Експерти стверджують, що бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) призвела до ситуації, коли будь-який чиновник-порушник може уникнути відповідальності, звернувшись з позовом на неправомірні дії та бездіяльність агентства.
Про це йдеться у спільній заяві на Facebook-акаунтах експертів "Центру боротьби з корупцією".
"Те що Єдиний державний реєстр декларацій не працює належним чином — факт встановлений. Є проблема юридично-методологічного характеру. В НАЗК просто не встигають розробити підзаконні нормативно — правові акти, які б регламентували механізм реалізації закріплених в профільному Закону положень. Окрім того, НАЗК порушує право декларантів на внесення змін до кінцевого терміну подачі звітності, обмежуючи декларантів терміном в 7 днів з дня подання. Ці дії можуть бути оскаржені в суді що зробить неможливим застосування санкцій до декларантів", — зазначила адвокат Аліса Козуліна.
Окрім того, з раніше оприлюдненої інформації у ЗМІ, відомо, що гроші на виготовлення електронного реєстру були виділені Урядом Данії та ПРООН в Україні в рамках проекту "Прозорість та доброчесність публічного сектору в Україні". Загальний бюджет проекту становить 3 254 973 доларів США. За інформацією Генерального прокурора України Юрія Луценка директор ТОВ "Міранда" (розробник програмного забезпечення), Юрій Новіков, доручив виконання цих робіт викладачеві Київського політеху, а також його студентам. Кошти надані "Міранді", були виведено через фіктивну фірму на рахунки в Естонії. Пізніше правоохоронці провели обшуки в офісах підприємства.
"В контексті наявного кримінального провадження відносно розробника програмного забезпечення ТОВ "Міранда", звичайно однією з вірогідних причин є неякісне виконання робіт щодо розробки ПЗ Реєстру. При цьому, не слід виключати й інші причини цього явища, зокрема якість підготовки технічного завдання на виконання робіт, яку надавав ніхто інший як замовник – НАЗК", — додає Аліса Козуліна.
За словами експерта Центру Руслана Анфілова, технічні негаразди реєстру, постійне його підвисання дозволяють чиновникам звертатись до судів і уникати відповідальності. Взаємні обвинувачення НАЗК, Держспецзв'язку, Українських спеціалізованих систем та відсутність публічної інформації про якість програмного забезпечення додає запитань до безпечності даних електронних декларацій.
"У разі, якщо слідство доведе, що програмне забезпечення розроблялось з фінансовими порушеннями, то фактично НАЗК, як замовник реєстру, ставить під сумнів всю систему декларування. Невірне або некоректне визначення вихідних даних для розробки програми могли також спровокувати ряд проблем у функціонуванні Реєстру. Окрім того, не виключно, що має місце й стороннє втручання у роботу системи — хакерські атаки, що зумовлює необхідність вжиття додаткових мір захисту. І кожен можновладець, маючи потужних адвокатів зможе уникнути покарання. А постраждають пересічні держслужбовці, які не зможуть собі забезпечити дороговартісної юридичної допомоги. Напевне тому, до сих пір жодна декларація високопосадовців, міністрів, депутатів так і не отримала висновку НАЗК", — зазначив Руслан Анфілов.
Експерти звернулись за роз'ясненнями до відповідних структур із запитами.
Експерти повідомляють, що 22 червня о 09:30 в ІА "Інтерфакс-Україна" відбудеться круглий стіл на тему "Електронне декларування: коли буде реальний результат?", на якому будуть розглянуті це та інші питання роботи НАЗК.
1 
8759
Коментарі