Чи змінять щось розмови Моді про Україну

Після візиту до України прем'єр Індії Нарендра Моді спілкувався телефоном з президентом США та Путіним. Чи стане це поштовхом до мирному треку, який у реаліях Курської спецоперації ЗСУ може мати нові особливості - розбиралася Gazeta.ua

Повернення миру і стабільності

За чотири дні після історичного візиту до Києва усе побачене і почуте Нарендра Моді обговорив по телефону з президентом США Джо Байденом. У Білому домі заявили, що Моді підтвердив - він підтримує якнайшвидше повернення миру і стабільності. А Джо Байден високо оцінив цей візит індійського прем'єра.

Тональність офіційної інформації про розмову могла б свідчити про глухий кут у мирному врегулюванні, адже заяви співрозмовників доволі розмиті. Якби не ще один дзвінок Моді.

"Ключові бачення"

Він подзвонив Путіну. "Поділився думками про врегулювання конфлікту", - написав Моді у соцмережі за підсумками розмови з кремлівським диктатором. Путін, згідно пресрелізу Кремля, зі свого боку, розповів про "ключові підходи" до вирішення ситуації.

Чи означає це, що не за горами другий Саміт миру?

З огляду на тези розмови "Моді - Байден", йдеться про Статут ООН і міжнародне право. Відтак позиція країн колективного Заходу залишається незмінною відносно територіальної цілісності й суверенітету України. Що тут можна обговорювати за підкреслено негативного ставлення Путіна до ідеї перемовин як такої?

Підіграти Нью-Делі

Візит до Києва і розмови з Байденом і Путіним потрібні, насамперед, самому Нарендрі Моді. Прем'єр у розмові з президентом США висловився щодо потреби відновити законність у Бангладеш, прем'єрка цієї країни досі на території Індії. Джо Байден, схоже, погодився - законність потрібно відновити. Також Моді непокоїли права індуїстських спільнот на території Бангладеш. Так так, що він порушив це питання перед Джо Байденом.

У цій ситуації Путін може трохи підіграти Нью-Делі. Тим паче, йому принципово важливим є склад учасників саміту БРІКС у Казані на початку жовтня. До того часу різні "мирні плани" мають "перебродити", натякають неофіційні джерела, інформовані про настрої у Кремля.

Тому особливо цікавою є постреакція Росії.

Спроба №2

Голова офісу президента України Андрій Єрмак у своєму Telegram-каналі написав: "Хочемо, аби Другий саміт миру відбувся в одній з країн Глобального Півдня". Випадково чи ні, але нині єдиним лідером який комунікує з обома сторонами війни, є Нарендра Моді. Тому Індія цілком могла б бути приймаючою стороною, з усіма політичними вигодами від ролі країни-посередниці.

Однак залишаються два питання: Росія і Китай. Міністр закордонних справ країни-агресорки Сергій Лавров заявив, що Росія "не клюне" на саміт миру в одній з країн Глобального Півдня, "якщо він буде у тій же логіці, що й перший". Таким чином Лавров опосередковано підтвердив факт дискусії про місце, час та склад Другого саміту миру. Ця заява російської сторони, на подив, оптимістичніша за попередні, зроблені після Курської спецоперації ЗСУ. Тоді можливість перемовин категорично відкидалася як така.

"Клюне чи плюне"?

На те, що саміт миру може бути реальністю цьогоріч, натякає і Олександр Лукашенко. Від початку Курської спецоперації керманич Білорусі демонстрував підвищену медійну активність. У найсвіжішому інтерв'ю Лукашенко раптом розповів, що йому пропонували воювати на боці України разом із підрозділами НАТО біля Смоленської області. На 99% це для нас неприйнятне - заявив чинний керівник Білорусі. Якщо пригадати посередницьку роль Мінська від 2014 року і претензії на неї у 2022 році, натяки Лукашенка занадто схожі на торги з Путіним, щоб не бути ними. Але навіщо Путіну йти на переговори зараз, коли у нього, м'яко кажучи, не найкращі переговорні позиції.

Навколо БРІКС

З 27 по 28 серпня у Москві відбудеться Міжнародний муніципальний форум країн БРІКС. Білорусь подала заявку на вступ до організації і, безумовно, буде представлена на форумі. Як і Азербайджан, куди недавно їздив Путін. Захід може стати вдалим майданчиком для узгодження позицій країн-членів БРІКС по Україні. Тим паче, Китай підтвердив свою участь у саміті БРІКС у Казані на початку жовтня. Вірогідно, Путін має вийти на саміт з уже узгодженою на рівні консультацій пропозицією від усіх або від більшості країн-членів БРІКС.

Індія чітко показала, що не підтримуватиме пропозиції, котрі міститимуть компроміс відносно територіальної цілісності України. "Почути це від країни-члена БРІКС дуже важливо", - заявив Андрій Єрмак.

Залишається питання – Китай. Офіційний Пекін спокійно сприйняв візит індійського прем'єра до Києва. Більше того агенція Сіньхуа приділила чимало уваги масованому ракетному обстрілу росіянами України 26 серпня. Піднебесна не поспішає конкретизувати свою позицію, однак за умови напруги у відносинах з Індією, якщо другий мирний саміт відбудеться саме в цій країні, не виключено, що Глобальний Південь розколеться.

Китайські ревнощі

Навряд чи цього хоче КНР, у якої останнім часом нові інциденти у морі з філіппінськими суднами й напруга зі США і ЄС через санкції, обмежувальні мита. Про те, що Китай не без ревнощів стежить за діями Моді, свідчить заява представника уряду КНР з питань Євразії Лі Хуея. Він звернувся до держав світу по активнішу підтримку "бразильсько-китайського" мирного плану. Для затравки наголосив, що основні позиції цього плану поділяють Бразилія, Індонезія і Південно-Африканська республіка (ПАР).

"Вони комунікують як з Росією, так і з Україною, - наголосив Лі Хуей, - залишаються відданими політичному врегулюванню кризи".

З чого випливає:

1. Пекін усвідомлює, що кількість держав-прибічниць його мирного плану має бути більшою, є ті, що ксумніваються і, якщо буде альтернатива у вигляді індійського плану, пристануть на неї;

2. китайська сторона готова "здати" роль приймаючої мирний саміт країни Бразилії, Індонезії чи ПАР в обмін на продовження підтримки свого мирного плану.

Варіанти є

Можливо, гострі китайські кути вдасться заокруглити під час особистої зустрічі Володимира Зеленського із Сі Цзіньпіном.

"Впевнений, що це відбудеться", - заявив Андрій Єрмак на Форумі керівників державних інститутів.

Зі свого боку, Володимир Зеленський анонсував "план перемоги", котрий під час особистої зустрічі представить Джо Байдену та кандидатам у президенти США у вересні. План включатиме Курську спецоперацію та інші складові.

Варто пам'ятати, що індійська позиція не є проросійською чи проукраїнською, вона у першу чергу проіндійська. Індія прагне реалізовувати власні національні інтереси, наголосила головна консультантка національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко. "Для неї відкривається "вікно можливостей", щоб перехопити ініціативу…Навіть на міжнародних майданчиках Індія, скоріш, продовжить свою тактику "ні "за", ні "проти" по українських резолюціях", - наголосила експертка.

Тож Зеленський не дарма анонсував "план перемоги" як альтернативний варіант.

Індія своїм візитом декларує нейтралітет у війні Росії в Україні. Але, у будь-якому випадку, це значимий партнер, зазначив політолог Петро Олещук. "Можливості в Індії впливати на Путіна є, вона важливий торговий партнер РФ, однак чи піде Моді на це? Прагматичні мотиви відіграють вирішальну роль. З іншого боку, Індія не хоче займати проросійську позицію і бути причетною до дестабілізації, котру у світі викликає російська агресія" .- звернув увагу Олещук. Тим не менш, нині шанси Індії стати посередницею він оцінює як невисокі. Показовим стане приєднання Моді до підсумкової декларації Глобального саміту миру у Швейцарії.

×