"Це добре, що ми демонструємо прагнення бути в сім'ї вільних європейських народів. Але важливо, щоб це не обмежилося євромайданом. Хотілось би, щоб сплеск тої суспільної енергії ми мали і "після". Бо потрібно буде докласти ще дуже багато зусиль, щоби ці декларації, які зараз на вулиці, перетворилися в практичні справи кожного українця", - висловив свою думку щодо європодій лідер Львівської обласної організації Партії регіонів Петро Писарчук.
- Сама Угода про Асоціацію легкого життя нам не гарантує. Потрібно не лише вчити іноземні мови. А ще і здолати в собі прагнення дати хабаря за липову довідку і за те отримати субсидії. Здолати бажання не ходити на пари, а заплатити викладачу.
Не тільки президенту, уряду, владі, але кожному громадянину України, треба буде багато вчитись - підвищувати свою кваліфікацію, бути відповідальним на роботі, платити податки, тримати охайними свої прилеглі території і будинки.
Думаю, що після підписання Угоди буде ще немало розчарувань через певний час. Ось чую, що на тому майдані сподіваються на гарні дороги. Але хто їх побудує? Ми мусимо навчитися самі будувати. Кажуть, що будемо вільно їздити в Європу. Для чого, щоби там поповнювати армію безробітних, яка, наприклад, в Іспанії сягає майже 50 відсотків.
Не хочу виступати опонентом тих, хто сьогодні прагне підписання Угоди про асоціацію, адже я також за її підписання. Але точно знаю, що в тому числі і мені особисто, доведеться багато чого змінити. Прикро, коли бачу таку ейфорію, а аргументи дуже поверхові. Легкі переміни обіцяли і в 2004 році на Майдані, мовляв, оберіть нас і ми будемо жити як європейці. Що з цього вийшло – ми пам'ятаємо.
Не можна розраховувати на те, що підписавши Угоду, ми відгородимось від Росії колючим дротом. Тому що нам треба шукати ринки збуту в Росії, все одно треба вибудовувати стосунки з нею, як рівноправні партнери.
Чи треба йти в ЄС негайно, чи все ж таки можна зачекати?
- В ЄС треба йти незалежно від того, чи буде підписана Угода про Асоціацію чи ні.
Коли говорять про високі стандарти життя в Євросоюзі, то беруть для прикладу життя в Німеччині чи в Польщі. Але є ж там і інші приклади. Є Болгарія, яка вже п'ять років в Євросоюзі, але там менша пенсія, ніж в Україні. Тому, знаєте, йти в ЄС жебраком, сподіваючись, що Брюссель нас озолотить і дасть всім нам грошей, - це принизливо для України і для кожного українця. Нас будуть поважати, коли ми будемо сильні.
Сьогодні ті люди, які заробили певні статки в Україні і знають іноземні мови, почувають себе вільними в Європі. А ті, хто їде туди на заробітки – бачать, як до них ставляться з приниженням. В Європу треба йти самодостатнім, сильним, не випрошувати, не жебрати, а, можливо, позичати, створювати умови для вільного руху капіталу, створювати умови, щоб нас не закидали дешевим непотребом, а щоб сюди прийшли серйозні технології, щоб люди мали роботу.
Тому, думаю, що ми вже довго йдемо до Європи і ще не менший шлях нам належить пройти. Бо, по-суті, сама угода поставить лише крапку в політичній дискусії – з ким Україна, чи вона рухається на Захід чи на Схід. І все. Але є ще економіка, є життя, є традиції і культура людей. З цим ще багато роботи.
Думаю, якщо нам поставлять умову, що ми маємо легалізувати одностатеві шлюби, а нам за це нададуть кредити, то я не знаю, як себе поведуть українці. Чи не буде знов майданів - але вже проти Європи? Ейфорія нині навіюється молоді, але не так все просто.
Які можете назвати плюси від підписання Угоди про Асоціацію?
- Кажуть, що якщо ми підпишемо Угоду – то подолаємо корупцію, запровадимо об'єктивне судочинство. Але я цього не бачу ні в Туреччині, ні в Сирії, які є асоційованими членами, ні в тій же Болгарії, Хорватії, де люди б'ють вітрини у магазинах.
Для того, щоб було справедливе правосуддя, ми не можемо завезти сюди якихось іноземних суддів. Наші судді мають працювати по-європейськи, це залежить від них, а не від того, чи ми підпишемо Угоду. Щоб не було корупції, треба щоб суспільство було зрілим і перестало давати хабарі. Бо поки ми даємо – доти будуть брати. Чому дають хабарі? Часто тому, що хочуть обійти закон і правила.
Конкретизуйте щодо плюсів Угоди.
Конкретно сказати не можна. Плюс буде від того, що ми дійсно відкриємо свій ринок для приходу сюди, хотілося б, не тільки товарів, але й технологій. Плюс в тому, що ми будемо підтягуватися свою культуру праці, професійну майстерність, бо будемо змушені працювати за європейськими стандартами. Спочатку це буде дуже тяжко, але через кілька років буде легше. Коли я говорю про труднощі приєднання України до ЄС, то я їх озвучую не для того, щоб не йти в Євросоюз. Я говорю їх для того, щоб люди це розуміли, не сіяли собі ілюзій. І коли завтра буде важко, щоб знов не бігли на Майдан і не кричали, що ми не хочемо бути в ЄС.
А як щодо найбільшого мінусу?
- Ми можемо настільки собі зіпсувати стосунки з Митним союзом, що ті люди, які працюють на ринки Росії, маю на увазі великі заводи і фабрики, втратять ринки збуту. Бо в Росію і країни Митного союзу ми поставляємо значно більше товарів, ніж в ЄС. Якщо нам це перекриють, то це може викликати певні антиєвропейські настрої. І це може дестабілізувати ситуацію. Таким чином буде скомпрометована сама ідея європейського розвитку України на багато років. Президент і уряд це розуміють і зважують, тому й робляться такі здавалося б незрозумілі для суспільства кроки.
1 
8759
Коментарі
8