційного кроку з їх боку, треба вести переговори спокійно, не робити жорстких заяв. Бо поляки в основному роблять те, що нам потрібно.

Але можуть нас і спровокувати на ситуацію, коли не відповісти вже ми не можемо. Тоді треба буде вимагати від органів ЄС негайно переглянути рішення Польщі і дати на них жорстку відповідь.

Чи можна сподіватися, що ситуація вирішиться після зміни влади у Польщі?

‒ Якщо влада у Польщі не зміниться і рейтинги у "ПіС" знову відновляться, українська тема вичерпає себе. Їм не потрібно підігрувати Росії. Зараз йде політична розкрутка з брудним політиканством. Зі всіма іншими політичними силами подібних проблем не існує. Тільки "ПіС" йде вперед із розвернутою назад головою.

Що мала би зробити Україна, аби перевести дискусію у менш емоційну площину?

‒ Зараз Україна не може якось серйозно вплинути на цю дискусію, бо не є її ні суб'єктом ні об'єктом. По нас так б'ють, ніби нас не існує – висить наш портрет і по ньому польські політики, як діти стріляють із трубочок пластиліновими кульками. Вони б'ються між собою і вплинути на їхню внутрішню гризню важко. Єдиний спосіб – спробувати переконати їхнього президента і прем'єра, що вони можуть загнати себе у глухий кут.

Чи є у цих процесах "рука Москви"? Якщо так - наскільки сильна?

‒ У Польщі є політики, яких напряму контролює Москва. Це маргінальна партія "Змяна", яку переслідує влада. Але вони не впливові. Інша справа – маніпульовані політики. Такі люди сидять і у польському Інститутці національної пам'яті. Вони найбільші підбурювачі процесів, розкручують істерію. Не виключаю, колись випливе інформація що вони отримують грошові перекази з Росії. А Ващиковський втягнувся в антиукраїнську кампанію і на ній грає свою гру проти президента і прем'єра. Він не зв'язаний з РФ, але їде на російському велосипеді.

Зараз Польща подає це так - що ми не знайшли спільної мови в історичних питаннях, але Варшава усіляко підтримує Київ. Чи немає відчуття - що у такому разі Польща тільки використовує Україну - їй вигідно мати захист від Москви у вигляді України?

‒ Польська політика завжди будується на власних інтересах. У них періодично виникає приязнь і особлива повага до України. Зараз там немає політиків рівня інтелектуала Єжи Ґедройца. Він вважав - не буде стабільної Польщі без розвинутої, незалежної України. З більшою симпатією сьогодні до нас ставляться всі їхні опозиційні партії. Таких є дуже багато і в самому "ПіС". Вони щиро за нас вболівають. Дуді на історичні питання глибоко начхати.

Загалом у польського політикуму нормальне ставлення до України, нас не розглядають як бар'єр. Польщі під час навчань "Захід-2017" показали - Білорусь в разі російської військової загрози не є самостійною державою. Більше розмов про загрозу із Сувалкського коридору (прикордонна ділянка між Литвою і Польщею. – Gazeta.ua). Тому Польща не сприймає себе відгородженою від Росії за спиною України.

Чи є небезпека, що відносини можуть зіпсуватися з іншими сусідами?

‒ Румунія перестала активно грати на українській карті. Чехія теж не створюватиме проблем, їх більше турбує питання мігрантів. Їхній прем'єр Соботка не є відверто проросійським.

В Угорщині, якщо на виборах покращить свої позиції ультраправа проросійська партія "Йоббік", то країна стане для нас ворогом, як і для всього ЄС. Якщо далі переможе "Фіде" Орбана, то їм українська тема стане не потрібною.

Білорусь – дуже залежна від Росії. Не має можливостей для великого маневру. Але Лукашенко наскільки пробує загравати з Києвом, запевняє Порошенка, що не переступить межу.

×