Про можливість соціального бунту, сепаратизм у державних органах і найпотрібніші реформи в інтерв'ю Gazeta.ua розповів 27-річний Юліан Матвійчук, колишній боєць "Азову", голова Полтавського міського осередку "Свободи", депутат міськради.
Через підвищення цін, низькі зарплати, малу ефективність реформ у грудні може статися соціальний вибух, кажуть експерти. У вас є відчуття, що такий ризик існує?
- Ні. У людей немає сил. Народ ще не оговтався від останнього Майдану. Зараз більшість думає: навіщо нам ще один? Що дав попередній? Ключові рішення приймають олігархи, люди стали жити ще важче.
Щоб робити нову революцію, треба аби перестали боліти старі поразки. На це піде років вісім.
Можуть збунтуватися військові?
- Свій ресурс вони повністю використали на війні. Багато добровольців на мирній території мусять адаптуватися, підлікуватися. Оформлюють виплати, вибивають земельні ділянки.
На війні лишилися контрактники, які отримують непогану зарплату. Навряд вони наважаться. Якщо бунт досі не організували добровольці, зараз цього ніхто не зробить.
Із середнім класом треба говорити й об'єднувати його - через бізнес-школи, конференції, обмін досвідом з іншими країнами. Вони мають заходити в державні органи, ради. Не боятися змінювати розклади і гнати олігархів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія завжди прагнутиме поглинути Україну"
Які потрібні реформи?
- Найперша - освітня. Треба вже зараз ростити дітей, які в майбутньому реформуватимуть країну. Нам би підійшов фінський зразок освітньої реформи. Там дітям дали свободу вибору в навчанні і поведінці. Не мають домашніх завдань, учень сам обирає - стояти йому на уроці чи сидіти. Навчання - платне. Освітні заклади повністю себе забезпечують, у викладачів високі зарплати. Це зменшує корупцію.
У нас гроші ходять по колу. Батьки платять податок у держбюджет, потім Нацбанк спускає гроші через казну на управління освіти. Після такого шляху до школи доходить дріб'язок. І батьки знову змушені трусити кишені.
Далі — реформа судів. Дитина після освітньої реформи має розраховувати, що у разі звернення до суду - отримає справедливість. В іншому випадку просто звалить із країни. Треба, щоб у судову систему прийшла молодь без готових корупційних схем.
Треба негайно щось робити з СБУ. Зараз там великі проблеми з фінансуванням, кадрами. Ледь устигають вирішувати економічні злочини. В них забрали і повноваження - не можуть зайти з перевіркою на приватне підприємство. Для цього треба зібрати купу доказів й отримати рішення суду.
Контррозвідка СБУ на війні майже не працює. Бо не вистачає людей. А могли б допомагати - займатися проукраїнською пропагандою на захоплених територіях.
Також реформував би армію. Якщо людина відслужила - не варто забирати в неї зброю і форму. Дати право тримати її вдома. Так роблять у Швейцарії. В разі вторгнення ворога армія збільшується в рази. Це економить час.
Років за десять в Україні мають бути виборні судді, в районах - шерифи.
Які бачите позитивні зрушення в країні?
- Виділю два моменти. Перший - децентралізація дала збільшення місцевих бюджетів. Другий - з новою поліцією приємніше говорити, ніж з даїшниками.
Бачите Україну в Євросоюзі?
- Співпраця з Євросоюзом допоможе налагодити економічні зв'язки із багатьма державами. Тоді перетягнемо на себе центр європейської торгівлі.
У довговічність самого Євросоюзу вірю мало. Європа була величною, коли кожна країна існувала окремо. Тоді вони конкурували між собою у військових операціях і в поширенні ментальності на весь світ. Це породжувало прогрес. Нині країни ЄС стали аж надто демократичними, особливо щодо опонентів. Мовляв, віддамо все, тільки б не війна.
На якій стадії, на вашу думку, війна з Росією?
- На нульовій. Раніше не мали зброї і техніки, але був бойовий дух. Зараз навпаки. Солдат, який не має мети, деградує.
У країні немає єдиної державницької позиції щодо війни. Винен президент зі своєю слабкістю в політиці. Я спілкувався з послами від Порошенка. Жалілися, що приїжджають на зустрічі в Америку чи Європу - і не мають своєї позиції. Президент їм не дає настанов. Мусять тільки слухати і робити, що їм скажуть міжнародні політики. Тільки б дали черговий кредит.
Мінські угоди себе вичерпали?
- М'якість Мінських угод нас не врятує. Треба діяти радикально і показувати силу. Тільки її розуміє Росія.
На Донбасі так само. Якщо ти слабкий, хоч і правий - зневажають. На заході і в центрі по-іншому - вийдуть захищати, якщо слабий, але маєш позицію. Так було із студентами на Майдані в листопаді 2013-го.
Два роки тому з "Азовом" стояли на базі в Маріуполі. На КПП полізли сепари зі зброєю. Наші хлопці кількох зловили й відлупцювали в підвалі. По місту пішли розмови. Тоді люди почали приходити до нас, мовляв, молодці, що провчили сепаратюг. Зносили продукти, підтримували. Бо зрозуміли, якщо можемо захистити себе, їх - теж.
Війна дала нам згуртованість і перший добровольчий рух за час незалежності.
Як повернути Донбас?
- Почати зачищати ворога до кордону, як було 2014-го. Тоді уряду аплодувала вся Україна, бо накази були діяти на результат.
Як бути з людьми, що там лишилися?
- Їм два роки кажуть - виїжджайте і живіть на мирній території. Мали вибір. А зараз повинні розуміти ризики - за активізації військових дій, вони постраждають у будь-якому разі.
Добре, що більшість людей таки переселилися. Їхні діти мислитимуть у проукраїнському напрямку.
Що робити з Кримом?
- СБУ має займатися пропагандою на півострові. Хоча б поширювати листівки, газети. Давати сигнал, що Україна своїх не забуває. Якщо не приділяти цьому увагу, люди залишаться з тим, хто з ними говорить.
Ще один варіант - Крим може повернутися, коли Путіна замінить інший президент. Росія однозначно стане слабшою. Україна може переманити кримчан.
3 
8759
Коментарі