5 січня в одному із судів Франції розглядалося клопотання Офісу генпрокурора та ДБР про екстрадицію в Україну відомого українського підприємця, політика і мецената Костянтина Жеваго. Суд постановив призначити докладний розгляд подання на 19 січня та зняв із Жеваго всі обмеження після внесення застави. Поки підприємець перебуває у Франції, в очікуванні судового засідання, телеканал "Еспресо" провів із ним ексклюзивну розмову.
Нагадаємо, що ДБР звинувачує Костянтина Жеваго у розтраті чужих коштів. За висновками слідчих, у 2007-2014 роках банк "Фінанси і Кредит" виступив поручителем по кількох кредитах перед іноземними банками. Фірми, які ці кредити отримали, регулярно їх обслуговували, і у банків не було жодних претензій. Але у 2015 році НБУ несподівано для всіх увів у "Фінанси і Кредит" тимчасову адміністрацію. Через це іноземні банки перестрахувалися і примусово списали кошти з банку "Фінанси і Кредит" як поручителя.
У цьому списанні коштів ДБР звинуватило Костянтина Жеваго, як бенефіціарного власника банку "Фінанси і Кредит".
Юристи зазначають, що списання коштів відбулось вже після введення Нацбанком тимчасової адміністрації. В той час призначений акціонерами менеджмент банку був відсторонений від управління банком, тоді як сам Жеваго не був посадовою особою. Тому відповідати за списані з банку кошти мають ті, хто в той час управляв банком і мав тому запобігти, а це Фонд гарантування вкладів та призначена ним тимчасова адміністрація.
Костянтине, яка ваша оцінка ходу розслідування цієї справи?
Безумовно, моя оцінка негативна, порушуються всі терміни. Як можна розслідувати справу 5, 7 років чи навіть 3. Вони просто не дають мені доступ до правосуддя – я 15 разів, тобто кожного місяця, ретельно звертаюся до ДБР та Генпрокуратури та прошу взяти в мене свідчення та зайнятися розслідуванням. Ця справа насправді приносить багато негативного піару, негативу бізнесового, бо люди не розуміють, чи насправді я винен, чи ні. Тому я хочу якомога швидше довести справу або до закриття, або до розгляду у суді. А ні ДБР, а ні прокуратура не зацікавленні в цьому. Я прошу провести зі мною відеоконференцію в консульстві або у Швейцарії, або у Великій Британії, або у Франції. Це все законна процедура, щоб я надав свідчення.
Очевидно, в певних людей, які працюють у Генпрокуратурі чи ДБР є ідея щодо того, щоб вас заарештувати. Якщо це так, то кому це може бути вигідно?
Сьогодні це вигідно Офісу президента, бо у них є програма деолігархізації, яку вони намагаються продати українцям. Мене обізвали олігархом, хоча я не є ним, я – великий та успішний підприємець, який створює тисячі робочих місць. І це все не сталося протягом останніх 3 років, це все відбувалося протягом останніх 25 років. Я не вважаю себе олігархом, бо хто може мені сказати, що я маю якесь відношення до держави, керував міністерствами чи відомствами й т.д.? Все це не витримує жодної критики ні в Україні, ні за кордоном. Якщо я зробив IPO (перший публічний продаж акцій приватної компанії – ред.) в Лондоні, якщо я побудував інші іноземні компанії, які успішно працюють і в Європі, і в США, і в Україні…З якого дива мене називають олігархом? Ще раз, це дуже вигідно Офісу президента, який роздає команди і ДБР, і прокуратурі, і який має вплив на Печерський суд. Ми його сприймаємо так само як якийсь замовний суд в Москві чи в колишніх диктатурах. Піарну зацікавленість у цьому всьому я бачу в Офісі президента. Крім того, наскільки мені відомо, є зацікавленість в деяких моїх активах в Україні, які арештовуються тим же Печерським та іншими судами за поданням ДБР. Є зацікавленні особи, які хочуть прибрати мою власність в Україні, якою я пишаюся. Я б хотів, щоб і надалі всі мої активи та власність працювали на Україну та українців.
Закон про деолігархізацію дає 5 пунктів того, як визначити олігархів і хоча б 3 з тих пунктів мають збігатися. Точно, ви не підпадаєте під ці пункти. Зараз просто визначити олігарха – співставити пункти. Проте, у нас люблять кидатися цим словом і тому запитання – чи бачите ви зв'язок цієї кримінальної справи з вашою політичною активністю?
Безумовно, бачу. Я був народним депутатом від одного округу й обирався 21 рік поспіль. Непросто так мене люди обрали наймолодшим депутатом, мені було 24 роки, і я 21 рік працював депутатом саме того регіону, де я розвивав промисловість, створював робочі місця та робив людей заможнішими.
У 2019 році розпустили Верховну Раду й у той самий день як я зареєструвався кандидатом в народні депутати наступного скликання, ДБР порушила проти мене справу. І от сьогодні ми маємо 2023 рік, а справа не розслідується. На жаль, мої безпосередні пояснення не приймаються та і не будуть, бо ніхто не зацікавлений у розслідуванні. Всі зацікавлені у піарних акціях, звітах і т.д., а насправді до суду доводити її ніхто не хоче, чи закрити. Чи має все це політичний підтекст? Та звичайно. Безумовно я критикував "Слуг Народу" як під час виборчої компанії, так і після. За те, що вони робили неправильно. Ми розуміємо, яким чином ця політична сила обиралася до парламенту, отримала там 50+ % голосів. Після того вона створила своє законодавче поле, закони, які були й гарні і я їх підтримував, бо вони необхідні для нашого суспільства та промисловості. Ті закони, які є популістські, непотрібні країні — їх не підтримував, бо не розумію для чого експериментувати з Україною. Треба приймати ті закони, які є прийняті в суспільствах, що мають бути для нас взірцем – в США, Японії, Австралії. Ми не можемо хотіти жити як там, а при цьому приймати закони, яких там не існує. Це я і критикував, як прагматична людина. Коли будь-яку політичну силу критикують, то вона не завжди толерантно сприймає цю критику. І ми з вами бачимо та розуміємо, що якщо політична сила прийшла до влади й набрала стільки голосів, а потім її рейтинг сильно впав (до повномасштабного вторгнення), то вона робила щось не так – замість популістських законів мала б впроваджувати такі, щоб люди жили добре, з перспективою на себе та чесно.
Я критикував і буду критикувати будь-яку політичну силу, якщо вона робитиме щось погане для країни. Я пишаюся тим, що я українець і іншого паспорту не маю. Я хочу, щоб у нас були закони як у США та Європі, щоб люди жили вільно, демократично та заможно.
Чи є у вас розуміння як далі йтиме ця справа? 19 січня має відбутися судове засідання у Франції, що ви від нього очікуєте?
Я чекаю цього засідання. Після цього, залежно від рішення, відповідно до законодавства буде оскарження – чи від мого захисту, чи від іншої сторони. Я бачу, що рішення буде прийняте, по суті, протягом кількох місяців і відповідно до цього я, як законослухняна людина, буду виконувати рішення суду. Я вважаю, що судова система у таких цивілізованих країнах є демократичною й у мене немає жодної причини не виконувати рішення суду. Безумовно, те що приймає Печерський суд у Києві й інші суди, на які впливає Офіс президента, не можна виконувати. І це підтвердив Європейський суд з прав людини. Коли я подивився статистику за 2021 рік, то побачив, що подань до Європейського суду найбільше з України. Суд сам каже, що українська судова система неправосудна в багатьох випадках. 192 справи розглянув суд у 2021 році й визнав, що це системна проблема українського правосуддя.
Що стосується подальшого розвитку цієї справи, я все ж таки сподіваюся, що ДБР і Генпрокуратура все ж вислухають мене та дотримуватимуться закону. Справу потрібно закрити та визнати, що вони поводилися неправильно щодо мене.Все ж, якщо прокуратура вважає, що у них є справа і вони будуть доводити її до кінця, то питань нема – давайте якомога швидше віддайте її в суд, пройдемо першу інстанцію, другу і дійдемо до Верховного суду, де, я сподіваюся, правосуддя все ж є.
Яка роль вашого бізнесу і вас, як бізнесмена зі списку Форбс, у допомозі Україні та внеску до перемоги?
Звичайно, що найважливіше питання для мене – це перемога у війні. Треба, щоб війна закінчилася та не гинули люди. Нам потрібно відбудовувати країну і розвивати суспільство, де хотіли б жити й іноземці. Перемога – основна мета. Я, як і всі мої колеги, робимо все, аби цю перемогу пришвидшити. Що для цього ми робимо? Перш за все, ми працюємо – у важких умовах даємо можливість людям мати роботу та отримувати зарплату, сплачувати податки до місцевих бюджетів, звідки знову ж таки йдуть зарплати вчителям, до прикладу. Легше всього закрити підприємство, важче в умовах війни його втримати та дати можливість людям жити. В моєму розумінні є фронт військовий і є економічний. Дуже важливо, щоб він працював.
З початку повномасштабного вторгнення Росії наші підприємства направили на військову та гуманітарну допомогу понад 1 млрд гривень. Ми не згортаємо і не збираємося скорочувати наші гуманітарні проєкти. Наприклад, на прохання міської влади Харкова профінансовано виробництво та доставку понад мільйона продуктових наборів для людей, які найбільше потребують такої підтримки. Загальна вартість виготовлення, комплектування та доставки - понад 110 млн. гривень.
Нашим воїнам передали броньовані автомобілі швидкої допомоги високої прохідності, квадроцикли, квадрокоптери, засоби зв'язку, оргтехніку та інше необхідне на фронті обладнання. Передали сучасний броньований спецавтомобіль для ДСНС. Направили звичайні і броньовані машини швидкої допомоги, транспорт для багатьох українських міст. Доставили продукти, медикаменти та медичне обладнання, перерахували грошову допомогу для Миколаєва, Сум, Кривого Рогу, Чернігова, Дніпра, Запоріжжя, Полтавщини, Київщини, Харківщини та багатьох інших областей. До Миколаєва поставили технологічне обладнання для забезпечення жителів питною водою. Передали пальне, будматеріали, офісну електроніку, генератори, засоби захисту, інші гуманітарні товари для всіх регіонів України.
Ми допомагаємо всюди, де можемо помогти. Це моя відповідальність, відповідальність всіх трудових колективів на підприємствах, акціонерів, бо суспільство потребує допомоги, як і військові.
3 
8759
Коментарі