Уряд на чолі з прем'єром Денисом Шмигалем працює 3-й місяць. На посадах досі немає міністрів - культури та інформаційної політики, освіти і науки, енергетики й захисту довкілля. Цього тижня у фракції "Слуга народу" назвали прізвища кандидатур - Олександра Ткаченка на Мінкульт, Романа Абрамовського - Мінекології, Ольгу Стефанішину - віцепрем'єром з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Тим часом у парламенті йдуть розмови про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Про ситуацію навколо Кабміну Gazeta.ua говорить з політологом Володимиром Фесенком.
Це хороші кандидатури для посилення уряду?
- Практика покаже. Зараз би з висновками не поспішав. Ольга Стефанішина працює на цьому напрямку, знає, як діє урядова машина. Інша річ, що віцепрем'єр - статусна посада, передбачає особистий політичний авторитет. У неї такого авторитету немає. У Пристайка є, як колишнього міністра закордонних справ. Певно, у діючого віцепрем'єра не склалися стосунки з Офісом президента.
Уряд достатньо новий і молодий. Міністрів з досвідом можна порахувати буквально на пальцях однієї руки. В цьому сенсі Стефанішина не буде дуже відрізнятися від інших міністрів.
Щодо Ткаченка - все просто. Він голова профільного комітету. Довго працював керівником одного із найбільших і найпопулярніших в Україні телеканалів. Досвід, особистий авторитет має.
Одне зі слабких місць попереднього і теперішнього уряду - стосунки з парламентом. У Ткаченка із цим проблем не буде, бо є вихідцем з фракції монобільшості. Міністерство культури не дуже багате, ресурсів на всіх не вистачає. Ось тут можуть виникнути проблеми.
3 місяці низка міністерських посад вакантні. Мало охочих?
Так. Одна з причин, що потенційні кандидати непевні, а скільки взагалі цей уряд пропрацює. Крім того, якщо йдеться про посади в економічному блоці, є побоювання - чи зможуть вони опанувати ситуацію. Все ж таки глобальна економічна криза, проблеми великі. Фактично нові міністри мають виступати в ролі антикризових менеджерів.
Хтось не хоче ризикувати своєю репутацією. Хтось не хоче йти на посаду, на якій він, можливо, працюватиме пів року чи трохи більше. Такі побоювання обмежують коло претендентів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ткаченко розповів про керування Мінкультом
Наближається відмітка у 100 днів уряду Шмигаля. Що можемо сказати про його роботу?
З точки зору утримання дуже непростої ситуації, вони стали ефективними виконавцями. Безумовно, ключові рішення ухвалювалися в ОП. Перші 100 днів - це фактично період боротьби з епідемією коронавірусу. Уряд виконував з проблемами, затримками - на трійку з мінусом. Один із показових збоїв - несвоєчасна виплата 300 відсотків надбавки медикам. Або нестача захисних костюмів.
Але при всіх складнощах, нестачі ресурсів, удалося втримати епідеміологічну ситуацію. В Україні вона набагато краща, ніж в Росії, Білорусі чи багатьох європейських країнах.
Є протиріччя, багато критики по галузі енергетики - там явний перекіс на бік теплової генерації. Йде боротьба інтересів.
Уряд не виглядає потужним. Ключові рішення ухвалюються на Банковій
В чому проблема уряду Шмигаля? Він не виглядає дуже потужним. Не став самостійним центром керування. Уряд - неоднорідний. Є ті, кого підозрюють в особистому самопіарі - як міністр охорони здоров'я Степанов. Є міністри з особливим статусом - як Аваков. Є потужні, хоча і достатньо молоді - Кулеба, Резніков, активно працюють на своїх напрямках. А є абсолютно непомітні.
Провідну роль грає ОП, уряд як виконавець допомагає - вдалося вирішити питання з новою угодою з МВФ.
Як уряд новачків - вони невпевнені. Не вистачає наполегливості.
У Верховній Раді збирають підписи про відставку Авакова. Наскільки це ймовірно?
Вірогідність - невисока. Відставки вимагає опозиція. За політичною логікою, якщо опозиція вимагає відставки когось з міністрів, влада не має цього робити. Оскільки це буде проявом слабкості і поступкою опозиції. Після всіх останніх подій токсичність Авакова суттєво зросла. Але звільняти його будуть тільки за ініціативою президента. Коли вирішить Зеленський. Оскільки зараз такий контекст, якщо не президент є ініціатором, то зараз відставки не буде.
Другий важливий момент - потрібна заміна. Із нею ще не вирішено. Міністра можуть поміняти, коли повністю мінятимуть Кабмін. А міняти Авакова окремо - навряд чи.
Якщо не станеться чогось форсмажорного і непрогнозованого, то міняти Авакова до місцевих виборів не будуть.
Програму дій Кабміну не підтримали у комітетах, відправляють на доопрацювання. Чому така критичність з боку монобільшості, яка голосувала за цей уряд?
Не тільки монобільшість. Критика йде й від інших фракцій. "Голос", який явно симпатизував уряду Гончарука, до уряду Шмигаля ставиться більш критично.
Прем'єра, в. о. міністра енергетики підозрюють у зв'язках зі структурами Ахметова. Це також додає критичності.
Наскільки чув від багатьох депутатів - програма слабка. Це фактично набір тез, гасел. Програма має бути більш ґрунтовною, конкретною.
Депутати не хочуть повторювати помилки, що була з урядом Гончарука. Тоді було багато романтичних сподівань, затвердили теж слабку програму, яку теж поспіхом написали.
Прем'єра пов'язують з Ахметовим. Це додає критичності
Тому найбільш вірогідний варіант - зараз програму затверджувати не будуть. Збираються відправити на доопрацювання. Такий собі акт виховання уряду, щоб ставилися до парламентських комітетів з більшою повагою, більш активно співпрацювали з ВР.
За Конституцією затвердження програми нового уряду означає що є рік імунітету для нього. Однак ми вже побачили по Гончаруку, якщо президент незадоволений - ніякий імунітет не спрацює. Питання із затвердженням програми уряду Шмигаля вирішуватиметься протягом червня.
Саакашвілі, який раніше заявляв, що Зеленський пропонував йому посаду віцепрем'єра, зараз є головою Виконавчого комітету реформ при президентові. Яка його подальша політична доля?
Це залежить від діяльності уряду і головне - від ставлення Зеленського до Шмигаля і Саакашвілі.
Один із сценаріїв - Саакашвілі нічого особливого не досягне і зі скандалом, конфліктом буде звинувачувати у своїх невдачах уряд і навіть самого президента. Хоча поки з повагою ставиться до Зеленського.
Другий варіант - піде без скандалу. Якщо наприклад поміняється ситуація у Грузії, може туди повернутися. Саакашвілі розривається між двома країнами. То на грузинському напрямку активний, то - в Україні.
Якщо Зеленський розчарується у Шмигалі, а Саакашвілі зможе довести президенту, що на практиці може втілити реформи, які розробляє. Якщо буде такий контраст, тоді Саакашвілі може опинитися в уряді. І тут знову два варіанти. Один непростий (чи вдастся це реалізувати через парламент) - претендуватиме на посаду прем'єр-міністра.
Другий - більш поміркований. Саакашвілі може опинитися в уряді, але не першою особою, а як раніше планувалося - віцепрем'єром. Або наприклад міністром економіки.
2 
8759
Коментарі
1