В обідню пору 9 листопада Янукович продемонстрував "гуманну" силу. Все виглядало, немов показовий виступ – вдосталь шуму і видовищ. З-поміж інших завдань, наводнення центру Києва спецпризначецями та спецтехнікою мало продемонструвати, що президент таки контролює ситуацію в державі.
Ще зранку в понеділок було відчуття, що він "здувся", ситуація нібито сама кидається в обійми до лідерів опозиції. І такі враження виникли не лише в понеділок, вони панували увесь минулий тиждень. Мільйонні зібрання на Майдані дві неділі поспіль лише закріпили нас в позитивних емоціях. Боязка тиша і розгублені погляди "регіоналів" додали оптимізму.
Янукович відпустив ситуацію, м'яч тиждень перебував на полі опозиційних лідерів. Попри те, що на Майдані проголосили перелік вимог, а на останньому велелюдному віче прозвучав ультиматум, склалося таке враження, що ні трійка разом, ні жоден з трьох керманичів таки не наважуються потягти на себе відповідальність за ситуацію.
Вони вишикували вражаючі бойові порядки своєї армії, дали залпи в бік супротивника, але не віддали наказ до наступу. Подивившись на все це, протилежна сторона вирішила неспішно виступити назустріч. Їх цікавить реакція опонентів, міцність їхніх рядів. Заодно, президент підбирає здолу осиротілу ініціативу. Її покинули його опоненти, які не знали як себе повести в момент, коли треба приймати вольові рішення.
На багнетах всіляких "беркутів", "тигрів" і "барсів" та з нашіптуваннями Москви він розпочинає діалог і з західними політиками, і з попередніми президентами, і з повстанцями. "Спокійна" присутність силовиків навколо Майдану має справляти враження і робити зговірливішими опонентів Януковича.
У найближчий день-два він намагатиметься спілкуватися з іншими в ролі батька, в статусі володаря ситуації. В нього є свій план замирення, його й будуть пропонувати за основу. Всі інші учасники розмови зможуть лише запропонувати свої пропозиції або виголосити особливу думку. Далеко не факт, що Янукович має намір дослухатися. Нині для нього не так важливо почути думку інших, як імітувати діалог.
Надалі ситуація може піти за трьома сценаріями:
1. Впертий український президент, врешті-решт, поступається й відправляє уряд у відставку. Водночас, виголошує зустрічні умови або наполягає на покаранні винних у вуличних заворушеннях, а також залишає за собою вирішальне слово у формуванні нового складу уряду. Відставка Кабміну, однак, дає всім учасникам процесу вийти з глухого кута зі збереженим обличчям. Ситуація на якийсь час втихомирюється. Кожен намагатиметься представити це як свою перемогу. Янукович зберігає люфт у переговорах із Заходом та уникає криміналу для "кривавих" силовиків. Опозиція каже, що президент виконав ключову вимогу Майдану. Західні політики отримують офіційний привід для повернення до офіційних переговорів про асоціацію з Україною.
2. За кілька днів ми вислухаємо звернення президента, в якому він висловить свій ультиматум або пояснить, що він змушений повернути ситуацію в конституційне поле. Фактично, це буде його попередженням для повсталого люду. Якщо масові акції непокори не згорнуться, Янукович вдається до "гуманної" або й брутальної зачистки вогнищ повстання з відповідними каральними акціями проти активістів. Зважаючи на обставини, це може дати президенту нетривку гарну картинку, однак радикалізує вулицю. Через ініційовану владою ескалацію, на бік опозиції можуть почати переходити військові та міліціонери. За лічені дні процес матиме фатальний для влади кінець. Якщо ж навіть українці й "проковтнуть" зачистку Майдану та розійдуться за новорічні столи, за більшістю з них підніматимуться фужери за всілякі негаразди для Януковича. Він вже перейшов у стан холодної війни зі своїм народом. Позірний спокій спалахне новим вибухом, щойно виникне якась вдала чергова нагода.
3. Президент відверто каналізує процес через наради, круглі столи та дискусії. Розраховуючи на нерішучість опозиції, Янукович сподіватиметься, що час вгамує емоції, а Майдан не встоїться перед зимою. Багато чого тут залежатиме від рішучості очільників повсталого люду та наполегливості західних партнерів. Якщо переговорники від опозиції своєю рішучістю не передаватимуть імпульсивність протестів, Янукович "зіллє" імітацію діалогу. Рейтинги опозиції танутимуть разом з падінням довіри до президента. Зростатиме кількість тих громадян, які вагатимуться зі своїм електоральним вибором.
Коли в політиків немає об'єктивних можливостей досягти цілі, покажіть бодай, що віддалися на всі сто для досягнення цієї мети. Опозиційна трійка продемонструвала, що готова протидіяти, однак, ніяковіє, коли треба діяти. Після того, що вже натворив Янукович, він зможе стати президентом ще раз тільки завдяки нерішучості опозиційних керманичів.
3 
8759
Коментарі
125