четвер, 30 січня 2025 17:11

Алмази, "вагнерівці" та ебола. Протистояння у Конго, яке стане клопотом Трампа

Алмази, "вагнерівці" та ебола. Протистояння у Конго, яке стане клопотом Трампа
Вояки угруповання "М23" добре екіпіровані і здатні ефективно протистояти урядовим військам Конго. Фото: eastnews.ua

Африка стає полем битви великих геополітичних гравців. Чи є у новій війні на континенті "рука Кремля" і чому на загострення миттєво зреагували США, - розповідає Gazeta.ua.

28 січня великого місто Гома на сході Демократичної Республіки Конго (ДРК) взяло під контроль збройне угруповання "М23". Для Конго, де діє до сотні збройних формувань, новина не сенсаційна.

Однак вона викликала гостру реакцію як сусідніх держав, так і далекого закордоння, а також міжнародних структур. Радбез ООН на екстреному засіданні закликав негайно вивести з ДРК незаконні іноземні збройні формування.

У Євросоюзі висловили глибоке занепокоєння розвитком ситуації в цій країні.

Держсекретар США Марко Рубіо у ході термінової розмови з президентами Руанди, ДКР і Кенії закликав поважати суверенітет і скласти зброю. Представник РФ в ООН Василь Небензя виступив проти дій "М23" і звернувся до "зовнішніх сил" припинити підтримку угруповання, а також відкликати свої військові підрозділи. Україна засудила порушення суверенітету і територіальної цілісності ДКР усупереч Статуту ООН.

Що за "М23"

Головною дійовою особою чергової ескалації в ДРК є угруповання "М23" - колишні вояки конголезьких урядових збройних сил, що належать до народності тутсі. Вони покинули регулярну армію зі скаргами на жорстоке поводження у 2012 році, а вже у 2013-му захопили кілька міст у провінції Північне Ківу. Конголезька армія тоді змогла відбити місто Гома, котре є центром провінції.

Між 2013 і 2025 роками "М23" то погоджувалося на мирну угоду з урядом ДРК, то звинувачувало президента Фелікса Антуана Чисекеді у її порушенні. Вимогою угруповання є інтеграція тутсі у владу, бо чимало урядовців, держчиновників у ДРК є з народності хуту чи з інших етнічних груп. Це стало приводом до нового наступу і зараз.

Президенти бачитися не хочуть

Стрімке просування "М23" до Гома 26-28 січня 2025 року на тлі майже повної відсутності опору з боку регулярної армії ДРК або кількох міжнародних чи іноземних миротворчих місій, викликає запитання.

Очевидці стверджують, що бійці "М23" добре озброєні і мають сучасні ракети, їхній діяльності не здатні завадити миротворчі місії.

Представник Конго на екстреному засіданні Радбезу ООН звинуватив сусідню країну - Руанду у тому, що вона підтримала екстремістів з "М23" живою силою і зброєю. Натомість президент Руанди Поль Кагаме заявив, що Конго прихистила ватажків угруповання народу хуту, котре в Руанді вчинило геноцид тутсі і зараз готується повторити це у Північному Ківу, де також проживає багато тутсі. Очільник Руанди нагадав, як президент Конго Чисекеді казав про потребу повалення влади у його країні. Президент Руанди Кагаме належить до народу тутсі, тож міжетнічні корені конфлікту очевидні.

29 січня з подачі держсекретаря США та за посередництва Кенії мала відбутися зустріч очільників Руанди і Конго, але її не сталося через відмову Чисекеді.

Хто стоїть за новою владою Північного Ківу

Однією з перших жертв "М23" у Гома став губернатор провінції Північне Ківу. Це, а також загибель більше десятка миротворців (у тому числі, зі спецмісії ООН) розлютило внутрішньоафриканські наддержавні структури. Комюніке надзвичайної міністерської наради Африканського союзу вимагає роззброєння всіх угруповань і переходу до мирного врегулювання ситуації. Східноафриканський союз анонсував терміновий саміт, у кулуарах якого може бути обговорено створення миротворчої місії. Правляча у Південно-Африканській республіці партія "Африканський національний конгрес" натомість відмовилася виводити свою місію SANDF з Конго.

А деякі російські експерти прямо говорять - без втручання колишнього ПВК "Вагнер", а тепер - "Африканського корпусу" - не обійтися. І це не фантастика: у Малі "вагнерівці" воюють із туарегами на боці військового уряду, котрий захопив владу у 2023 році. Не так відкрито діють вони у Нігері, де також змінилася влада. В обох країнах були антизахідні мітинги. Франція під цим тиском була змушена вивести свій контингент з Нігеру. Те ж повторюється й у ДРК: мешканці столиці країни Кіншаси атакували представництво ООН, посольства Франції, Бельгії, США та Руанди та кількох африканських країн. Вони закликають Росію втрутитися і навести лад на сході країни.

Чим багатий - тим не радий

Найцікавіше те, що і в Конго, і в Нігері, і в Малі, де діє "Африканський корпус", заворушення спалахували у регіонах, що багаті на корисні копалини. Переважно, це нафта, алмази, мідь, смарагди, золото, газ. Через антиросійські санкції заборонено купувати у РФ алмази, яких там видобувається багато. Але можна взяти під контроль населений пункт із копанкою і легально торгувати нігерійськими. Або нафтою, видаючи її за конголезьку. Або постачати мідь, потрібну для виготовлення зброї, - до РФ.

Провінція Північне Ківу багата на поклади золота, алмазів, кобальту, міді та вольфраму. Також там видобувають колтан (твердий розчин колумбіту з танталітом), котрий використовується у виробництві електронних конденсаторів для смартфонів та інших гаджетів. Контрабанда у регіоні, де частина населених пунктів постійно переходить від одного угруповання до іншого, є звичною. Якщо додати, що більшість родовищ віддані у концесію великим китайським компаніям, залучення росіян може бути вірогідним сценарієм.

Реальною є і перспектива нової пандемії через загрозу витоку із лабораторії Національного біомедичного науково-дослідного інституту ДРК, що розташований у Гома, вірусів небезпечних хвороб, наприклад, лихоманки Ебола. Регіональний директор Міжнародного комітету Червоного хреста Патрік Юсеф висловив "глибоку стурбованість", оскільки не має достовірної інформації про ситуацію у цій та інших біолабораторіях на території провінції.

Сила міжнародного тиску

Станом на зараз ДРК де-факто розірвала дипломатичні відносини з Руандою. Хоча зіткнення між двома державами на рівні угруповань є регулярними, у нинішніх нестабільних умовах це може бути початком прямого військового конфлікту, - припускає кандидат політичних наук і експерт Центру дослідження Африки Юрій Олійник. На його думку, маючи занадто слабку армію, у Конго розраховують на міжнародний тиск на Руанду, котрий уже розпочали ООН і США.

"Але без військової підтримки нині це – лише слова. Тому великий ризик, що слабкий уряд ДР Конго для укріплення своїх позицій звернеться по допомогу до Росії, особливо з огляду на сильні позиції Китаю в столиці Конго - Кіншасі", - припускає він.

"Золотий вік" плюс війни

Привертає увагу, що території двох держав не зіставні: у ДР Конго значно більші площа і населення, ніж у Руанди. Натомість сусідка має найпотужнішу армію на континенті. Руанду навіть називають "африканським Ізраїлем".

За останніми повідомленнями, регулярна армія ДРК таки перетнула кордон Руанди й увійшла до міста Гісеньї. Якщо конфлікт набуде ознак масштабної війни, це буде удар не лише по стабільності на Африканському континенті, але й по амбіціях нового президента Дональда Трампа, котрий пообіцяв - "жодних нових воєн!". Тож події в Північному Ківу, якщо туди втрутиться Росія, стануть інструментом тиску Кремля на Вашингтон, у тому числі й щодо війни в Україні.

Зараз ви читаєте новину «Алмази, "вагнерівці" та ебола. Протистояння у Конго, яке стане клопотом Трампа». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути